Професор канадського університету Любомир Луцюк та ватиканіст о. Атанасій МакВей (на фото) видали англійською мовою книжку «Святий Престол і Голодомор: Документи таємного архіву Ватикану про Великий Голод 1932-33 років у радянській Україні».
Науковці знайшли та опрацювали 56 архівних документів, які доводять усвідомлення Ватиканом катастрофічних масштабів Голодомору та визнання штучності його виникнення.
Професор американського університету Джона Кеббота Федеріко Арджентьєрі, який вивчає українську історію вже багато років, наголосив: Голодомор був геноцидом задля винищення селянського населення в Україні. Зокрема тому, що порівняно з іншими голодами у світі український стався в мирний час, а тодішній уряд намагався приховати цей факт від світу.
«Під час написання книжки ми ставили перед собою кілька питань: чи було відомо Ватикану про Великий Голод в Україні? Яка була його реакція? У той час дипломатичні стосунки між двома країнами було перервано, та все ж Ватикан шукав можливості допомогти в обхід офіційних каналів. Зокрема, він запропонував викупити пшеницю, призначену на експорт, щоби передати її в голодуючі райони», — розповідає Любомир Луцюк.
У матеріалах є свідчення, що Папа Римський Пій XI дуже емоційно реагував, коли чув про це, і навіть плакав, і казав: “Ми мусимо щось робити”. Були листи з України, в яких ішлося про ті події, і все це друкували у ватиканському часописі “Osservatore Romano”. «Папа сам наполягав, що це слід публікувати, щоб світ знав про це», — додає отець МакВей.
Упорядники книжки переконані: переклад документів Ватикану про Голодомор з італійської на англійську мову — це важливий крок поширення інформації про трагедію.
З о.Атанасієм МакВеєм розмовляє Наталка Кудрик.
– Отче, для початку розкажіть, будь ласка, чому Ви взялися за дослідження теми Великого Голоду?
– Я вже понад 10 років веду пошукову роботу у ватиканських архівах. Цікавлюся історичними документами, і на сьогодні немає нікого іншого, хто б вивчав ці матеріали з української сторони. Я поставив за мету переписати усі документи стосовно українських справ. Три роки тому несподівано знайшов документи про Голодомор і думав: якщо дехто буде неправильно писати про Голодомор і Ватикан — що дуже часто буває, — то краще опрацювати ці матеріали, щоб мати готову відповідь. Потім до Рима приїхав професор із Канади Любомир Луцюк, і він також цікавився матеріалами про Великий Голод. Тоді ми вирішили спільно працювати над публікацією перекладених документів.
– А коли з’явився доступ до цих документів, і чи вони таки були таємними?
– Насправді Ватиканські архіви не закриті, це просто офіційна назва така. Архіви були відкриті для науковців ще 1881 року. Документи за період 1922-1939 років Папа Римський Бенедикт XVI відкрив п’ять років тому.
– Тодішня преса на Заході замовчувала тему Великого Голоду в Радянському Союзі. Що писали ватиканські видання, як реагував на ті події Святий Престол і Папа Пій XI?
– У матеріалах є свідчення, що Папа Пій XI дуже емоційно реагував, коли чув про це, і навіть плакав, і казав: «Ми мусимо щось робити». Були листи з України, в яких ішлося про ті події, і все це друкували у ватиканському часописі «Osservatore Romano». Папа сам наполягав, що це слід публікувати, щоб світ знав про це.
– Про що конкретно йдеться у надрукованих Вами історичних документах?
– Це просто інформація про перебіг подій. Ватикан усіляко шукав нагоди, як би можна було допомогти потерпілому населенню… Але тоді всі дипломати говорили Папі, що це неможливо, бо Радянський Союз не визнавав трагедії, тому будь-яка допомога від Ватикану буде відхилена.
– Отче Атанасію, чи говориться щось у ватиканських матеріалах стосовно того, проти кого була спрямована ця радянська акція: проти українських селян чи загалом проти усієї нації?
– Там не дуже визнається, що була така держава Україна. Згадується Південна Росія, Кавказ… Але коли греко-католицькі єпископи з Галичини писали пасторального листа про Голод і там згадували «наших українських братів у Радянськім Союзі, в Радянській Україні», тоді один дипломат доповідав, що совєти дуже реагували на такі листи, коли про це говорилося публічно.
– Відомо, що Ватикан, як держава, визнав Великий Голод геноцидом. Як Ви знаєте, серед світських науковців є такі, хто спрощує наслідки Голодомору і не вважає лихо геноцидом українського народу. А чи існують розбіжності стосовно цієї теми серед ватиканських істориків?
– Я не знаю, не знаю взагалі, чи хтось тут займається цією проблематикою. На мою думку, спеціально цього ніхто не досліджує. Не вважаю, що це питання так специфічно стосується ватиканських джерел: був геноцид чи ні. На мій погляд, важливою є публікація нашої книжки англійською мовою, щоби світ знав про ці документи, що тоді Ватикан був у курсі подій і шукав шляхів підтримки та допомоги потерпілим від голоду регіонам.
За матеріалами: Тиждень, Радіо Свобода
фінансово.
Щиро дякуємо!
