«Місіонери — це ті, які, слухняні Святому Духові, мали відвагу жити Євангелієм», — сказав Папа Франциск у проповіді, виголошеній 12 жовтня 2014 р. під час подячної Святої Меси в базиліці св. Петра.
Богослужіння було відправлене на подяку за канонізацію святих: Франсуа де Монморансі-Лаваль та Марії від Воплочення Ґюяр (Канада).
Нагадаємо, що 3 квітня 2014 р. Папа Франциск поширив на всю Вселенську Церкву літургійний культ трьох святих місіонерів з ХVІ та ХVІІ сторіч, включивши їх до переліку святих. Ішлося про акт, рівнозначний канонізації: він застосовується стосовно особливо важливих в історії Церкви осіб, які втішаються давнім літургійним культом, щодо яких існує загальне та постійне історичне підтвердження чеснотливого життя або мученицької смерті, а також безперервна слава чудес. У такому випадку Римський Архиєрей своєю владою може поширити культ цієї особи на всю Католицьку Церкву своїм декретом, без здійснення звичайних канонізаційних церемоній.
Того дня Папа Франциск вписав у перелік святих двох французів, які у ХVІІ сторіччі вирушили на місію до Канади. Ними є перший єпископ Канади Франсуа де Монморансі-Лаваль, який помер 1708 року в Квебеку, та сестра Марія від Воплочення Ґюяр, яка відійшла до Господа 1672 року, також у Квебеку. Їхню беатифікацію 1980 року здійснив св. Йоан Павло ІІ.
На основі семінарії, яку заснував згаданий ієрарх, був створений перший франкомовний університет у Канаді. Святий Франсуа де Монморансі-Лаваль був невтомним пастирем, який відзначався, зокрема, дбанням про виховання дітей, допомогою бідним, рішучою боротьбою з алкоголізмом і торгівлею спиртними напоями, яка хоч і приносила прибутки колонії, однак була причиною великої кількості злочинів.
Сестру Марію від Воплочення, засновницю монастиря Сестер Урсулянок у Квебеку, називають «Матір’ю Канади». Вона народилась у Франції, поблизу міста Тур, а овдовівши у 18 років, вступила до монастиря Сестер Урсулянок. 1639 року вирушила на місію до Північної Америки. В Квебеку заснувала монастир і розгорнула широку місіонерську й харитативну діяльність, зокрема, серед індіанців Канади, вивчивши їхню мову.
Оскільки ці святі вважаються основоположниками Церкви Квебеку, в подячному богослуженні у базиліці св. Петра взяла участь делегація з цієї канадської провінції на чолі з кардиналом Жераром Лакруа, архиєпископом Квебеку, та з Франції, батьківщини Франсуа де Монморансі-Лаваля й сестри Марі Ґюяр.
У світлі пророцтва Ісаї «Господь Бог витре сльози на кожному обличчі», Папа Франциск зауважив, що ці слова, наповнені надією, «вказують на мету, показують майбутнє, до якого прямуємо», а на цьому шляху «нас випереджують і провадять святі». «Ці слова, — додав він, — визначають також покликання місіонерів».
У євангельському читанні пролунала притча про царя, який приготував гостину й промовив до слуг: «Ідіть на перехрестя», — й вони вийшли та прикликали всіх, кого зустріли, «добрих і злих», щоби привести їх на бенкет. «Місіонери, — сказав Святіший Отець, — прийняли це покликання: вони вийшли кликати всіх, вийшли на перехрестя світу і цим принесли багато добра Церкві, бо коли Церква зупиняється і закривається у собі, то може захворіти й зіпсуватися».
А суттю євангелізаційної місії Наступник святого Петра назвав «звіщення Божої любові, милосердя і прощення, об’явлених людям через життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа», прикладом чого були святі Франсуа де Лаваль та сестра Марі Ґюяр.
У світлі Послання до Євреїв Папа закликав паломників пам’ятати про тих, хто багато вистраждав, аби принести їм світло Євангелія, та молитися за нові місіонерські покликання.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
