Греко-католицький календар:
Ап. Матія
Апостол
2 Кор. 9, 12-10, 7.
12. Бо виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але воно стане ще обильнішим завдяки численним подякам Богові. 13. Спогадуючи цю прислугу, вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні Євангелії Христової та за щедрість вашого дару для них і для всіх. 14. І вони своєю молитвою за вас з’являються вам зичливі – заради надмірної благодаті Божої у вас. 15. Подяка хай буде Богові за його дар несказанний! 1. Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, – я, коли присутній між вами, – покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас. 2. Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками. 3. Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних, 4. бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми 5. і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові; 6. ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений. 7. Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.
Євангеліє
Мк. 3, 20-27.
20. Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти. 21. Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: “Він не при собі!” 22. А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє. 23. Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: “Як може сатана сатану виганяти? 24. Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись. 25. Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти. 26. Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, – не може встояти, а край йому настав! 27. Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
Апостол
Діян. 1, 12-17; 21-26.
12. Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. 13. Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова. 14. Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами. 15. І ставши тими днями Петро серед братів, – зібралось їх разом яких 120, – промовив: 16. «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса. 17. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього. 21. Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, – щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.» 23. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія. 24. І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце. 26. І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.
Євангеліє
Лк. 9, 1-6
1. Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги, 2. і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати. 3. Він до них промовив: “Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте. 4. В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу. 5. А як хто вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них.” 6. І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди.
фінансово.
Щиро дякуємо!
