Шановні священики, богопосвячені особи, брати і сестри у Христі!
Попереду урочистість Благовіщення Господнього, яка нагадує нам цю велику подію, від якої розпочалася нова ера в історії людства. Архангел Гавриїл прийшов до Марії, дівчини з Назарету, щоб Їй благовістити, що саме в Ній виконаються обітниці пророків, а Її Син, якого зачне чудовим і дівочим чином зі Святого Духа, буде Сином самого Бога. Факт, що ця урочистість часто випадає у період Великого Посту допомагає нам зрозуміти, що таємниця Втілення нерозривно з’єднана з таємницею смерті і воскресіння Христа.
Надзвичайність цієї події підтверджує одна деталь в культі віри Церкви. Двічі на рік – в урочистість Благовіщення та Різдва Господнього – під час визнання нашої віри, після слів: «… і воплотився з Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком», клякаємо, щоб цим знаком прославити Бога, який в дарі Єдинородного Сина переступив межі людського розуміння і дав доказ випереджаючої, «відчутної» любові.
Цього дня вірні беруть участь в молитовних зустрічах у намірі життя, під час Святої Меси можуть духовно усиновити ненароджену дитину.
Про те, що існує нагальна потреба великої молитви за життя говорив Йоан Павло ІІ. У відповідь на його слова з енцикліки «Evangelium Vitae», щоб щороку у кожній країні святкували День Життя, пригадую і прошу відкликнутися на прохання Блаженного Папи та приєднатися до захисту життя від моменту зачаття аж до натуральної смерті. День Життя є нагодою, щоб «задуматися над відповідальністю державної влади, суспільства і громадської думки та виховувати пошану до людського життя, особливо людей найменших, найслабших та залежних від інших».
Рух Духовного Усиновлення в Католицькій Церкві з’явився після об’явлень Божої Матері в Фатімі, як відповідь на заклик Марії до розарієвої молитви, покаяння та винагородження за гріхи, які найбільше ранять Її Непорочне Серце. Духовне Усиновлення – це молитва за дитину, якій загрожує насильницька смерть в лоні матері. Вона триває стільки, скільки вагітність – 9 місяців і полягає у щоденній молитві однією таємницею св. Розарію, а також спеціальної молитви за дитину та її батьків. Людина, яка вирішує духовно усиновити дитину, не знає ким є «її» дитина, її ім’я знає лише Бог. Всі, хто бажає скласти обітницю Духовного Усиновлення, можуть це вчинити у храмі, під час спеціальної Святої Меси, але також і приватно. З молитвами можна поєднати добровільні постанови.
З вдячністю за турботу про ненароджене життя, бажаю вам, брати і сестри, щоб нагородою за це стали слова Господа Ісуса: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Mt 25,34).
o. Славомір Зелінський OFMConv
Директор Відділу Загального Душпастирства