У Першому Посланні до Коринтян (1 Кор. 12, 12‑31) св. Павло показує Церкву в образі надприродного Тіла Христового.
Через Таїнство Святого Хрещення ми стаємо християнами, входимо до спільноти віруючих, яка, з одного боку, має надприродний вимір — невидимий, а з другого боку — вимір видимий. Те, що ми бачимо, — це структура-організація, що задумана й установлена Христом і виражається у праві (законодавстві), яке не тільки нормалізує важливі для Церкви справи, а й дозволяє жити згідно з волею Бога.
Так само як є державне право, так є і право церковне. Воно стоїть на захисті правовірності і дозволяє утримувати єдність церковної спільноти.
Християнинові, який прийняв Таїнство Хрещення, варто застановитися над тим, які він має права та обов’язки в Церкві. Подивімося, як їх визначає Кодекс Канонічного Права (канони 208–223).
О б о в' я з к и:
- Вірні своїми діями мають завжди утримувати спільність з Церквою. (Приймати науку Церкви у справах віри й моралі, використовувати всі засоби, якими вона володіє, провадячи нас до спасіння.)
- Вірні повинні ретельно виконувати обов’язки, якими вони пов'язані як із Вселенською Церквою, так і помісною, до якої вони належать.
- Повинні старатися згідно з власною позицією провадити святе життя, сприяючи зростанню Церкви, і безупинно підтримувати розвиток її святості.
- Вірні повинні співпрацювати в тому, щоб Боже провіщення спасіння щоразу більше поширювалося на всіх людей кожного часу і цілого світу.
- Те, що святі пастирі, як представники Христа, пояснюють як учителі віри або постановляють як керівники Церкви, вірні, свідомі власної відповідальності, зобов'язані виконувати з християнським послухом.
- Вірні зобов'язані зараджувати потребам Церкви, щоб вона мала необхідні засоби для відправлення культу, здійснення справ апостольства та любові, а також для того, що необхідне для належного утримання служителів.
- Вірні також зобов'язані підтримувати суспільну справедливість, а також, пам'ятаючи про Господні заповіді, допомагати бідним із власних прибутків.
П р а в а:
- Вірні мають право представляти пастирям Церкви свої потреби, зокрема духовні, а також свої побажання.
- Відповідно до знань, які вони мають, компетентності та здібностей, вірним належить право, а часом навіть обов’язок висловлювати свою думку святим пастирям щодо справ, які стосуються блага Церкви, і, зберігаючи непорушність віри і звичаїв, повагу до пастирів, беручи до уваги спільне благо і гідність особи, доводити її до відома інших вірних.
- Вірні мають право отримувати допомогу від своїх пастирів з духовних благ Церкви, зокрема Божого слова і таїнств.
- Вірним належить право відправлення Божого культу згідно з приписами власного обряду, затвердженого законними пастирями Церкви, а також іти власною дорогою духовного життя, однак згідно з доктриною Церкви.
- Вірні мають право засновувати товариства і керувати ними для цілей любові чи побожності або для пожвавлення християнського покликання у світі, а також брати участь у зібраннях для спільного досягнення цілей.
- Усі вірні мають бути вільні від будь-якого примусу у виборі способу життя.
- Нікому не дозволяється беззаконно завдавати шкоду доброму імені іншої особи або порушувати права будь-якої особи на захист власної інтимності.
- Вірні мають право на легальне слідство і захист належних їм у Церкві прав на відповідному церковному форумі згідно з приписами права.
За матеріалами: Проповідник №3 1999