Хрещення дорослих (ІІ)

СЛОВО ДО ЧИТАЧА

Тож немає тепер жодного осуду тим, що ходять у Христі Ісусі не по тілу, а по духу, бо закон життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерті (Рим 8, 1‑2).

Чергове число «Проповідника» продовжує тему підготовки дорослих до прийняття Таїнства Хрещення. Попередній випуск додатку був присвячений передкатехуменату, тобто підведенню людини до віри, до рішення стати на шлях християнського життя.

Тепер ми йдемо далі: зі вступом до катехуменату настає безпосередня підготовка до прийняття Святого Хрещення. Це процес поступовий, під час якого потрібно не тільки завчити істини віри, Символ віри, Молитву Господню, а передовсім віру пізнати, зрозуміти, щоби віра стала життям. Оце найважливіша мета катехуменату. II Ватиканський Собор у декреті «Про місійну діяльність Церкви» навчає, що катехуменат «це не тільки простий виклад догматів і заповідей, а вишкіл християнського життя загалом та належно продовжена підготовка, під час якої учні об’єднуються з Христом, їхнім Учителем» (ДМ, 14).

Важливо усвідомлювати велике значення цього етапу в житті катехумена, але це лишень початок довгої дороги, якою він піде не один, а в спільноті віруючих людей — у Церкві. Саме від нас, відповідальних за підготовку катехуменів, залежить, як вони прийматимуть це таїнство. Тому не повинно забракнути спільної молитви, прохання до Святого Духа, аби Він невпинно просвітлював, зміцнював, надихав на добро, щоб Божа справа могла сповнитися до кінця.

Святий оан Золотоустий, єпископ і чудовий проповідник, в одній із своїх проповідей наголошував, що «у таїнстві Божа справа — вділяти благодать, а справа людська — висловлювати свою віру».

Бог завжди є Тим, Хто хоче вділяти і вділяє свої дари. Від нас залежить, наскільки ми хочемо їх використати. Вірити — не означає прийняти певну концепцію існування чи ідеологію; вірити — це з любов’ю увійти у величезний простір довірливої Божої дружби та любові, яка розвивається впродовж усієї історії людства і моєї власної зокрема.

На закінчення цього вступу хотів би наголосити, що підготовка до хрещення передбачає відповідальність. Святий Кирило Єрусалимський, один із творців катехуменату в стародавній Церкві (V ст.), застерігав: «Бо слухання Євангелія дане усім, але ясність Євангелія забезпечена тільки справжнім учням Христа. Тому Господь говорив притчами до тих, які того не могли зрозуміти; а своїм учням Він притчі роз’яснював. Бо світло слави — це уділ охрещених, а сліпота — людей без віри. Ті таємниці, які тобі зараз пояснює Церква від твого виходу з катехуменату, не піддаються поганам. У присутності поган не вияснюватимемо таємниць про Отця, Сина і Святого Духа; ми не говоримо про ці таємниці навіть при катехуменах. Про багато речей говоримо тільки потай, щоб це розуміли вірні, а невтаємничені не були збентежені».

о. Маріуш Возняк ОР

СТРОГИЙ КАТЕХУМЕНАТ

З моменту прийняття до катехуменату зв’язок із спільнотою Церкви стає тіснішим: катехумени разом з учнями Христа входять у ритм нового літургійного року. Вони щоразу більше мусять розуміти, що «старе» закінчується, а починається «нове». Адвент допомагає їм зміцнити це усвідомлення, готуючи всіх, хто збирається у святині, до зустрічі з Богом, Який об’являється.

Катехумени починають відкривати, що це не люди об’являють Бога, а що Бог сам об’являється їм. Ба більше, Він об’являється в подіях, в яких виходить назустріч людині. Ними є великі Божі справи, описані в Біблії. У шерегу тих подій є і хрещення, до якого вони готуються. Щоб катехумени могли краще пізнати суть навернення, Адвент нагадує їм, що все почалося з дару свободи, яку людина негоже використала: піддаючись спокусі сатани, вона обрала власну волю і відкинула волю Божу. Ситуація в раю повторюється для кожного — ми всі стаємо перед тим самим вибором. Щоб ми вибрали Бога, а не сатану, отже, добро, а не зло, життя, а не смерть, Христос став Людиною — про це говорить Різдво Христове — і приніс нам світло й силу самого Бога. Це світло й силу Він вклав у руки Церкви.

Час строгого катехуменату призначений на введення в цілісне бачення спасенної містерії (тайни). Катехумен пізнає план Бога, втілений в історії спасіння, що триває й надалі у таїнствах Церкви. Реалізація цього наміру полягає в тому, що Бог не тільки оздоровлює людську волю, зранену первородним гріхом, а й провадить людину до з’єднання з собою в любові. Втаємничення в християнство — це вступ у містерію єдності Христа й Церкви, Голови й Тіла, Нареченого й Нареченої.

Щоб і для нього могла настати ця зустріч, тепер катехумен зможе більше дізнатися про поставлені перед ним умови. Він уже чимраз краще знає, з чим повинен боротися, і дедалі краще усвідомлює вимоги Євангелії. У боротьбі з гріхом Церква зміцнює його молитвою екзорцизмів, вділяє йому благословення в наслідуванні Христа. Хрест і Євангеліє, екзорцизм і благословення — це щоразу виразніший пасхальний двотакт, діалектика вмирання і воскресіння з Христом (пор. Рим 6, 3‑4).

Коли катехумен обирає цю дорогу, він відкриває, що Бог вибрав його раніше, бо «Він перше був нас полюбив» (1 Йн 4, 19).

Обряд обрання, або запису імені, — це вираження цього двостороннього заповіту. Це також офіційне представлення церковній спільноті, яка затверджує цей вибір.

Ступінь І (1 Неділя Адвенту)

ОБРЯДИ ПРИЙНЯТТЯ ДО КАТЕХУМЕНАТУ

Сьогоднішній вечір вельми важливий. Ми, які маємо віру — віру в Ісуса Христа, Бога Живого  — будемо свідками прийняття до катехуменату нових (за кілька місяців вони стануть ними) християн, а сьогодні вони кандидати в катехумени. Вони вже тут, із нами. Оточімо їх доброзичливістю, щирістю, що виражається через молитву. Через участь у цих обрядах і собі пригадаймо те, що змінилося в нас відтоді, як ми прийняли хрещення.

(Коли священик разом із міністрантами наближається до зачинених дверей, за якими чекають кандидати, то всі зібрані, співаючи відповідну пісню, йдуть за ними і стають перед дверима широким колом. Двері відчиняються, і з них виходять — із темряви до освітленої святині — кандидати, їхні поручителі та катехети.)

1. Діалог із кандидатами.

• Прошу кандидатів відрекомендуватися нашій спільноті: як твоє ім’я? (Кандидати по черзі називають себе).
• Чого ти просиш у Божої Церкви?
• Віри.
• Що дає тобі віра?
• Вічне життя.

2. Перше висловлення готовності.

Бог просвітлює кожну людину, яка приходить на світ, і провадить її до пізнання невидимих справ, щоб людина навчилася прославляти свого Творця. Ви пішли за Його світлом, і тому зараз перед вами відкривається дорога Євангелія, щоб ви, закладаючи підвалини нового життя, пізнали Бога Живого, Який справді промовляє до людей. Довіртеся Його мудрості, а віддаючи Йому щоденно своє життя, увіруйте в Нього всім серцем. Така є дорога віри, якою Христос провадить вас у любові, щоб ви осягнули вічне життя.

Питаю кожного з вас: — Чи ти готовий сьогодні під проводом Христа стати на цю дорогу?

• Готовий.
• А ви, поручителі, які сьогодні тут представляли нам цих кандидатів, і всі ви, брати й сестри, чи готові ви допомагати їм знайти і наслідувати Христа?
• Готові.

БАПТИСТЕРІЙ — каплиця для хрещення, зазвичай кругла або восьмикутна, становить елемент давніх храмів, де перебували єпископи. У парафіяльних храмах — здебільшого тільки хрестильниця.

ХРЕСТИЛЬНИЦЯ — у місцях хрещення спершу були басейни, які живила проточна вода. У такий басейн ступали кандидати до хрещення. Від IX ст., коли катехуменів і немовлят уже не занурювали у воду, а тільки поливали водою голову, з’явилися кам’яні хрестильниці у формі чашовидної великої посудини, де зберігалася хрестильна вода. Нині прагнуть створити таке місце для хрещення, де б могли збиратися всі учасники Літургії Хрещення, а вода у вмістилищі могла б припливати і відпливати.

3. Екзорцизм.

Найласкавіший Отче, дякуємо Тобі за цих кандидатів, які Тебе знайшли. Ти в різні способи випереджав їх своєю благодаттю. Сьогодні перед нами вони відповіли на Твій заклик. Тому прославляємо і благословляємо Тебе, Господи.

Прославляємо і благословляємо Тебе, Господи.

4. Позначення хрестом чола і органів чуття.

Дорогі кандидати, підійдіть разом із вашими поручителями, щоби прийняти знак належності до вашого нового стану.

(Миколо), прийми знак хреста на чоло. (+) Сам Христос зміцнює тебе знаком своєї перемоги. Вчися пізнавати Його і наслідувати. (+) Прийми знак хреста на вуха, щоб ти почув голос Господа. (+) Прийми знак хреста на очі, щоб ти побачив світло Бога. (+) Прийми знак хреста на вуста, щоб ти відповів на слово Боже. (+) Прийми знак хреста на груди, щоб Христос через віру замешкав у твоєму серці. (+) Прийми знак хреста на плечі, щоб ти зміг нести солодке ярмо Христа. (Якщо є кілька кандидатів, то церемонія повторюється над кожним окремо.)

Креслю знак хреста над вами всіма: + в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, щоб ви жили на віки вічні.

Амінь.

Зараз я вручу вам хрест, щоб ви пам’ятали цей обряд усе життя.

Прийміть хрест, знак любові Христа і Його перемоги над грхом, смертю і сатаною. Нехай розіп’ятий і воскреслий Христос буде вашою гордістю, дорогою, істиною і життям.

Амінь.

Молімося. Всемогутній Боже, Ти через хрест і воскресіння Твого Сина вділив життя Своєму людові; учини, щоб Твої слуги, яких ми позначили хрестом, наслідуючи Христа, спізнали у житті спасенну силу хреста і давали їй свідчення своєю поведінкою. Через Христа, Господа нашого.

Амінь.

5. Введення до храму.

Увійдіть зараз усі до храму, щоб разом з нами взяти участь в учті Божого слова.

(Усі входять до святині. Катехумени займають спеціально приготовані для них місця.)

6. Літургія Божого слова.

Її завершує проповідь:

Для всіх нас, зібраних тут, це велика хвилина. Якби ми бачили те, що діється, але чого не бачать людські очі, то нас би наповнили здивування, радість і навіть захоплення.

Сьогоднішні обряди наблизили наших катехуменів до першого сакрального акту — акту хрещення, який звершиться у Пасхальну Вігілію. Перший з обрядів — це вступний діалог. Кожного з катехуменів, кожного з вас, тих, хто перейде через річку Йордан, через Червоне море, врятується від потопу, питали: «Чого ти просиш у Божої Церкви?» — і ви відповідали: «Віри». І пролунало друге питання: «Що дає тобі віра?» — «Вічне життя». Між тією людиною, яка має віру, і тією, яка її не має, величезна прірва. Для того, хто не має віри, те, що ми зараз тут робимо, нічого не варте. Але пригадаймо слова Ісуса, Який сказав: «Яка ж користь людині, що світ цілий здобуде, та душу свою занапастить?» (Мт 16, 26). Коли б хтось завтра отримав смертний вирок, то відчув би, чим є віра. «Віра дає вічне життя», тобто не тільки безсмертя. Усі ми — безсмертні. Віра прилучає нас до життя Христа, Його хресної дороги й воскресіння, яке присутнє в Євхаристії. Життя вічне лежить на вівтарі! Коли ми говоримо «Амінь» перед Тілом Христа, то кажемо: Господи, дай мені вічне життя. Вірую! Люблю!

Зараз по вступному діалозі ви, котрі вперше приймете Христа в Євхаристії, у Миропомазанні, Хрещенні, проситимете Церкву допомогти вам сформувати вашу віру, бо саму віру ви вже маєте. Бо якби ви її не мали, принаймні в зачатку, якби у ваші душі не впало Боже зерно, якби вас не торкнулася благодать, то ви б сьогодні тут не стояли. Просіть Церкву, всіх нас, зібраних тут, хто має віру: «Допоможіть нам зрозуміти, пізнати, захопитися, взяти за золоте правило життя віру в Ісуса Христа, завдяки якій ми пізнаємо вічне життя, Боже життя, і будемо його співучасниками…» Це ви визнаєте під час Пасхальної Вігілії. Визнаєте віру повну, істинну: «Вірую в Бога Отця, вірую в Божого Сина Ісуса Христа, вірую в Святого Духа». І відчуєте, що віра, як потужний струмінь, як шалена річка захоплює все ваше життя. Все, що називають життям етичним, життям моральним чи просто життям учнів Христа, вся поведінка людини — це плід життя Бога в нас.

Після цього діалогу ви отримали до рук хреста, хреста, що його священик спочатку поклав вам на чоло, на вуха, очі, вуста, серце і плечі, щоб ви знали: хрест — це ключ, що відчиняє двері раю, до якого ми повертаємося, з якого нас викинув гріх Адама. Хрест — це ключ, який відчиняє Боже Царство, ключ, який у годину смерті відкриває очі на Бога Живого. Велика справа! Найбільший скарб, заради якого варто все продати (пор. Мт 13, 44), щоб цей скарб тримати в руці. Бо якщо тримаєш щось інше і не випустиш, не покинеш його, то не візьмеш цього скарбу. Ви взяли до рук хреста. Нехай він буде у ваших думках, у ваших очах, у ваших вухах, у ваших серцях. І головне, щоб ви вміли його нести…

Згадайте фрагмент із Євангелія від св. Йоана (Йн 1, 35‑42), де описано, як люди знайшли Христа. Вони запитали Його просто, як то питають люди: «Учителю, де Ти живеш?» Він відповів: «Ходіть і побачте!» Оце і є зараз перед вами. Ви вже знаєте найважливіше: треба дивитися і йти, аж поки вам покажуть. «Ходіть і побачте!»

Зараз ви отримаєте Євангеліє, книгу, яка описує земне життя Ісуса. Але в ній описано також життя воскреслого Ісуса, який є з нами. Окрім цього, у цій книзі описано, як має виглядати життя християнина. «Ходіть і побачте!» Хто не піде, той не побачить. Хто не нахилить вуха, той не почує. Хто не розплющить очей, той не побачить. Хто не відкриє вуст, щоб прийняти Бога, той не прийме Його. Серце людське може бути наповнене гріхом, пожадливістю, злістю, а може бути чисте і прийняти Бога, і бачити Бога!

Сьогодні ви підготовлені до дороги, яка провадить до Бога, Єдиного у Святій Трійці. Ви стали на дорогу, якою є Христос. Цей шлях буде важкий. Це хресна дорога. Не приховуємо цього. Але якщо з одного боку ми бачимо хрест, то з другого боку видно воскресіння, як на іконі Рубенса, де крізь Христові рани пробивається світло воскресіння. Де є хрест — там є світло Воскресіння.

Прошу вас усіх, які утворюєте Христову Церкву, вас, віруючих, спільноту, яка зібралася довкола вівтаря, щоб ви не тільки словами, а й своїм життям свідчили Євангеліє тим, хто йоо ще не знає. Щоб ви були світлом для тих, хто хоче в цьому світлі побачити Христа.

7. Вручення Євангелія.

Дорогі катехумени! Після позначення знаком хреста ви отримали ікону Розіп’ятого, а зараз ви отримаєте Євангеліє. Носіть цю книгу з собою, читайте, моліться з неї, шануйте це слово Бога, щоб ви могли колись повторити слідом за Мережковським: «Я все життя читав її. Покладіть мені її до труни, бо в ній я відкрив правду і сенс життя».

Підійдіть сюди по черзі, і я кожному з вас її вручу: Ярославе, прийми Євангеліє Ісуса Христа, Сина Божого, щоб ти Його краще пізнавав і вірно наслідував.

(Священик вручає Євангеліє кожному з катехуменів.)

8. Молитва за катехуменів.

А тепер разом помолімося. Ми радіємо, що наші брати катехумени пройшли вже чималу дорогу і пізнали Божу доброту, яка привела їх до сьогоднішнього дня. Молімося за них, щоб вони щасливо здолали пройти решту ще далекої дороги аж до повної участі в нашому житті.

Волаймо до Бога: Вислухай нас, Господи!

Благаймо Небесного Отця, щоб з кожним днем Він щоразу повніше об’являв катехуменам Христа, Свого Сина. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб катехумени охочим серцем піддавалися велінням Божої волі. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб катехумени на своїй дорозі постійно відчували нашу щиру і невпинну допомогу. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб у нашій спільноті катехумени знайшли єдність сердець і гарячу любов. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб катехумени добре підготувалися до таїнств Хрещення, Миропомазання і Євхаристії. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося. Боже, Сотворителю світу, покірно просимо Тебе, щоб Ти ласкаво поглянув на наших катехуменів. Нехай вони завжди будуть повні запалу, нехай тішаться надією і вірно Тобі служать. Доведи їх до таїнств відродження, щоб, провадячи ревне життя разом з Твоїми вірними, вони доступили обіцяної Тобою вічної нагороди. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

9. Відсилання катехуменів.

Зараз буде наступна частина Святої Меси: принесення жертв, Преісточення і Причастя. А вас, дорогі катехумени, прошу перейти до тильної частини храму. Здалеку, з глибоким сумом і великим прагненням чекайте на день вашої зустрічі. А тепер ідіть з миром, і нехай Господь залишається з вами.

Ступінь II (У вігілію Першої Неділі Великого Посту)

ОБРЯД ОБРАННЯ, АБО ЗАПИСУ ІМЕНІ

Сьогоднішній вечір особливо важливий для вас, мої дорогі катехумени. Сьогодні спільнота віруючих — а це і є Церква — дивиться на вас, на вашу присутність отут, і ніби засвідчує те, що тут відбувається, схвалює ваш перехід до наступного катехуменального етапу.

Першим етапом було передання знаку хреста. Цей обряд показав, чим є для християн цей знак, що він виражає. Цей знак позначає межу катехуменату, тобто вказує на хрещення, з якого виростає все християнське життя. Маючи надію у хресті воскреслого Бога, особа, яка просить хрещення, ступить у воду чи похилить голову під струменем води, зрікаючись сатани і гріха, визнаючи віру в Трійцю, аби потім дати свідчення усім своїм життям, що відтоді основною її життя стало Євангеліє Христа, тобто сам Христос. Бо Євангеліє, слово Христа, — це не тільки Його слово, це — Його життя, Його любов.

Ви вже взяли хрест і Євангелію в дорогу свого життя. Це було на початку Адвенту. Сьогодні — початок Великого Посту. У Попільну Середу ви були у святині, де священик посипав вам, як і всім вірним, голови попелом. Схиливши у покорі чоло, ви почули: «Збулися часи, й Боже Царство наблизилося. Покайтеся й вірте в Євангеліє». Попіл, що впав на ваші голови, нагадав: «Ти порох і до пороху вернешся». Але якщо ви визнаєте ім’я Ісуса Христа, Одного з Трійці, то порохом розсиплеться те, що земне, а те, що народилося від Бога (пор. Йн 1, 13), залишиться безсмертне й вічне.

Сьогоднішній обряд є наступним етапом підготовки до Таїнства Хрещення. Ми називаємо його записом імені. Це ваше перше «Амінь», вираження згоди на все, що вам пропонує Церква, раз ви попросили у неї хрещення. Вже в першому акті, коли вам передавали знак хреста, ви говорили, відповідаючи на запитання: «Чого ти просиш у Божої Церкви?» — «Віри». «Що тобі дає віра?» — «Вічне життя». Упродовж кількох тижнів ви слухали катехези, розмовляли з вашим катехістом, молилися, покутували, боролися з сатаною і гріхом, пробуючи вирвати з себе зло, яке ще сидить у вас, а сьогодні під тим усім маєте підписатися. «Так. Хочу.» Оце і є ваше «Амінь».

Це є ваше «Фіат». «Фіат» — «нехай буде мені» (Лк 1, 38) — це згода Марії виконати звіщену їй волю Бога: стати Матір’ю Ісуса. Ви теж маєте прийняти рішення, маєте публічно висловити перед Церквою бажання, щоби в вас народився Христос, щоб Він замешкав у вас, щоб був любов’ю вашої любові й мудрістю вашого розуму. Щоб ви жили таким життям, яке вже тепер, а надто після хрещення, буде вашим сумлінням. Колись, після хрещення, ви скажете: від сьогодні моїм сумлінням є Христос. Нехай світ говорить, що хоче, сатана буде відривати вас від Христа різними способами, не раз доволі вигадливо, а ви муситимете казати: моє сумління — це Христос. Христос — моя дорога, істина й життя. Так, як казали наші батьки по вірі, і вмирали за Христа, живучи за цією засадою, якою є Його любов, що об’явилася у смерті на хресті. Так муситимете й ви казати, бо матимете духа Христа, Святого Духа.

1. Представлення катехуменів.

Ось перед нами стоять катехумени та їхні хрещені батьки. Свята Божа Церква нині прагне переконатися, чи ці катехумени належно підготовані до того, щоб прилучитися до грона вибраних, які під час найближчих пасхальних свят мають приступити до таїнств.

Прошу вас, хрещені батьки й катехісти, засвідчити: чи вони вірно слухали Боже слово, що його проповідує Церква? Чи почали служити Богу, зберігаючи прийняте слово? Чи прилучилися до братньої спільноти і чи брали участь у молитвах?

Кохані брати й сестри! Катехумени просили, щоб під час найближчих пасхальних урочистостей їм уділили таїнств втаємничення (Хрещення, Миропомазання та Євхаристії). Ті, котрі знають катехуменів, підтвердили, що це їхнє щире прагнення. Бо вони вже слухали слова Христа і старалися жити за Його заповідями, прилучилися до бра­тньої спільноти і брали участь у молитвах. Тепер я хочу повідомити всім зібраним, що представники спільноти постановили допустити їх до таїнств. Оголошуючи це рішення, звертаюся до хрещених батьків і духовних опікунів цих катехуменів і прошу їх перед нами знову висловити свою думку: «Чи вважаєте ви перед Богом, що ці кандидати гідні того, щоб допустити їх до таїнств християнського втаємничення?» — «Вважаємо, що вони гідні цього».

2. Діалог із кандидатами.

Тепер звертаюся до вас, кохані катехумени. Ваші хрещені батьки і катехісти, і вся спільнота добре про вас засвідчили. Церква довіряє їхній думці та в ім’я Христа кличе вас до пасхальних таїнств. Ви вже довго слухали голос Христа, а сьогодні перед Церквою маєте відповісти, пояснюючи ваше прагнення: «Чи ви хочете приступити до таїнств Ісуса Христа: Хрещення, Миропомазання і Євхаристії?» — «Хочемо».

Назвіть ваші імена, щоб записати їх до Книги вибраних.

(Добре було б, щоб священик, представляючи імена кандидатів до хрещення, розповів про значення цих імен і тих святих, які мали такі імена, а також навів дату їхнього спомину в літургійному календарі. Ось один приклад.)

Мирослав. Ім’я слов’янське, складається з двох частин: «мир» і «слав»: «той, хто славить мир». У календарі слов’янських імен це ім’я вміщено в день 26 лютого. Святого з таким ім’ям агіографія не знає, тому носити його — річ, яка особливо зобов’язує.

3. Допущення, або обрання.

Мирославе… (перелік решти імен), ви були вибрані, щоб у найближчу Пасхальну Вігілію прийняти таїнства християнського втаємничення.

Богу хай буде подяка.

Тепер ви самі, а також ми всі мусимо співпрацювати з Божою благодаттю, щоб ви могли виявити вашу вірність Богу і прямувати до повної правди вашого обрання. Дорогі хрещені батьки! У Господі вам довірено цих вибраних, про яких ви сьогодні дали свідчення. Своєю братерською допомогою і прикладом допровадьте їх до таїнств Божого життя. А зараз на знак вашої готовності покладіть руку на плече вибраного.

4. Молитва за вибраних.

Дорогі брати й сестри! Сьогодні розпочинаємо Великий Піст, під час якого ми готуємося до переживання спасенних містерій Страждання і Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа. Вибрані, яких ми провадимо з собою до пасхальних таїнств, очікують прикладу вашої віднови. Тому благаймо Господа за них і за себе, щоб ми, спонукувані обопільним прикладом навернення, стали гідними пасхальних благодатей. Волаймо до Бога: Вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб катехумени, пам’ятаючи про день свого обрання, навіки зберегли вдячність за отримане з неба благословення. Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб катехумени, добре використовуючи час, розпочали працю зречення, і разом з нами провадили справу освячення. Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб катехісти вміли показувати тим, хто шукає, насолоду Божого слова. Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб хрещені батьки показували вибраним, як в особистому та громадському житті треба дотримуватися засад Євангелія. Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб батьки катехуменів не створювали їм жодних перешкод, але допомогли їм піти за подихом Святого Духа. Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоб під час Великого Посту наше зібрання ясніло повнотою любові й витривалості в молитві. Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благаймо Бога, щоби зневірені люди довірилися Христові й прилучилися до нашої братньої спільноти. Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

А тепер прошу вас підійти і вписати ваші імена до Книги.

Молімося. Боже, Сотворителю і Відкупителю людського роду, будь ласкавий до всиновлених дітей і прийми цих вибраних до народу Нового Заповіту, щоби, стаючи дітьми обітниці, вони через благодать отримали те, чого не могли досягти природним способом. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

5. Відсилання вибраних.

Ви ще не маєте привілею вповні брати участь у Євхаристії, тому зараз пройдіть до тилу святині, як належить за давніми традиціями. Бо тільки після хрещення ви матимете право підійти до вівтаря, до причастя з Христом.

ХРЕСНЕ ІМ'Я — християнин під час хрещення отримує ім'я якогось святого, якого шанує як приклад і як свого покровителя, і чий літургійний спомин святкує як день своїх іменин.

ХРЕЩЕНИЙ — поручитель, який представляє кандидата до хрещення та опікується ним під час підготовки до прийняття цього таїнства. У випадку хрещення дитини він має допомагати батькам у її вихованні. Мусить мати не менш як 16 років, бути охрещеним і миропомазаним у Католицькій Церкві та бути добрим християнином. Охрещений некатолик може бути допущений свідком хрещення тільки разом із католиком. Зазвичай поручитель при хрещенні є потім свідком миропомазання.

ХРЕСТИЛЬНА СВІЧКА походить із часів, коли хрещення вділяли на Пасхальну Вігілію і новоохрещені запалювали свої свічки від пасхалу. Під час хрещення дітей свічку для новоохрещеної дитини запалює від пасхалу батько. Ця свічка супроводжує християнина в його подальшому житті.

ОТЧЕ НАШ — Господня Молитва (Мт 6, 9-13), яка врочисто передається кандидатам до хрещення під час катехуменату. Її спільно читають під час св. Меси після Євхаристійної молитви на початку обряду причастя, а в Літургії годин — на завершення Утрені та Вечірні.

ПОКРОВИТЕЛЬ — опікун, спочатку то був мученик, похований на терені онкретної спільноти вірних; спільноти, де не було такого поховання святого, старалися мати його мощі; аж врешті-решт кожна спільнота і кожен храм опинилися під опікою якогось святого і святкували його день як свято патрональне. Охрещена людина шанує святого, ім'я якого вона носить, як свого покровителя, а його літургійний спомин святкує як свої іменини.

ВОДА — з одного боку, це символ родючості, знак життя (Єз 47, 1‑12; Йн 7, 37‑39) і очищення. передовсім під час хрещення; з другого боку, вода є знаком загрози для життя у вигляді морських хвиль чи потопу, які наповнюють людину страхом.

ПЕРІОД ОЧИЩЕННЯ
І ПРОСВІТЛЕННЯ

Цей період катехуменату припадає на час, коли вся Церква інтенсивно готується до переживання пасхальної таємниці Христа. Учні Христа мають глибше пізнати, що доля Того, Хто йде до своєї смерті й воскресіння, мусить щоразу повніше ставати й їхньою долею. Підготовка до цього відбувається через покуту й молитву

Бог, який з любові до людини віддав свого Сина, знімає завісу з самого серця спасенної таємниці, але побачить це тільки той, хто з власних очей скине більмо гріха. Пасхальна діалектика об’являється тут так виразно, що навіть стає видимою в самій назві періоду християнського втаємничення: треба очиститися, щоб отримати світло.

Очищення вибраних відбувається через іспит сумління і практику покутних учинків, а Церква допомагає їм у цьому через обряди «скрутиніумів». Під час цих обрядів кандидати до хрещення усвідомлюють, що слабке й зле в них мусить бути зцілене, а правдиве й вартісне — зміцнене. Але звершить це тільки сам Христос: через хрест прилучить їх до своєї смерті й воскресіння, коли вибавить їх від гріха і обдарує вічним життям.

І от саме тепер Церква переказує катехуменам два найдавніші й найсвятіші тексти, щоб їхній зміст втілився в їхній долі, — «Символ віри», де у скороченому вигляді передано всю таємницю спасіння, і «Молитву Господню», в якій катехумени разом з усією Церквою можуть називати Бога Отцем, ба більше, нашим Отцем, Отцем Христа і Церкви.

Отже, вибрані вже готові зустрітися з Богом Єдиним у Трійці в Таїнстві Хрещення, коли вони врочисто повторять визнання віри в сакральному «зрікаюся — вірую». Тут пасхальна діалектика — вибір між сатаною і Богом, смертю і життям — досягне свого апогею поєднання з пасхальною таємницею Христа, Його смертю й воскресінням. Людина справді помре для гріха і почне жити для Бога. Вона стане Його дитиною, «сином у Сині». Народить її Мати-Церква.

Вершиною катехуменату є Пасхальна вігілія, під час якої відбувається вділення і прийняття трьох таїнств християнського втаємничення: Хрещення, Миропомазання і Євхаристії.

ПЕРШИЙ СКРУТИНІУМ

Третя Неділя
Великого Посту

Дорогі катехумени! Тепер ви вже розумієте, чого від вас вимагає Христос? Чого Він вимагає від усіх нас? У вас поволі складається бачення, єдине істинне бачення християнства. Будуйте з себе храм Божий. Коли Церква обмиє вас водою хрещення, у цьому храмі замешкає сам Бог. Але перш ніж це станеться, ми хочемо підтримати вас молитвою. Підійдіть, будь ласка, ближче. Ви, хрещені батьки, теж підійдіть разом з катехуменами. А ми всі молімося за них, щоб хрещення, яке вони приймуть у Велику Суботу, перемінило їхнє життя.

Вибранці Божі, станьте навколішки й моліться. Нехай хрещені батьки покладуть правиці на плечі вибраних.

Молитва за вибраних

Молімося за катехуменів, яких Церква з довірою вибрала після довгих випробувань, щоб після доброї підготовки під час пасхальних урочистостей вони знайшли Христа у Його таїнствах.

Молімося, щоб ці вибрані зберігали Боже слово у своєму серці та з кожним днем повніше його розуміли. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб катехумени пізнали Христа, який прийшов спасти те, що загинуло. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб з покірним серцем катехумени визнали, що вони грішники. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб катехумени відкинули від свого життя те, що негідне і погане в очах Христа. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб Дух Святий, який проникає в усі серця, своєю силою зміцнив їх у хвилини слабкості. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб Святий Дух навчив катехуменів того, що є Боже і що Богові подобається. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб родини катехуменів покладали свою надію на Христа і в Ньому знайшли мир і святість. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб ми самі, готуючись до пасхальних урочистостей, очистили наші душі, піднесли серця до Бога і виконували вчинки любові. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб в усьому світі всі слабкі стали сильнішими, ті, хто занепав духом — підвелися, загублені — були знайдені, а знайдені спізнали спасіння. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Екзорцизм

Молімося. Боже, Ти послав нам свого Сина як Спасителя. Учини, щоб ці вибрані, котрі, як жінка-самарянка, прагнуть набрати живої води, навернені словом Господнім, визнали, що їх зв’язують власні гріхи та слабкості. Не дозволь, просимо, щоб вони, покладаючись тільки на себе, піддалися впливу сатани, а звільни їх від духу лицемірства, щоб вони, свідомі власних слабкостей, могли внутрішньо очититися і стати на дорогу спасіння. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Господи Ісусе, Ти — джерело, якого прагнуть вибрані, і Учитель, якого вони шукають. Тільки Ти — святий, тому вони перед Тобою не наважуються сказати, що невинні. Вони з довірою відкривають свої серця, визнають свої гріхи і відтуляють приховані рани. Тому з любов’ю звільни їх від слабкостей, поверни здоров’я хворим, напої спраглих і дай їм мир. Силою Твого Імені, яке ми визнаємо з вірою, прийди і зціли їх. Покажи своїм вибраним дорогу в Святому Духові, щоб, крокуючи нею до Отця, шанували Його в правді. Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

Відсилання обраних

А тепер, дорогі катехумени, відійдіть до тилу святині, бо ви ще не маєте права брати участь у дальшій частині Євхаристії.

ОБРЯД ПЕРЕДАННЯ СИМВОЛУ ВІРИ

ВІРУЮ — визнання віри, декламована або співане усіма вірними під час св. Меси в неділі, свята й урочистості після проповіді. Це відновлення хрещення, яке робить нас здатними приступити до Євхаристійного вівтаря.

ХРЕСТИЛЬНІ ОБІТНИЦІ — зречення сатани і визнання віри в Триєдиного Бога безпосередньо перед самим хрещенням. При цьому хрещені батьки не відповідають замість малих дітей, вони і батьки дитини визнають свою власну віру, яку прагнуть передати дитині, тому вони не кажуть: «Віруємо», а тільки — «Вірую». Хрестильні обітниці відновлюють перед Першим Причастям, Миропомазанням, під час Пасхальної вігілії.

ОСВЯЧЕНА ВОДА — спочатку воду благословляли з метою очистити нею від зла поганську святиню, щоб та служила християнській спільноті. Аби виразніше підкреслити очисну дію води, до неї й до сьогодні додають дрібку солі. У VIII ст. народився звичай благословляти воду щонеділі та кропити нею храм, цвинтар і будівлі. Вірні беруть освячену воду додому і кроплять себе нею на спомин про хрещення.

Дорогі вибрані, тепер підійдіть, щоб отримати від Церкви Символ віри. Послухайте слів визнання віри, через яку ви до­ступите виправдання. Ці слова короткі, але містять великі таємниці. Прийміть їх і зберігайте у щирості серця.

А хрещені батьки і вся зібрана тут спільнота нехай повільно промовляють разом за мною:

Вірую в єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа нашого Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, від Отця нарожденого перед усіма віками, Бога від Бога, Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все було створене.

Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес і воплотився з Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком. Ібув розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його Царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця і Сина ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

Вірую в єдину, святу, вселенську й апостольську Церкву. Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих й життя майбутнього віку. Амінь.

Молитва над вибраними:

Молімося тепер за наших вибраних, нехай наш Бог ы Господь відкриє їхні серця і брами свого милосердя, щоб, отримавши у Таїнстві Святого Хрещення відпущення всіх гріхів, з’єдналися з нами у Христі Ісусі, нашому Господі.

Боже, Отче наш, Твоя любов предвічна і справедлива. Ти — джерело світла й істини. Благаємо Тебе за цих вибраних: очисти їх і освяти, дай їм справжню мудрість, міцну надію і світлі знання, щоб були вони гідні отримати благодать хрещення. Через Христа, нашого Господа. Амінь.

ДРУГИЙ СКРУТИНІУМ

Четверта Неділя Великого Посту

Оце зараз настане той момент, який ми називаємо «скрутиніум». Проситимемо, щоб цим катехуменам — вибраним, які вже перебувають на півдорозі до хрещення, — Бог уділив духа покути, щоб вони зрозуміли, чим є гріх, а, відкидаючи гріх, поволі вчилися того, чим є свобода дітей Божих, свобода у Христі.

Встаньмо до молитви і для вділення їм благословення. Вибрані Божі, станьте навколішки і моліться. А хрещені батьки нехай покладуть вам правиці на плече.

Молитва за вибраних

Молімося за цих вибраних, котрих Бог покликав, щоб у Ньому вони дійшли до святості й давали відважне свідчення про слова вічного життя. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб вибрані, довіряючи Божій правді, осягнули свободу душ і сердець і зберегли її назавжди. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб, роздумуючи над мудрістю хреста, вони могли пишатися Богом, який руйнує мудрість цього світу. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб визволені силою Святого Духа, вільні від страху, катехумени до кінця довірилися Богу. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб, стаючи духовними людьми, вони шукали того, що справедливе і святе. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб усі, котрі заради Імені Ісуса терплять переслідування, отримали від Нього допомогу. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб люди, яким не дають вільно визнавати віру, отримали свободу у визнаванні Євангелія. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб серед земних турбот ми залишалися вірними духові Євангелія. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб увесь світ, возлюблений Отцем, у Церкві дійшов до повної духовної свободи. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Екзорцизм

Молімося. Найласкавіший Отче, Ти учинив, що сліпий від народження увірував у Твого Сина і через віру увійшов до Царства Твого світла. Звільни Твоїх вибраних, тут присутніх, від оман, що їх засліплюють. Учини так, щоб, утверджені у правді, вони стали дітьми світла і залишилися ними назавжди. Через Христа, нашого Господа. Амінь.

Господи Ісусе, істинне світло, силою Духа правди звільни усіх, хто стогне під ярмом отця брехні, а в цих, вибраних Тобою до прийняття таїнств, пробуди добру волю, щоб, радіючи Твоєму світлу, як незрячий, до якого колись знову повернувся зір, були сильними і відважними свідками віри, Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

Відсилання вибраних

Тепер буде друга частина Святої Меси. Тому, дорогі катехумени, перейдіть до призначеного для вас місця з тилу храму.

СВІТЛО — з давніх-давен вдячно прийнятий людьми життєдайний дар Бога, Його перше діло сотворення (див. Бут 1, 3). Церква вбачає у світлі Ісуса «світло від світла», справжнє Світло (пор. Йн 1, 9), істинне Сонце, яке сходить із гробу, Зорю Досвітню (Одкр 22, 16). Ось через що саме в Літургії вживають аж надміру світла, що значно перевищує звичайну потребу освітлення. Особливе значення має запалення світла щовечора перед Вечірнею і на початок Пасхальної Вігілії та звичай вживати світло під час похорону та біля гробу; світло тут є символом воскресіння.

СВІЧКА — світло від спалюваного воску, з якого зроблено свічку, в на особливий спосіб символізує Христа, який з любов’ю приносить себе в жертву за нас; запалені свічки є знаком готовності прийняти Господа (пор. Мт 25, 1‑12; Лк 12, 35). Палаюча свічка вказує на присутність Христа: при вівтарі, під час читання Євангелія, на врочистій процесії, біля Дарохранительниці та виставлених Пресвятих Дарів; свічку вручають християнинові під час хрещення, він тримає її під час Першого Причастя, приходить із нею на свято Жертвування Господнього, на Пасхальну Вігілію; свічка супроводжує його в останню годину його життя; лампадки горять на могилах наших померлих. Світло свічки розганяє темряву, тому їх урочисто запалюють на початку кожної Пасхальної вігілії і щовечора на Вечірню.

ТРЕТІЙ СКРУТИНІУМ

П'ята Неділя Великого Посту

Встаньмо, зараз наші катехумени отримають благословення. А ми молімося за них, щоб Бог учинив оздоровлююче чудо — щоб із темряви переніс їх до світла, від гріха до благодаті. Нехай хрещені батьки покладуть правицю на плече вибраних.

Молитва за вибраних

Молімося за цих катехуменів, якиц вибрав Бог, щоб, з’єднані з Христом у таємниці Його Смерті й Воскресіння, завдяки благодаті таїнств вони могли подолати гірку долю смерті.

Молімося, щоб катехумени в дусі віри чинили опір будь-яким оманам світу. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб катехумени зберегли вдячність за те, що через Божий вибір вони пізнали вічну надію і ввійшли на дорогу спасіння. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб катехумени відвернулися від гріха, який знищує життя. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб за прикладом і заступництвом катехуменів, які впродовж століть проливали кров за Ісуса, і наші катехумени зміцнилися в надії на вічне життя. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб майбутні пасхальні врочистості утвердили в нас надію воскресіння з Христом. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб увесь світ, створений Богом у добрі, був відновлений через зростання віри і любові. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Екзорцизм

Молімося. Отче життя вічного, Ти — Бог не померлих, а живих. Ти послав свого Сина як вістуна життя, щоб визволених із царства смерті людей привести до воскресіння. (Катехумени, станьте, будь ласка, навколішки.)

Просимо Тебе, звільни цих вибраних з-під влади злого духа, який провадить до смерті духовної, щоб від воскреслого Христа вони могли отримати нове життя і давати про Нього свідчення. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Господи Ісусе, Ти, воскрешаючи Лазаря, показав, що прийшов на світ, аби люди мали життя й отримали його уповні. Звільни від смерті цих вибраних, які у Твоїх таїнствах шукають життя. Визволи їх від духа нечестивості й через Твого животворного Духа вділи їм віри, надії й любові, щоб, живучи завжди з Тобою, вони були учасниками слави Твого воскресіння. Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

Відсилання вибраних

Дорогі катехумени! Тепер ідіть миром на свої місця, а Господь нехай завжди буде з вами. Амінь.

ОБРЯД ПЕРЕДАННЯ ГОСПОДНЬОЇ МОЛИТВИ

Підійдіть ближче, дорогі вибрані, які маєте отримати Молитву Господню, і послухайте, як Господь навчив своїх учнів молитися:

+ Слова Євангелія від святого Матея:
Ісус сказав своїм учням: «Ви ж моліться отак: «Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».

Зараз ми продовжимо відправляти Пресвяту Євхаристію, складаючи жертовний дар Христа, до якого додамо наші власні жертви.

(Після цього священик може виголосити проповідь на тему Молитви Господньої. Після проповіді він продовжує.)

Катехумени! Станьте, будь ласка, навколішки, а ми проситимемо Бога, щоб Він зміцнив вас на останньому відрізку вашого шляху.

Молитва над вибраними:

Молімося за наших вибраних, нехай наш Бог і Господь відкриє їхні серця і брами свого милосердя, щоб, доступивши у Таїнстві Святого Хрещення відпущення всіх гріхів, з’єдналися з нами у Христі Ісусі, нашім Господі.

Всемогутній, вічний Боже, Ти невтомно збагачуєш свою Церкву новим потомством. Примнож віру і розуміння цих вибраних, щоб, відроджені у воді Святого Хрещення, вони були зараховані до грона Твоїх усиновлених дітей. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

ОБРЯД ЕФФАТА

Еффата — це означає «відкрийся». Відкрийся, щоб віру, яку тобі проповідують, ти визнавав на честь і славу Бога. (Священик промовляє ці слова до кожного з катехуменів.)

ОБРЯД ВІДДАННЯ
СИМВОЛУ ВІРИ

Молімося. Боже, Отче наш, наші вибрані пізнали заміри Твоєї любові й таємниці життя Ісуса Христа. Учини, щоб вони вустами визнавали те, в що вірують усім серцем, і в своєму житті виконували Твою волю. Через Христа, нашого Господа. Амінь.

А тепер повторімо слова Символу віри:

Вірую в Бога Отця Всемогутнього, Творця неба і землі…

Молитва за вибраних

Молімося за цих катехуменів, яких вибрав Бог, щоб вони в дусі віри чинили опір будь-яким оманам світу. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб катехумени зберегли вдячність за те, що через Божий вибір вони пізнали вічну надію і стали на дорогу спасіння. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб усі християни відвернулися від гріха, який нищить вічне життя. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Молімося, щоб майбутні пасхальні врочистості утвердили в нас надію на воскресіння з Хри­стом. Просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Господи Ісусе Христе, звільни від вічної смерті цих вибраних, які у таїнствах шукають життя. Визволи їх від нечестивого духу і через Твого животворного Духа вділи їм віри, надії й любові, щоб, живучи завжди з Тобою, вони стали учасниками слави Твого воскресіння. Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

АМІНЬ (нехай буде так). Слово походить з давньоєврейської мови і має значення «справді», «напевно». У незмінній формі воно увійшло до грецької мови, латини та до багатьох сучасних мов. У Старому Завіті «Амінь» означає згоду прийняти на себе якесь зобов’язання (пор. 1 Цар 1, 36; Єр 11, 5).

У Новому Завіті це слово вживає Ісус, щоби підкреслити вагу висловленої думки: «Амінь, амінь (поправді, поправді) кажу вам».

У Літургії «Амінь» означає завершення молитви чи доксології (акту прославлення): воно виражає тоді побажання, щоб дані Богом обітниці сповнилися.

Під час відправлення Євхаристії найважливішим є «Амінь», яке вірні проказують чи співають на закінчення Євхаристійної молитви.

ЦЕРКОВНИЙ РІК — його ще називають «рік літургійний». Він розпочинається в Першу неділю Адвенту, а закінчується врочистістю Христа Царя Всесвіту.

Під час церковного року врочисто відзначають і згадують тає­мниці спасіння. Чотири тижні Адвенту мають підготувати до приходу Господа — на Різдво Христове і в день остаточного суду.

Різдвяний період триває від Різдва Христового (25 грудня) до Господнього Хрещення.

До таємниці Воскресіння Господнього готує сорокаденний (не враховуючи неділь) час покути; Великий Піст розпочинається в Попільну Середу.

Великдень святкують упродовж восьми днів, тобто октави, а великодній період триває аж до Зелених Свят.

Неділі між Об'явленням Господнім і Великим Постом, між Зеленими Святами та врочистістю Христа Царя називають «звичайними».

У церковному році відзначають багато марійних свят та згадують святих і мучеників.

Ступінь III (Пасхальна Вігілія у Велику Ніч)

ЗВЕРШЕННЯ ТАЇНСТВ УТАЄМНИЧЕННЯ

Урочиста Літургія Пасхальної Вігілії, під час якої катехумени — вибрані — приймають таїнства християнської ініціації, складається з п’яти частин: обряд світла, Літургія Слова, Літургія Святого Хрещення, Літургія Миропомазання і Євхаристійна Літургія.

Так народжуються християни: з води і Святого Духа

За хвилину ті, хто прийме Таїнство Хрещення, скажуть: «Відрікаюся сатани і гріха. Вірую». Кандидати промовлять оте найчудовіше зі слів, що їх має світ. Вони визнають існування Бога — Любові, бо увірували в Ісуса Христа, в Отця і Сина і Святого Духа, в Любов. Вони вірять, що отримають цю Любов. Білий одяг, який вони одягнуть, і запалена свічка нагадають нам, охрещеним давно, що цього вогню не можна згасити, а білих шат не торкнеться бруд. Тому церковна заповідь про щонедільну участь у св. Месі — це заклик не тільки приходити до святині, а й бути готовим у білому одязі прийняти Божий Вогонь, який має бути нашим свідченням у цьому світі.

Так народжуються християни. Про це говорить Апостол Павло: «Ми всі, що хрестилися в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися. Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так і ми стали ходити в обновленні життя» (Рим 6, 3‑4). А хто вже воскрес через хрещення, має одну дорогу: любити Бога усім своїм серцем, усім своїм розумом, усією душею і не мати нічого дорожчого від Бога. Якщо любитимемо, то розумітимемо Його заповіді. Якщо ж ми Його не полюбимо, то почнемо вдаватися до раціоналізму, почнемо самі собі встановлювати закони та обирати цінності згідно зі своїми прагненнями і винахідливістю, часто вельми рафіновані й далекі від істини, добра і краси.

Щоб народжена у Христі людина зростала, потрібний постійний зв’язок між її зустріччю з Христом у Таїнстві Покути і зустріччю з Христом у Таїнстві Євхаристії. Христос каже: Я відпускаю тобі гріхи. Бо така є правда про людину, що навіть коли вона чогось зрікається або в чомусь присягає, то рано чи пізно падає, відступається від даного слова, бо є сатана і є людська слабкість. В нас тліє жар гріха: пиха, пожадання очей і пожадання тіла, і ми поступаємося злу, хоча під час прийняття Святого Хрещення і кажемо: відрікаюся. Окрім Таїнства Покути, де Христос дає нам розгрішення, бо тільки Бог відпускає гріхи, є ще Євхаристія, де Церква дає нам самого Бога, схованого у Хлібі. Тим самим Церква дає нам мудрість Христа і Його силу, Його любов. А ми відповідаємо: «Амінь».

ПЕРІОД МІСТАГОГІЇ,
або поглибленого втаємничення

Хрещення відкриває дорогу до Євхаристії, а Миропомазання, таїнство християнської дозрілості, дає глибше пізнання Христа, надає право і зобов’язує до апостольства. Ці три таїнства християнської ініціації, що тісно між собою пов’язані, вказують на діяння і присутність Пресвятої Трійці, Триєдиного Бога, який об’являється і живе у Церкві.

Неофіти відтепер перебувають у самому нутрі Церкви. Те, про що вони дізнавалися і що бачили ніби зовні, вони розуміють і бачать зсередини. Новоохрещені відкривають тепер, що знак хреста є ключем, який відкриває кожну сакраментальну зустріч, кожну молитву, кожен день життя, а Євангелія, зокрема з останнього церковного року, є зверненим до нас словом всюдисущого Бога. Словом живим, яке невпинно вимагає відповіді людини. Нові учні Христа тепер пізнають, що навернення — це процес, який триває ціле життя.

Вони постійно очищатимуться у таїнстві покути, щоб поглиблювати зв’язок із Христом і Церквою через участь у Євхаристії. Місце катехуменальної групи заступає їм уся спільнота, яка збирається біля вівтаря Христа, а катехіста відтепер замінить сповідник або духовний керівник, який допомагатиме йти за внутрішнім Учителем, яким є сам Бог, що промовляє через слово Літургії.

Період містагогії, або поглибленого втаємничення, є прогоном, який з’єднує катехуменат і звичайне християнське життя. Живучи у ритмі пасхальної діалектики, щоденно вмираючи з Христом і воскресаючи з Ним, неофіти дозрівають разом з усією Церквою до нового Адвенту, щоб давати свідчення вірою й життям для прикладу новим кандидатам до хрещення. Вони щоразу більше розуміють, що Той, Хто постійно приходить до них у таїнствах, живе — живе у своїх учнях, живе разом з ними, разом із Церквою-Нареченою і через віки йде до остаточної зустрічі всіх у домі Отця.

ОБОВ’ЯЗКИ І ПРАВА УСІХ ВІРНИХ

У Першому Посланні до Коринтян (1 Кор. 12, 12‑31) св. Павло показує Церкву в образі надприродного Тіла Христового. Через Таїнство Святого Хрещення ми стаємо християнами, входимо до спільноти віруючих, яка, з одного боку, має надприродний вимір — невидимий, а з другого боку — вимір видимий. Те, що ми бачимо, — це структура-організація, що задумана й установлена Христом і виражається у праві (законодавстві), яке не тільки нормалізує важливі для Церкви справи, а й дозволяє жити згідно з волею Бога.

Так само як є державне право, так є і право церковне. Воно стоїть на захисті правовірності і дозволяє утримувати єдність церковної спільноти.

Християнинові, який прийняв Таїнство Хрещення, варто застановитися над тим, які він має права та обов’язки в Церкві. Подивімося, як їх визначає Кодекс Канонічного Права (канони 208–223).

О б о в' я з к и:

1. Вірні своїми діями мають завжди утримувати спільність з Церквою. (Приймати науку Церкви у справах віри й моралі, використовувати всі засоби, якими вона володіє, провадячи нас до спасіння.)
2. Вірні повинні ретельно виконувати обов’язки, якими вони пов'язані як із Вселенською Церквою, так і помісною, до якої вони належать.

3. Повинні старатися згідно з власною позицією провадити святе життя, сприяючи зростанню Церкви, і безупинно підтримувати розвиток її святості.
4. Вірні повинні співпрацювати в тому, щоб Боже провіщення спасіння щоразу більше поширювалося на всіх людей кожного часу і цілого світу.
5. Те, що святі пастирі, як представники Христа, пояснюють як учителі віри або постановляють як керівники Церкви, вірні, свідомі власної відповідальності, зобов'язані виконувати з християнським послухом.
6. Вірні зобов'язані зараджувати потребам Церкви, щоб вона мала необхідні засоби для відправлення культу, здійснення справ апостольства та любові, а також для того, що необхідне для належного утримання служителів.
7. Вірні також зобов'язані підтримувати суспільну справедливість, а також, пам'ятаючи про Господні заповіді, допомагати бідним із власних прибутків.

П р а в а:

1. Вірні мають право представляти пастирям Церкви свої потреби, зокрема духовні, а також свої побажання.
2. Відповідно до знань, які вони мають, компетентності та здібностей, вірним належить право, а часом навіть обов’язок висловлювати свою думку святим пастирям щодо справ, які стосуються блага Церкви, і, зберігаючи непорушність віри і звичаїв, повагу до пастирів, беручи до уваги спільне благо і гідність особи, доводити її до відома інших вірних.

3. Вірні мають право отримувати допомогу від своїх пастирів з духовних благ Церкви, зокрема Божого слова і таїнств.
4. Вірним належить право відправлення Божого культу згідно з приписами власного обряду, затвердженого законними пастирями Церкви, а також іти власною дорогою духовного життя, однак згідно з доктриною Церкви.
5. Вірні мають право засновувати товариства і керувати ними для цілей любові чи побожності або для пожвавлення християнського покликання у світі, а також брати участь у зібраннях для спільного досягнення цілей.
6. Усі вірні мають бути вільні від будь-якого примусу у виборі способу життя.
7. Нікому не дозволяється беззаконно завдавати шкоду доброму імені іншої особи або порушувати права будь-якої особи на захист власної інтимності.
8. Вірні мають право на легальне слідство і захист належних їм у Церкві прав на відповідному церковному форумі згідно з приписами права.

ХРИСТИЯНИН У СВІТІ

Християни не різняться від інших людей ані місцем проживання, ані мовою, ані вбранням. Бо вони не мають власних міст, не вживають якогось незвичайного діалекту, їхній спосіб життя не вирізняється н­чим особливим. Своєю наукою вони не завдячують якимсь ідеям чи мріям розбурханого розуму, не виступають, як багато інших, на захист людських поглядів. Вони проживають у містах еллінських чи поганських, як кому випало, пристосовуються до місцевих звичаїв в одязі, їжі, способі життя, але своєю поведінкою наочно виявляють предивні й просто парадоксальні закони, якими вони керуються.

Вони живуть кожен на своїй батьківщині, але ніби чужі прибульці. Виконують усі обов’язки, як інші громадяни, і переносять усі тягарі, як чужоземці. Кожна чужа земля є для них вітчизною і кожна вітчизна — чужою землею. Одружуються, як усі інші, й мають дітей, але новонароджених не кидають. Усі ділять один стіл, але не одне ложе. Мають тіло, але не живуть за тілом. Перебувають на землі, але є громадянами неба. Слухають усталених законів, але власним життям перемагають закони.

Люблять усіх людей, а їх усі переслідують. їх не визнають і засуджують, але, засуджені на смерть, вони здобувають життя. Вони — вбогі, але збагачують багатьох. Вони всього не одержують, але купаються в усьому. Ними погорджують, а вони у цій погорді знаходять славу. Ославляють їх, а вони виправдані. Ображають їх, а вони благословляють і ставляться до всіх із повагою. Чинять добре, а їх карають як злочинців. їх карають, а вони радіють, як ті, що пробуджуються до життя. Євреї борються з ними, як із чужими, елліни їх переслідують, а ті, хто їх ненавидить, не вміють сказати, яка причина такої ненависті.

Одне слово, чим є душа у тілі, тим є християни у світі. Душу ми знаходимо в усіх членах тіла, а християн — в усіх місцях світу. Душа живе в тілі, але вона не від тіла, і християни живуть у світі, але вони не від світу цього. Невидима душа замкнена у видимому тілі, і про християн відомо, що вони є на світі, та тільки культ, який вони віддають Богу, залишається невидимий. Тіло ненавидить душу, й хоч вона його нічим не скривдила, та воно з нею бореться, бо душа заважає тілу жити в розкошах. Світ теж ненавидить християн, хоч вони його нічим не скривдили, бо християни противні розкошам світу. Душа любить тіло, яке її ненавидить, і всі його члени. І християни люблять тих, хто їх ненавидить. Душа замкнена в тілі, але то саме вона становить єдність тіла. І християни замкнені у світі, як у в’язниці, але то саме вони є єдністю світу. Душа, хоч і безсмертна, живе в смертному наметі. І християни живуть у тому, що може знищитися, очі­куючи незнищенності в небі. Душа стає краща, коли вмертвлюється голодом і спрагою. І християни, переслідувані, множаться день у день. Бог їм дав таке почесне становище, що його не можна залишити.

Невідомий автор II ст.
Уривок з «Листа до Діогнета»