Президент Карітасу в Сирії, халдейський католицький єпископ Антуан Аудо з Алеппо розповів через що зараз проходить сирійський народ.
Минулий, 2014 рік справді був найскладнішим для всіх нас, хто живе в Алеппо. Рівень руйнувань у місті досяг апогею. Ракети дощем сипались на нас, часто в наших домівках не було електрики й води, ночі пронизували холодом до кісток.
Однак ми не повинні нарікати. Коли я проголошував проповідь на початку Великого Посту, то сказав людям: «Насправді то я не можу говорити з вами про піст, оскільки зараз ми постійно постимо. Однак ви маєте пам’ятати, що завжди є хтось, кому гірше, ніж вам».
Ми маємо зосередитися на турботі про хворих, літніх та самотніх. Як благодійна організація, Карітас працює над своїми проектами; однак я сказав співробітникам, що ми повинні, наскільки це можливо, персоналізувати те, що робимо, й відвідувати конкретних людей щодня. Майже те саме сказав Папа Франциск: «Ми маємо вийти поза власні межі й наближатись до периферій».
Карітас Сирії здійснює свою місію, допомагаючи сирійцям усіх віросповідань по всій країні. Ми працюємо в шести регіонах: Дамаск, Алеппо, Хомс, Літораль, Хоран та Ясір. Ми допомагаємо людям через програми з постачання їжі, медичної допомоги, освітньої підтримки, а також допомагаємо оплачувати за проживання та надаємо допомогу літнім людям.
Нещодавно був такий випадок. Коли я виходив зі свого помешкання, на вулиці сидів мусульманин, якому допомагали люди з Карітасу. Він підвівся і сказав: «Ми знаємо, хто такі християни: вони цінніші за золото!»
Усі продовжують твердити, що ситуація в Сирії така сама, як у Лівані та Іраку, і що нам треба перечекати кілька років до завершення війни. Говориться, що цей конфлікт не має військового вирішення. При цьому продовжують посилати війська і тренувати нові озброєні військові формування. Сирія потребує політичного вирішення конфлікту. Через діяльність «Ісламської держави» та подібних до неї люди вважають, що тут мусульмансько-християнська війна; однак такий висновок — хибний. Мусульмани поважають християн.
Треба, щоб молодь Сирії здобувала освіту в мирі, щоб вона могла будувати й захищати мир в арабському та мусульманському контексті. Це означає будувати мир, не провокуючи й не принижуючи мусульман та арабів, а поважаючи їх.
Ця війна знищила цілі райони, так само як й розквітлу індустрію та фермерство Сирії. Половина населення Сирії або переселилася до інших районів країни, або стали біженцями за кордоном. Вісімдесят відсотків робочої сили не задіяні. Заможні люди покинули країну, середній клас став бідним, а бідні опинились у ще більших злиднях. Чимало людей збідніли чи захворіли через фінансову незахищеність і майже тотальне знищення економіки країни.
Ми втомилися від усього цього. Через те, що коїться, в країні панує велика скорбота. Мені важко уявити, які надії існують для майбутнього покоління сирійців.
Однак ми сподіваємося колись побудувати справжнє громадянське суспільство на засадах поваги до прав людини. Коли це станеться, має бути адекватне розмежування між політикою та релігією, де релігія не повинна використовуватись як інструмент для досягнення політичних цілей.
Сирія — прекрасна країна з глибоким історичним та гуманітарним корінням. Це місце, де представники багатьох віросповідань і культур можуть жити пліч-о-пліч, творячи модель цивілізованого суспільства. Сирія — країна, яку я люблю.
Довідка: Єпископ Аудо народився 1946 року в Алеппо. 1969 року він вступив до єзуїтів. Його висвятили на священика 1979 року, після чого він здобув докторат у галузі сучасної мусульманської політичної думки в Університеті Сорбонни (Париж, Франція). Він також навчався в Папському біблейському інституті в Римі та працював викладачем в Університеті св. Йосифа в місті Касіліку (Ліван). Антуан Аудо став єпископом 1992 року. Призначений єпископом-ординарієм Алеппо та президентом Карітасу в Сирії. Член Папської ради з питань міжрелігійного діалогу, мігрантів та мандрівників.
Catholic News Service
Переклад: Владислав Бецун, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
