Зачинити двері перед заздрістю та плітками, які розділяють і руйнують наші спільноти закликав християн Папа Франциск, проповідуючи у четвер, 23 січня 2014 р., під час Святої Меси в каплиці Дому св. Марти.
Спонукою для цих роздумів стало читання зі старозавітної Книги Самуїла, що розповідає про радість ізраїльтян після перемоги над філістимлянами завдяки відвазі юного Давида, — радість, яка була затьмарена заздрістю царя Саула.
Святіший Отець зауважив, що велика перемога у серці царя починає перемінюватись у поразку, вселяючи у нього «хробака заздрощів». І подібно до того, як на початку праісторії Каїн убив Авеля, цар Саул задумав убити Давида. «Ось що чинить заздрість у наших серцях, — зауважив проповідник. — Вона є злим неспокоєм, який не мириться з тим, що брат чи сестра має щось, чого не маю я». Тому й Саул, «замість прославляти Бога», віддає перевагу тому, щоб «замкнутися у собі» та «варити свої почуття у юшці образи».
«Заздрість провадить до вбивства. Саме крізь ці двері, крізь двері заздрощів, диявол увійшов у світ», — вів далі Папа, додаючи, що заздрість «відчиняє двері для всіх інших поганих речей», у тому числі й для поділів. «Це, — зауважив він, — сильна отрута. Сильна отрута, яку зустрічаємо на першій сторінці Біблії з Каїном».
У серці людини, ураженому заздрістю, за словами Святішого Отця, відбуваються дві речі. Перша з них — це гіркий смуток. Така людина «не вміє співати, прославляти, не знає, чим є радість, завжди дивиться на те, що має хтось, а вона не має». І ця гіркота може поширюватися на всю спільноту. А другим наслідком є плітки. Адже, коли не хочеш змиритися з тим, що хтось має щось, чого ти не маєш, то «розв’язкою є понизити іншого, для того, щоб я почувався трохи вищим». А відповідним засобом для цього є злослів’я. І якщо добре придивитися, то «за пліткуванням завжди стоїть заздрість». «А обмови ділять спільноту, руйнують спільноту. Вони є зброєю диявола», — підкреслив проповідник.
Папа зауважив, що дуже багато християнських спільнот прекрасно розвивалися, аж поки до одного з її членів не увійшов хробак заздрощів, а з ним образи та плітки, що призвело до поділів. Крім того, той, хто є заздрісним, той «починає ненавидіти ближнього». «Молімося за наші християнські громади, щоб насіння заздрості не засівалося серед нас, щоб заздрість не знаходила місця у наших серцях, у серцях наших спільнот, щоб ми, таким чином, могли прямувати вперед, із радістю прославляючи Господа Бога».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
