Мир — це не лише політична необхідність чи відсутність війни, але «моральний обов’язок і відображення Божої волі», — сказав архієпископ Пол Ґаллагер, секретар Ватикану у зв’язках із державами та міжнародними організаціями, під час свого візиту в Угорщину.
Під час зустрічі з послами архієпископ Ґаллагер представив християнське розуміння миру. Виступаючи на щорічній конференції послів у Будапешті, що відбулася 28 березня 2025 року, архієпископ Ґаллагер послався на збройні конфлікти в Україні, на Близькому Сході та в Африці. Представник Ватикану підкреслив, що Святий Престол залишається глибоко відданим справі миру, справедливості та злагоди між народами, повідомляє Vatican News.
У своїй промові ватиканський дипломат наголосив, що саме прагнення поставити людську гідність у центр усіх переговорів і дипломатичних рішень робить релігії та їхніх представників важливими учасниками процесів і діалогів, спрямованих на розбудову миру.
Релігійна концепція миру: людська гідність
Архієпископ Ґаллагер підкреслив, що католицька концепція миру, яка лежить в основі дипломатичних зусиль Святого Престолу, є не просто політичною необхідністю чи «відсутністю війни», але моральним обов’язком і відображенням Божої волі. За його словами, «існування справедливості, любові та правильного порядку» вимагає навернення сердець і визнання гідності кожної людини та її цілісного розвитку.
Таким чином, це мир, який базується на примиренні людей з Богом і між собою, а ширше — між окремими особами, спільнотами, суспільствами і, нарешті, між народами й державами. «Мир є даром Божим, заснованим на правді й любові, і досягається через людську співпрацю з божественною благодаттю», — зазначив секретар Ватикану у справах відносин із державами та міжнародними організаціями.
Важливість міжрелігійного діалогу
Ієрарх пояснив, що цінності «правди, справедливості, любові та свободи», які є основою місії Святого Престолу, — не винятково християнські, бо вони універсальні й резонують у кожній культурі та релігійній традиції. Це робить міжрелігійний діалог незамінним інструментом розв’язання конфліктів, що мають глибокі історичні й моральні виміри.
За словами архієпископа Ґаллагера, мир має стосуватися чогось глибшого: спільних моральних і етичних переконань, наявних у кожній релігійній традиції, а передусім — самої людської природи.
Він навів приклад постійного діалогу між Святим Престолом та інституціями ісламського світу. Архієпископ Ґаллагер також підкреслив особисту відданість Папи просуванню шляхів миру, прикладом чого є підписання Документу про людське братерство з Великим імамом Ахмедом Аль-Таїбом у 2019 році.
«Сталий, справедливий і міцний мир вимагає глибшого зобов’язання, яке об’єднує не лише дипломатію, але й моральні та етичні імперативи, які релігія вже давно підтримує». «Політичні мирні договори можуть покласти край війнам; але без моральної основи вони часто не зцілюють розколів», — наголосив ватиканський дипломат.
Релігійна дипломатія на сьогодні — доконечна
«Багато конфліктів, незалежно від їхніх безпосередніх причин, мають релігійний вимір», — зазначив архієпископ Ґаллагер, згадавши, зокрема, конфлікт між Ізраїлем і Палестиною, а також Сирію, Ірак та Україну, де релігійні розбіжності також впливають на сторони конфлікту.
Ватиканський представник ствердив: для дипломатичного світу важливо визнати, що релігійні представники можуть бути «потужним інструментом для примирення та єдності», оскільки вони можуть вийти за межі дипломатичних проблем і запропонувати такий діалог, якого «неможливо досягти суто політичним прагматизмом».
«Сила релігійної дипломатії полягає не в політичному чи військовому впливі, яким вона може користуватися, а в її здатності звертатися до сердець і розуму людей», — пояснив архієпископ Пол Річард Ґаллагер, нагадавши про посередницьку роль Святого Престолу в зближенні між Сполученими Штатами і Кубою, кульмінацією якого стала історична угода 2014 року.
Релігійна дипломатія допомагає заповнити прогалини, які можуть існувати в переговорах, пропонуючи діалог, що ґрунтується на спільних людських цінностях. «Мир має будуватися на братерстві, а не лише на політичних, військових чи навіть економічних угодах», — наголосив ієрарх, уточнивши, що ідеології чи дипломатичні стратегії можуть змінюватися з часом, але моральні принципи — такі як правда, справедливість і примирення — залишаються вічними.
фінансово.
Щиро дякуємо!
