Фото: partners-charity.net
Пастир, який широко використовує соціальні мережі, повинен також розуміти, що мета його присутності в мережі — не створення позитивного враження на молодь, але передусім його свідчення. Про це заявив автор книги «Соціальні мережі та чернеча підготовка. Практичний посібник» о. Паоло Падріні.
Його книга, видана італійським католицьким видавництвом нещодавно була презентована в Папському Латеранському університеті.
Італійське католицьке видавництво Святого Павла опублікувало книгу о. Паоло Падріні «Соціальні мережі та чернеча підготовка. Практичний посібник ». Напередодні презентації книги в Папському Латеранському університеті її автор — фахівець у сфері цифрової культури —
Тим часом о. Паоло поділився своїми думками про роль інтернету в становленні християн:
«Наше життя — це життя в спільноті, і її складають людські стосунки: вона реалізується через них. Соціальні мережі — це попросту місця, де вибудовуються наші відносини. Коли ж вони руйнують наше сприйняття спільнотного життя, інтернет перетворюється на місце втечі. Ми повинні турбуватися, коли мережа ризикує перетворитися на паралельне життя, і часто це відбувається, коли у нас вже гора проблем. В цьому випадку цифрові засоби масової інформації тільки розхитують відносини, які вже втратили рівновагу».
О. Падріні зазначив, що соціальні мережі збагачують можливості людини, переміщаючи околиці до центру. По суті, вони є способом, яким «Господь виштовхує нас з наших, деколи задушливих, маленьких світів». Існують прекрасні свідчення «розумного та творчого використання мережі духовенством, але в цілому, — зазначив о. Падріні, — ми потребуємо інтегроване виховання. Побоювання ректорів семінарій про те, що семінаристи проводять дуже багато часу в інтернеті, можуть бути цілком обґрунтованими, однак слід задатися питанням: «Наскільки повноправно присутня ця тема в виховних програмах? Якщо вона взагалі не становить собою табу, то перед нами ще дуже довгий шлях».
«Для нас, священиків, ніщо не може залишатися поза пастирським контекстом, — підкреслив автор книги. — Коли ми починаємо розділяти речі в нашому житті, щось перестає працювати і зростає небезпека, що в кінцевому підсумку щось виявиться в гетто і запустінні ».
«В інтернеті дуже багато молитовних груп. Якщо добре подумати, то молитва, по суті, є найбільш віртуальною річчю, але також і реальною: до неї не можна доторкнутися, але вона має силу; вона невидима, але вона існує». Досвід молитви в мережі, зазначив о. Падріні, важливий і плідний, він допомагає сконцентрувати наші насущні турботи і усвідомити відповідальність за власні слова. Пастир, який широко використовує соціальні мережі, повинен також розуміти, що мета його присутності в мережі — не створення позитивного враження на молодь, але передусім його свідчення, підкреслив о. Паоло Падріні.
За матеріалами: Радио Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
