Томас Едвард Ґалліксон, Апостольський нунцій в Україні, у своєму блозі опублікував кілька думок про дипломатію у контексті ватиканської реформи. На ці думки його наштовхнула стаття Андреа Гальярдуччі у MondayVatican про Папу Франциска.
«Випуск MondayVatican останнього понеділка, змусив мене задуматися над прекрасним мистецтвом дипломатії у світлі світової кризи, епіцентр, якої може бути неподалік мого будинку. Як би там не було, питання, пов’язані з дипломатією, що виникли під час дискусій про Ватиканську реформу, змусили мене думати про мою працю та досвід у загальній дипломатії, та як вона працює протягом років, які для мене скоро сягнуть цифри тридцять», — пише архиєпископ у своєму блозі.
Він розповідає, що під час Майдану посли довгий час були у позиції спостерігачів, інформуючи свої владні органи, які направили їх в Україну. «Я вважаю, що криза дипломатії має якимось чином вирішити те, як насправді має здійснюватися дипломатія за звичних умов та, як на мене, чи Святий Престол має брати участь у дипломатії цього світу, часто романтизованому й високо оцінюваному з будь-яких причин. Чому або чи справді ніхто у світі не збирається перевірити чи опитати світові дипломатичні установи?» — пише він.
Нунцій пояснив, що посол, який практикує жорстку дипломатію від імені своєї країни є найбільш залученим у справи торгівлі та торговельного балансу між країнами-отримувачами та країнами-постачальниками. А м’яка дипломатія найчастіше концентрується навколо культурних обмінів: ви супроводжуєте танцювальну трупу, оркестр, віртуоза чи подорожуючу фотовиставку; ви проводите час, просуваючи мову вашої рідної держави закордоном. «Жодна з них не виглядає для мене класичною дипломатією; до того ж, обидві видаються мені негідними для уповноваженого чи надзвичайого посла (представника) країни», — вважає нунцій. І додає, що це одна з причин, чому деякі країни закривають посольства та відкривають консульства на чолі з почесними консулами, які працюють у своїх власних цілях, зазвичай займаючись комерційною діяльністю та торгівлею.
На питання яку з цих видів дипломатії він практикує, відповідає – жодної. «Святий Престол практикує класичну дипломатію, яка є такою ж древньою як і установа посольства й небагато країн зацікавлені практикувати дипломатію минулого». Єрарх каже, що єдиним виключенням з правил, з точки зору активних і вимогливих двосторонніх відносин, мала би бути Німеччина завдяки тому що вони називають Staatskirchenrecht (Церковне право), високорозвинута гілка законодавства, що регулює місце релігійних організацій у суспільстві і розглядає Святий Престол як партнера у переговорах щодо розвитку цього законодавства, оскільки воно стосується католиків через розроблення та регулярне вдосконалення конкордатів (договорів) та менших угод з конкретних питань таких, як університети та теологічні факультети. «Крім Німеччини, було б справедливо сказати, що Апостольські нунції мають мало спільного, коли доходить до «високого рівня» дипломатії. Я не скаржуся, я лише констатую факт».
Протягом усієї дипломатичної діяльності Святий Престол часто виступав у ролі миротворця. Навіть нещодавно у переговорах між Аргентиною та Чилі Апостольська Столиця була посередником у миротворчій місії. Нунцій каже, що не усі кваліфіковані для виконання такого завдання, оскільки це й фактично не входить в обов’язки ватиканського дипломата. Він наводить цікаві дані, згідно з якими 150 нунціїв охоплюють 180 країн світу.
Якщо справдяться чутки про те, що ключова роль нунція у процесі обрання помісних єпископів буде покладена на інших, то що тоді стане з посадою нунція, запитує архиєпископ Галліксон. І далі додає: «Особисто я твердо вірю, що нунцій має важливу роль у здійсненні служіння Петра, мандату Папи як намісника святого Петра отриманого від Самого Христа, «щоби зміцнювати братів»».
«Все, що я хочу сказати Андреа та іншим, хто докладає зусиль щоби відповісти на «доконклавні» вимоги кардиналів країн світу, це те, що у той час як віра і мораль, Символ віри і Заповіді не підлягають обговоренню, важко зрозуміти, чому дипломатія Ватикану не повинна обговорюватися», — написав нунцій.
фінансово.
Щиро дякуємо!
