Культура

Інтерстеллар: «міжзоряний» чи «міжлюдський»?

29 Листопада 2014, 08:23 3503
Interstellar

Появи нового фантастичного фільму на українському екрані я чекав ще від першого анонсу, десь приблизно на початку липня. Сильно інтригувало питання: яку ж фантастику голлівудські митці запропонують глядачеві цього разу? До відкриття яких горизонтів скерують?

Фільм із самого початку занурює глядача у критичну ситуацію глобального масштабу: засуха призводить до продовольчої кризи та повільного вимирання людства. Для головного героя стає очевидним невтішний висновок: «Врятувати світ уже неможливо. Все, що в людських силах, — це просто покинути його». Тож група дослідників і вчених вирішує вдатися до сміливого і ризикованого експерименту: здійснити космічний політ крізь червоточину (яка ймовірно з’єднує області простору-часу через велику відстань), аби знайти іншу планету, що могла би стати новим місцем життя для людства.

Під час перегляду Інтерстеллара з’явилося приємне відчуття зміни вектора у сучасному кінематографі. Можливо, ще зарано робити такий глобальний висновок, але талановитий режисер Крістофер Нолан дуже добре відчув утому сучасного глядача від спецефектів у кіно, і в своєму епічному фантастичному фільмі чи не вперше за останні десятиліття зробив ставку не на них. Коли при вході до кінозалу мені сказали, що перегляд відбуватиметься без окулярів, я здивувався. Однак буквально через 10 хвилин перегляду зрозумів: виявляється, це наукова фантастика врешті надумала одягнути людські окуляри. Замість «ТРИде»-ефекту на глядача очікує несподіваний філософський «ТИ де?»-ефект. Хоча яскравих і захопливих сцен у фільмі не бракує, увагу утримує натягнута струна людських емоцій, станів і стосунків, питань, пов’язаних із місцем людини на землі та у Всесвіті.

interstellar

Режисер відобразив потужний рух людського духу і жаги життя крізь час і простір; рух, який показує, що наше майбутнє залежить не від зірок, а від нас. Пошук нового простору для життя неспроможний замінити людям простору, в якому вони пізнають і відчувають одне одного. Приємно, що сучасний фільм схиляє глядача саме до такої перспективи: дослідження безмежних і таємничих просторів космосу нерозривно пов’язане з людськими переживаннями та емоціями. В багатьох моментах складається враження, що при написанні сценарію консультантами виступали Р. Бредбері, С. Лем чи навіть Н. Бердяєв.

Філософський і психологічний зміст фільму увиразнює чудова музика Ганса Ціммера, відомого майстра саундтреків. Глибина і масштабність звучання оркестрових справді сколихує нутро.

Звичайно ж, фільм викликає більше запитань, аніж дає відповідей. Але на те вона й добра фантастика.

Перегляд фільму стане також справжнім уроком — теоретичним і практичним — про цінності. Десь там у далеких космічних просторах фільм зайняв би всього лиш декілька секунд, але на землі він триває близько трьох годин.

Максим Тимо, Духовна велич Львова
Фото: rashmore  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity