Роздуми над Словом Божим на середу ХХІІ звичайного тижня, рік І
Перше що ми бачимо, — Ісус вийшов із синагоги. В оригіналі слово «вийшов» звучить як анастаз (αναστας).
У Писанні це слово зустрічається безліч разів і перекладається як «воскрешати, вставати, зводитися, підіймати». Тобто Ісус буквально «встав із синагоги».
Після того, як Ісус заборонив гарячці й гарячка полишила тещу Петра, написано, що теща в ту саму мить встала — це теж слово анастаз. Ісус і теща Петра, ймовірно, пережили щось схоже.
Можливо в синагозі Ісуса зміцнило та наділило натхненням Слово Боже, силу і владу якого Він зміг передати хворій жінці.
Цей уривок стосується всіх нас, оскільки відвідуючи церкву та прислуховуючись до Слова Божого, ми так само отримуємо зцілення, натхнення й силу, а також дар надихати та зцілювати інших.
Сказано: «Адже Слово Боже — живе й діяльне» (Євр 4, 12).
«І сталося одного дня, коли Він навчав, сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галілейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти» (Лк 5, 17).
«Увійшовши до синагоги, він рішуче три місяці переконував і говорив про Царство Боже. А коли деякі опиралися і не вірили, злословлячи Господню дорогу на очах у безлічі народу, він відступив від них, відокремив учнів і викладав щодня в школі [одного] Тирана. Це було впродовж двох років, тож усі, які жили в Азії, почули Господнє Слово, — юдеї і греки. Бог чинив надзвичайні чудеса руками Павла, так що на хворих клали хусточки й пояси з його тіла, і вони оздоровлялися від недуг, а злі духи виходили» (Діян 19, 8‑12).
фінансово.
Щиро дякуємо!
