З 22 по 27 липня у м.Тиврів, що на Вінниччині, проходить шостий фестиваль «Подих життя». Темою цього року є: «Люби і роби, що хочеш». Цьогоріч фестиваль зібрав понад 130 молодих людей. Організаторами фестивалю є отці-облати.
Перший фестиваль «Подих життя» був організований з ініціативи молоді, як аналог фестивалю в Польщі. Молодь приїжджає у Тиврів з різних куточків України та інших країн. Цього року було також 6 волонтерів з Польщі.
Польовий храм, наметове містечко, сцена, спортивний майданчик – все розташовано навколо напівзруйнованого старовинного храму архангела Михаїла, який нині перебуває у стані капітального ремонту.
Учасники фесту живуть у наметах, тому дуже чутливі до вибриків погоди. Дощ супроводжував перший день та першу ніч фестивалю, проте ніхто з учасників не поїхав. У відремонтованих частинах храму отці-облати свторили умови для того, щоб молоді було де висохнути та зігрітися.
Програма і розпорядок залишаються незмінними вже котрий рік. Змінюється лише тема фестивалю. Кожного дня на учасників чекає Меса, цілодобова Адоріція, конференції, свідчення різних людей, ділення в групах та майстер-класи. А от програма на вечір завжди різна: концерт, «веселий вечір» або Хресна Дорога у п’ятницю.
Також для учасників є правила проживання: заборонено курити та вживати алкоголь; за цим слідкує порядкова служба. А ще учасники фестивалю мають щоденні чергування — прибирають територію та туалети.
На фестиваль «Подих життя» припадає парафіяльне свято. Цього року воно відбудеться у суботу, 26 липня. На урочистість має приїхати єпископ-помічник Камянець-Подільської дієцезії Радослав Змітровіч.
О. Петро Врублевський OMI: «Ми намагаємось створити умови щоб молодь глибше пережила тему фестивалю, щоб мала довсідчення Бога, яке можна було б перенести в життя. Ми організували можливість цілодобової Адорації, що є дуже важливою частиною фестивалю. В каплиці завжди є хтось з учасників. Знаю, цей фестиваль дає свої плоди. Кілька років тому сюди приїжджав хлопчина, який мав проблеми з наркотиками. Думаю, щось його тут змінило, бо вже після фестивалю зателефонувала його мама і подякувала, бо вперше за довгий час бачила, що її син усміхався.»
О.Павло Вишковський, настоятель делегатури отців-облатів: «На мою думку, найбільші очікування від цього фестивалю є в Бога. Маємо надію, що більша кількість людей стане практикувати любов, адже Бог є Любов. Тема фестивалю – це тема любові. В нашому житті є багато агресії, нелюбові, проблем; молодь має конфлікти з батьками та й ситуація в Україні сприяє цьому. Сподіваюсь, що кожен з фестивалю винесе практику любові.»
Своїми враженнями з CREDO поділились учасники фестивалю:
Альона Сарнцова, 18 років, м.Бар: «Я приїхала сюди вдруге. І не зважаючи на те, що цього року нас трохи підтопило, повертатись додому не хочеться. Найбільше подобається те, що тут є можливість адорувати цілодобово, а також круті майстер-класи. Мені особисто подобається плетіння «фєнєчок». А ще тут є майстер-класи з ліплення з тіста, гри на барабанах, можна пограти у волейбол та футбол. Так що тут взагалі не нудно!»
Альберт Хабібулін та Віталій Ковальчик, м.Львів: «Ми вперше на цьому фестивалі. Враження приємні. А найбільше вразило, що зустрів людей, яких не очікували тут побачити.»
Марія Неронська, м.Київ: «Я була з першого фестивалю і бачила, як це все робиться і брала у цьому участь. Цього року нові організатори і мені було цікаво подивитись на фестиваль і зустрітись зі старими друзями. Нас тут називають «динозавриками». Фестиваль «помолодів»,змінився вік учасників, він тепер «16+», а раніше більше було молоді за 20. Важко зрозуміти чому, але це справді так і, на мою думку, з цим треба щось робити.»
Андрій Козаченко, 16 років, Служба порядку, м.Гнівань: «Моїми обов’язками є підтримання порядку. Взагалі, усі порядкові мають чергування вдень по 4 години, а потім вночі. Це відрізняється від простого перебування в таборі, адже на нас покладається велика відповідальність. Ми мусимо підтримувати порядок. Також ми дивимось, за поведінкою молоді, яка приходить з села, їм можна перебувати на території, але вони мають дотримуватись наших правил: ніякого куріння, алкоголю та образливого ставлення до інших.»
Лукаш Круш, студент, Польща: « Я вперше на такому фестивалі. В Тиврові я перебуваю з жовтня минулого року. Я допомагав в реставрації храму, жертвуючи цей рік для Ісуса. Цей фестиваль є так би мовити, увінчанням моєї праці. Можливо побуду кілька днів тут після фестивалю, щоб допомогти прибрати, і повернусь до Польщі в Катовіци, де навчаюсь на музичному факультеті.
Маю гарні враження від спілкування з католицькою молоддю в Україні. Як я побачив, багато молодих українців, яких я тут зустрічав, прийшли до Бога самі, це не було передання віри і традиції від батьків, і мені здається, що в них віра випливає з самого серця.
Мене дуже вразили свідчення брата Себастьяна, який працює з бездомними в Києві та свідчення сім’ї, в якої 14 дітей. Я розчулився, як дитина. Також мушу сказати, що дійсно захопився Україною. Сподіваюсь, що ще відвідаю Україну, бо вона для мене стала другою Батьківщиною».