Господь і уві сні подасть друзям своїм!

Роздуми над Божим Словом на 8 січня

«І створив Господь людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею» (Бут 2, 7).

Багато хто знаходить цей текст занадто наївним поясненням походження людини й не бажає читати Святе Письмо далі. Однак цей уривок у надзвичайно глибокий спосіб показує, що в людині є два начала: Божественне і земне; дві сили — одна нас тягне вгору, інша намагається стягнути вниз. І ця боротьба завжди присутня в людині.

У сьогоднішньому Євангелії ми зустрічаємо людей, які, власне, шукали горішнього, духовного, Божого. Вони побачили невичерпне джерело всього цього в Ісусі Христі і так сильно запрагнули збільшити все це, що забули про земне, фізичне, насущне — забули про хліб. Але нічого страшного не сталось. Адже недарма Ісус казав: «Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться» (Мт 6, 33). Ось і ці люди, хоч в очах людських вчинили нерозсудливо, однак у кінцевому підсумку не прогадали. У Бога своя логіка. Йоан, описуючи розмноження хліба, зазначає, що на тому місті було багато трави, ніби пригадуючи слова псалму 22 (23): «Господь мій Пастир, нічого мені не бракуватиме, на пасовиська зелені запровадить мене (…) чаша моя переливається».

Також і в нашому щоденному житті не бракує моментів, коли доводиться вибирати поміж горішнім і земним. Нехай приклад із сьогоднішньої Літургії Слова навчить нас не боятися призначати більше часу для Бога, не пропускати недільних Святих Служб, брати участь в адорації Пресвятих Дарів. Бо цей час не буде ніколи змарнованим. Навпаки, збагачені Божим натхненням і благословенням, повертаючись до наших обов’язків, ми зможемо зробити більше. Як тут не пригадати стародавню мудрість, знову з псалму (Пс 126, 2 — особливо варто прислухатися студентам): «Даремно ви встаєте рано і допізна сидите, їсте хліб запрацьований важко, Господь і уві сні подасть друзям своїм!»