Під час ремонту бібліотеки теологічного факультету Сілезького університету, що розташована в будівлі Вищої духовної семінарії в Катовіцах (по вул. Віта Ствоша, 17) здійснено сенсаційне археологічне відкриття.
Студенти теологічного факультету Сілезького університету, які нарікають на задовгий ремонт бібліотеки, мусять озброїтися терпінням. Замість відновлювальних робіт триває археологічне дослідження. У нижньому поверсі будівлі відкрито незнані досі приміщення, які містять цінні настінні розписи і рештки поховань із перших століть нашої ери.
— У зв’язку з сенсаційним відкриттям ми були змушені попросити про допомогу групу археологів, які провели оцінку, вбезпечили знайдене, а тепер наглядають за подальшими роботами, — пояснює ректор Сілезької Вищої духовної семінарії у Катовіцах о. Марек Панек.
Учені припускають, що може йтися по палеохристиянські залишки V ст. Сілезьким археологам допомагають фахівці з Польської академії наук, археологи з Варшави. Імовірно, до групи приєднаються вчені з Торуня, які проведуть докладні археологічні обстеження з використанням георадару. «Метод радіовуглецевого дослідження вимагає часу, аби встановити точну дату знахідки», — каже проф. Гонорій Костка, археолог.
Учений підкреслює, що відкриття є насправді сенсаційним. Виявляється, що серед примітивних народів, які заселяли ці терени, серед громад, які не мали нічого спільного з християнством, знайшовся анклав, де культивували християнські принципи поховання померлих. «Це могло бути одне з германських, пруських чи кельтських племен, яке прийняло тільки елементи ранньохристиянської культури», — вважає археолог.
Отець Лешек Макувка, голова архидієцезіальної Комісії з питань архітектури і сакрального мистецтва, схиляється до теорії кельтської культури, яка залишила свій слід у Верхній Сілезії. «Кожне поховання є релігійним, але чи була то християнська релігія — залишмо поки що це питання у спокої, бо це, можливо, тільки наші бажання».
У рештках катакомб знайдено численні матеріальні свідчення: золото, знаряддя боротьби, начиння щоденного вжитку, — перелічує о. Лешек, і додає, що у підземеллях ще багато чого чекає на відкриття.
Тривають широкомасштабні дослідницькі роботи. Безцінна вартість сховища, яке останніми роками трималося в таємниці, схилила вже перших інвесторів збудувати монументальні сходи, які провадитимуть до ультрасучасних підземних музейно-освітніх стежок. Цю частину майбутньої виставкової структури, прилеглої до будинку семінарії, уже можна побачити з боку вул. Йордана. Якуб Яжомбек, прес-секретар мерії, вважає, що відкриття такого формату принесе Катовіцам позитивний розголос в усьому світі. «Довкола такого археологічного відкриття можна збудувати цілу інфраструктуру, не тільки музей, — сказав він. — Як на мене, ми натрапили на золоту жилу».
Катовіцька архідієцезія побіжно інформуватиме про поступи в археологічних розкопках, із якими пов’язує надії на точніше визначення прийняття християнства на землях сьогоднішнього Сілезького воєводства. Якби вступне датування знахідки набуло наукового підтвердження, то буде підготовлено внесок про внесення об’єкту до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
За матеріалами: Gość Niedzielny