У Києві на Майдан у ці дні багато римо-католицьких священиків, — каже о. Микола Мишовський. Разом з людьми на Майдані та на Грушевського цими днями молилися зокрема о. Вадим Варфоломеєв, о. Павло Шендера, о. Максим Крат, о. Павло Гончарук,о. Олександр Язловецький, о. Олександр Коцюр, о. В’ячеслав Клембовський, о. Валентин Розгон, о. Олександр Оріховський, о. Патрик Оліх та інші.
Найбільше священики потрібні вночі. Адже тоді щогодини тривають нічні молитовні варти на Майдані. Крім того, отці моляться за мир на Грушевського на так званій «нейтральній смузі» та пробують розмовляти з силовиками.
Сьогодні зранку священики пішли на Грушевського разом із «Матерями в молитві» та молилися над Внутрішніми військами, щоб Бог вберіг їх від злого.
Як повідомляє о. Микола, молилися близько двох годин та пробували з ними розмовляти. «Щиро не бажаю їм зла: ані того, яке може бути зроблене їм, ані того, яке може бути зроблене ними. Насправді не хочу, щоб вони жили з гріхом на душі. Сумно зізнатися, але спілкуватися на серйозні теми з ними дуже важко. Ми живемо на різних планетах».
Обидва боки барикади відрізняються площиною цінностей, — зазначає священик.
«Міліціонери постійно і у кожному реченні говорили про матеріальне: гроші з бюджету, “Данбас, каторий корміт страну”, спалений автобус, гроші, які платять тітушкам (більші, ніж міліції, але менші, ніж у накладних), гроші, які треба заробляти, а не “бєздєльнічять”… А коронний аргумент — бруківка. Їм шкода бруківки… Мова про те, що людське життя, 5 смертей, каліцтва, викрадання та катування, віджимання бізнесу по всій країні, встановлення диктатури не можна ставити в один ряд із бруківкою — не йде.»
Проте отець Мишовський переконаний, що влада і міліція вже програли. «Люди, які віддають останні гроші на квиток до Києва, звозять продукти, ліки, одяг і все, що можна, віддають без роздумів великі суми, днями і ночами стоять, працюють, моляться — вже перемогли!
Це перемога духовного над матеріальним. Вільних над рабами. Мислення про інших над мисленням про себе!», — наголошує о. Микола.
«Я не бажаю міліції зла. Тому у новій Україні їх треба розпустити. Кого — на довічне, кого — із забороною працювати з людьми і більше не шкодити ні собі, ні іншим. А у новій міліції будуть служити ті, хто ставитиме честь та людське життя вище за бруківку.»