Про великий наплив охочих стати дияконами повідомила робоча група постійного дияконату Німеччини.
Наприклад, у дієцезії Мюнстера за минулий 2013 рік 15 чоловіків були рукоположені в сан дияконів. В архидієцезії Фрайбурга таких було 16 осіб.
Сан диякона «дуже привабливий для чоловіків середнього віку», які бажають додати у своє життя новий сенс, не відмовляючись при цьому від фаху та сім'ї, сказав голова робочої групи Петер Хефнер. Диякони в Католицькій Церкві належать до священства, але, на відміну від священиків, можуть одружуватися.
Нині в Німеччині налічується близько 3,2 тис. постійних дияконів. Вони є або постійними церковними працівниками, або поєднують служіння з якою-небудь громадської професією.
Серед дияконів є журналісти, банкіри, комісари поліції. Диякони активно служать у сфері душпастирства хворих, допомагають у роботі та організації повсякденного життя парафій. На відміну від пастирських референтів (мирян, які допомагають священикові в парафії), диякони можуть здійснювати таїнства, наприклад, хрещення і вінчання.
Нагадаємо, дияконат встановили ще апостоли, пішовши на зустріч потребами перших спільнот, перш за все вдів елліністів. Апостоли поклали руки на сімох, серед яких був диякон Стефан — перший диякон, перший мученик, забитий каменями. Дияконат у такому вигляді існував до V століття. Втративши поступово своє коріння, пов'язане із служінням, він перетворюється на суто літургійну функцію, як проміжний етап на шляху до пресвітерату. Дияконат був відновлений на Тридентському Соборі, проте лише ІІ Ватиканський Собор у 29 параграфі конституції Lumen Gentium остаточно відновив дияконат у його постійній формі.
За матеріалами: katolik.ru / christusimperat.org
фінансово.
Щиро дякуємо!
