У комуністичних державах панував раціоналістичний світогляд і відбувалася офіційна «боротьба з марновірством». Але чи насправді комуністів цікавила тільки наука, а чи вони охоче підтримували деякі «передчуття і вірування», якщо це допомагало їм підточувати зсередини християнську віру?
Історію окультизму досліджувати нелегко через ускладнений доступ до джерел. А окультизм у країнах «народовладдя» — це взагалі терра інкогніта. Але це й дуже цікаво: адже комуністичні власті були дуже зацікавлені можливостями медіумів і народних «пророків», берегли їх і самі вдавалися до їхніх послуг. Чимало хто з таких «посередників» перебував під їхнім пильним наглядом: достатньо поглянути на досвід болгарської ясновидиці Ванги, щоби зрозуміти деякі механізми їхньої взаємодії.
Видіння
Видіння Ванги почалися 1941 року з бесіди з тим, кого вона сама називала «вершником». Одного разу він просто з’явився у житті Ванги: був високий, схожий на росіянина, неймовірно красивий, убраний подібно до древнього воїна в обладунок, що сяяв у місячному промінні. Його білий кінь тряс хвостом і рив копитами землю. «Вершник» спинився перед воротами дому Ванги у Струмиці, зійшов із коня й увійшов до темної кімнатки. Його поява принесла у кімнату стільки світла, що стало ясно, мов за дня. Низьким голосом він сказав: «Скоро світ перевернеться і багато народу загине. На цьому місці ти стоятимеш і пророкуватимеш мертвим і живим. Не бійся! Я буду з тобою поруч, і казатиму те, що ти маєш їм передати!»
Ванга тремтіла зі страху. Під час цього «візиту» поруч із нею була сестра Любка, яка з поведінки Ванги дізналася, що щось діється. Вона відчувала, як сестра тремтить, і бачила, як вона звертається до когось невидимого. Але сама вона нічого не бачила. До ранку обидві не могли заснути від тривоги. Хто був той,хто явився Ванзі? Місцеві мешканці стверджували, що неподалік від дому Ванги колись закопали золоту статую вершника. То було прадавнє фракійське божество Херос чи статуя якогось царя? Тільки легенда; але сама Ванга наводила її як приклад духовного обґрунтування своїх видінь. Чи не тому вона так довго не бажала перебиратися до іншого місця? Багато хто казав, що свою силу вона черпала з місця, яке могло бути пов’язане з поганським культом.
Ініціація могла відбутися й інакше. Родичі згадували, що в дитинстві Вангу навчили чарів, щоб їй було чим заробляти на прожиток. У тих краях ще була жива традиція «сліпих пророків», яка тягнеться ще з часів Гомера, а сліпота вважалася не хворобою, а знаком обраності, духовного зору. Тому сліпих навчали магії та схиляли до езотеричних практик.
Хто ж говорив?
Після видіння вершника почалася світова війна. Цілий рік Ванга слабувала на безсоння, мала галюцинації, пов’язані з присутністю людей. Ось як вона сама описує механізм своїх видінь: «Коли до мене приходить якась людина, в мене з’являється відчуття, що в голові прочиняється віконце, крізь яке я спостерігаю картини, і життя цієї людини проходить перед моїми очима, ніби кінострічка, а наді мною чується “голос”, який каже мені, що саме я маю переказати відвідувачеві».
Сім’я Ванги згадує, що інколи, навіть під час звичайної розмови, її голос змінювався на чоловічий, і Ванга говорила про речі, не пов’язані з темою розмови. Той, хто говорив через неї, знав те, про що Ванга і поняття не мала. Родичі тоді казали, що «в розмову хтось втрутився». Коли це закінчувалося, ясновидиця, ніби нічого й не було, продовжувала бесіду. Інколи сили, що говорили через Вангу, представлялися душами померлих, наприклад, Жанною д’Арк, і розповідали їй про топографію Парижа, де ця проста жінка ніколи не бувала.
Ванга і комунізм
Цікаво, що окрім рідкісних фінансових перевірок, комуністична влада ігнорувала її діяльність або потай підтримувала, тоді як православні у Болгарії зазнавали гонінь. Інколи комуністи навіть зверталися до неї по допомогу: вона була «штатною провидицею» Тодора Живкова, хоч офіційно він це заперечував. Вона ухвалювала за нього важливі політичні рішення, а він телефонував до неї будь-якої пори або велів привезти її до себе. Саме Ванга порадила Живкову здійснити обмін грошей у Болгарії 1962 року: «Що тут думати! Якщо не хочете, щоб була біда в державі, обмін грошей просто необхідний». Комуністи оберігали дім Ванги, записували, хто й навіщо приходить, про що питає. Напевно це було непогане джерело інформації для служби безпеки. Не раз пророчицю відвозили до важливих персон на потаємні зустрічі.
Віра Ванги
Чи вірила Ванга в Бога? Вона не мала серйозного досвіду християнського життя, майже нічого не знала про вчення Церкви. Хоч вона й не заперечувала існування Бога, називала Його Христом, але її ставлення до Нього було специфічне: Христа вона описувала як вогняну кулю. З іншого боку, свої видіння вона пов’язувала з «силами», які інколи бачила в деталях. Це були істоти: «Їхнє вбрання нагадує обладунки, які блищать, немов риб’яча луска. Мабуть, серед них є й жінки. Їхнє волосся схоже на водорості й м’яке, як гусячий пух, оточує голови у вигляді ореола. Дуже часто, повертаючись до свого дому в Петричі, я бачу їх, як порозсідалися по кімнатах. “Розмовляю” з ними. Інколи, де до того як я підійду до хвіртки, чую протяжні звуки, щось на кшталт мелодії, ніби хор співає псалми… Вони не кажуть, з якими цілями приходять сюди… Ці істоти… не знаю, як їх назвати… Вони нас контролюють».
На думку Ванги, ці істоти контролюють світ, і особливо її саму. Адже вони примушують її говорити те, що хочуть, а за відмову суворо карають. Узагалі контакт із тим, що викликає видіння, ще нікому не був приємний. Ванга же під час своїх видінь відчувала тривогу, а коли впадала в транс, у домі починалися сварки й агресія. Сама є ясновидиця після цих сеансів почувалася знесиленою, а роздратування виміщала на своїх родичах.
Ванга і окультизм
Наскільки далеко Ванга обходила стороною православних (хоч і могла звернутися за порадою, священика можна було знайти навіть у комуністичній Болгарії), настільки само охоче вона приймала окультистів. Її не раз просили висловитися про важливі постаті окультного світу: наприклад, про Миколу Реріха. Одного разу вона сказала Святославу Реріху, що його батько був «неземною людиною» і навіть закликала сина продовжити справу батька. Також і Анатолій Кашпіровський не оминув Вангу, відвідав її і висловив свою повагу. Після смерті Ванги на її спадок посилаються ті, кого православні в Болгарії називають сектами.
Деякі її поради звучали як типові магічні рецепти. Наприклад: одного разу до неї привели чоловіка, який, знавіснівши, накинувся на родичів із сокирою. Ванга порадила їм купити новий глиняний горщик, наповнити його водою з річки, зачерпуючи проти течії, і тричі полити хворого цією водою. Після цього, не обертаючись, кинути горщик назад. Чи це допомогло? Цілком імовірно, бо тут явно залучено магію. Віруюча людина говорила би про сповідь, покаяння, смирення, молитву.
Інколи Ванга бачилася з померлими із сімей тих, хто до неї приходив (а це вже спіритизм), була фаталісткою: вірила, що доля людини визначена наперед (що суперечить вірі у всемогутнього Бога та вірі у вільну волю людини).
Пророки і «пророки»
Доктринальні помилки Ванги, нехристиянські підстави її діяльності та порад — не дрібниця, а серйозна проблема. По-перше, це шлях до безбожництва. По-друге, це тягне за собою серйозні моральні наслідки. Якщо людина не вільна у своїх учинках, то чи може вона нести повну відповідальність за погане? Звичайно, ні. Тоді достатньо буде звернутися до ясновидиці, а вона допоможе уникнути наслідків поганих учинків. Чи є сенс звертатися до Бога, якщо доля — вища за Нього? Очевидно, що такий світогляд не передбачає місця для Бога Живого.
З життя справжніх пророків відомо, що Бог не використовує людину як маріонетку. Навіть якщо людина відступає від Його волі (як було в певні життєві етапи з Йоною та Єремією), то Бог чекає на її згоду, старається скерувати волю людини так, щоб ця воля збіглася з Його волею. Пророцтва Бога ніколи не є наслідком насильства над людиною. Більше того, Бог, навіть проголошуючи кару, водночас каже, що її можна уникнути, якщо людина відвернеться від гріховного життя, розкається. Спілкування Бога з людиною ніколи не буває однобічним, це завжди також і звертання людини до Бога. Ні про яку молитву в ученнях Ванги й мови немає. А те, що частина її пророцтв сповнилася, свідчить якраз не на її користь: отже, вони були чимось більшим, ніж її фантазіями. З достатньою впевненістю можна сказати: то був контакт із силами тьми.
У споминах про Вангу згадується, як вона, перебуваючи поряд із розп’яттям, у яке було вкладено часточку Хреста Господнього, вимагала його прибрати, бо їй щось явно заважало. Про це говорив митрополит, на території дієцезії якого жила Ванга. Він, як людина віруюча, насторожено сприймав повідомлення про неї. Одного разу вона послала до нього і попросила зустрітися. Священик, знаючи, що вона сліпа і хвора, вирішив її навідати, уповаючи, що бабуся, може, вирішила покаятися. Узяв розп’яття і пішов. Ванга саме приймала відвідувачів, коли він увійшов до її дому. Попри те, що вона була сліпа, вона одразу його впізнала. Змінились її голос і зовнішність. Коли ж священик підніс розп’яття над її головою, сталося щось узагалі дивне: її голос почав нагадувати ричання. «Прийшов чоловік, скажіть йому зараз же викинути те, що у нього в руках. Я не зношу цього. Більше нічого не бачу», — саме це, за його словами, сказала Ванга, яка на певний час втратила свій дар ясновидиці. Втім, для екзорцистів у цьому випадку немає геть нічого дивного.
Спогади Ванги, написані її сім’єю, були відредаговані, а деякі факти взагалі замовчувалися. Православний священик Йов Гумеров пише про бісівське джерело видінь Ванги. Лех Виноградов, автор дослідження «Ванга. Портрет сучасної відьми», згадує, що одного разу їй принесли ікону Богородиці — спершу вона цього бажала, і просила про це своїм, жіночим голосом. Але незабаром, і вже чоловічим голосом, вимагала, щоб до неї з іконою не наближалися. «Залиш мені силу!»
Ванга в пеклі?
По смерті Ванги її сестра Любка, за православним звичаєм, замовила за неї сорокоуст (молебень 40 днів). Під час тривання цієї молитви Ванга їй наснилася і сказала: «Любко, досить, досить молитов. Я на самому дні пекла. Вони не допомагають, від них вогонь ще більший». Звісно, це могло бути навіюванням, але сигнал тривожний.
У Болгарії не так багато тих, хто відомий на весь світ. А популярність Ванги була саме такою. Її не тільки не забувають, а й рекламують. У церкві, яку вона збудувала за свої гроші, сьогодні діє туристичний центр. Як узагалі так сталося, що ту церкву освятили? Багато людей називають її неправославною, там міститься портрет Ванги, виконаний у стилі ікони. Причина цьому — шалена доктринальна плутанина, якій і досі не покладено краю в Болгарії.
За матеріалами: Братство св. Биргитты
фінансово.
Щиро дякуємо!
