Запалити світло — стати світлом

Роздуми над Словом Божим на четвер ІІІ звичайного тижня, рік І

Уявіть собі, що ви мандруєте темним лісом, довкола темрява, буря, холод і чути виття диких звірів. Вам мариться теплий будинок і склянка чаю біля каміну. Раптом крізь гущавину гілок ви бачити світло — можливо, будинку лісника. У вас з’являється надія, кроки стають впевненішими, ви відчуваєте силу і прямуєте до світла.

Це образ, який може показати, чим є наше життя — мандрівка серед бурі, серед небезпек, часто в темряві… Тому нам потрібне світло. Звідки воно береться? Щоб у домі було світло, не треба бігати з ліхтариком навколо хати, освітлюючи її ззовні. Достатньо поставити світильник усередині, й ті, хто буде назовні, ітимуть на це світло. Спробуймо усвідомити цю істину: коли хтось має світло всередині, то це бачать також і ті, хто «зовні», й горнуться до цього світла. Світло, яке виходить ізсередини, освітлює своїм промінням зовнішні події, вчинки, ситуації.

З багатьох текстів Святого Письма можемо побачити, що світлом є Слово Боже. То саме Слово освітлює нашу реальність ізсередини. Якщо хтось не має щоденного контакту з Біблією, то ризикує жити в темряві. Сьогоднішнє Євангеліє показує, що про світло потрібно подбати. Потрібні світильник — відкрите серце, олива — молитва до Святого Духа і… видне місце — час, присвячений Слову, відповідна постава пошани і піклування про святе читання.