Коментуючи під час проповіді в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти» у понеділок, 3 листопада 2014 р., уривок із Послання святого Павла до Филип’ян, Папа наголосив: у Церкві треба діяти в дусі покори та згоди, не шукаючи особистих інтересів, оскільки суперництво і марнославство — хробаки, які послаблюють Церкву.
Святіший Отець зауважив, що «гармонія це благодать», яку нам дає Святий Дух, але ми «повинні робити зі свого боку все для того, щоб допомагати Святому Духові творити цю гармонію в Церкві». Тому святий Павло закликає громаду міста Филиппи нічого не чинити в дусі суперництва чи марної слави, як також «не поборювати один одного», «не вважати себе кращим за інших».
Як відзначив проповідник, ідеться про пороки, які властиві не лише нашому часові, але існують віддавна. «Скільки-ж то разів, — сказав він, — у наших інституціях, у Церкві, на парафіях, у колегіях зустрічаємося з цим, чи не так? Суперництво, окозамилювання з марнославством. Бачимо, що це два хробаки, які підточують міць Церкви, роблячи її слабкою. Суперництво і марнославство суперечать гармонії та згоді». Святий Павло, натомість, радить «у покорі вважати іншого вищим за себе». І він, за словами Папи, показав це на своєму прикладові, називаючи себе останнім, негідним звання апостола.
Папа згадав святого, якого сьогодні згадують у літургії, — Мартина де Порреса, «смиренного брата з домініканського ордену, просякнутого духом служіння, оскільки він відчував, що всі стоять вище за нього, навіть найбільші грішники. Він насправді це відчував!» Папа додав, що св. Павло також заохочував виходити не зі власних справ, а зі справ інших.
«Шукати блага інших. Служити іншим. Це величезна радість єпископа — коли він бачить, що його Церква саме така: спільне відчування, спільне милосердя, тривання в однодушності та згоді. Ісус прагне, аби така атмосфера панувала у Церкві. Можна бути різних думок, але у межах однієї Церкви завжди одна атмосфера смирення, любові, не гордування ніким», — сказав Папа.
А у світлі євангельського читання Святіший Отець вказав на важливість того, щоб не шукати у Церкві особистих інтересів: «Це огидно, коли в церковних інституціях, у дієцезії чи на парафіях зустрічаємо людей, які шукають власних інтересів, а не служіння чи любові. Ісус, натомість, у Євангелії говорить не шукати особистого інтересу, не прямувати шляхом взаємообміну, мовляв, я тобі це зробив, а ти мені отим віддяч. Притчею про те, що треба запрошувати на вечерю того, хто не має змоги віддячитися, Ісус вчить нас безкорисливості. І коли у Церкві панує гармонія, єдність, не шукається власних інтересів, то існує також оце наставлення безкорисливості: я чиню добро, а не вирішую свої справи за допомогою добра».
За матеріалами: Радіо Ватикану, Gość Niedzielny