Апостольський нунцій у Польщі архиєпископ Челестіно Мільйоре вирушив учора увечері (неділя 8 березня) в Екстремальну Хресну Дорогу. Так називається нічне самотнє паломництво з Кракова до Кальварії Зебжидовської.
Це 44 кілометри дороги. «Тільки і всього? Я думав, більше! Люблю ходити горами, так що це не становитиме проблеми», — казав нунцій за мить перед тим, як розпочати ЕХД. Додав, що в понеділок вранці повертається до Варшави, бо вже в обід у нього домовлено на зустріч.
— Екстремальність потрібна, щоб тривати в любові. Кожен з нас знає, яка любов прекрасна, але знає також, яка вона вимоглива, — казав нунцій. Він визначив Екстремальну Хресну Дорогу як добрий шанс для роздумів і молитви — а тем та інтенцій не бракує.
Перед виходом від узяв участь у першій зустрічі учасників проекту «Екстремальний священик», нової ініціативи о. Яцека «Весни» Стричека, відомого, зокрема, завдяки ініціативі «Шляхетна посилка».
На запитання, хто такий «екстремальний священик», Апостольський нунцій у Польщі відповів: «Це нормальний священик. Бо кожен священик повинен завжди виходити поза власну обмеженість, аби зустрітися з іншими».
— Я шукаю таких, хто духом і тілом приймає виклики аж до меж болю. І потім вони мають відвагу ці межі переступити, тобто прагнуть подобатися Богові, а не людям, — пояснює свій задум о. Стричек.
Чи йому це вдалося? За кілька тижнів до проекту «Екстремальний священик» зголосилося понад 80 душпастирів. Кілька з них узяли участь у недільній Святій Месі в Кракові.
— Ми зібралися вперше, але, як видно, ми говоримо спільною мовою, — радіє о. Яцек. Їх, зокрема, єднає те, що кожен із них (у своєму регіоні) включається в Екстремальну Хресну Дорогу. Роблять вони також і інші екстремальні речі, від ходіння горами й бігу на довгі дистанції, велосипедні поїздки, аж до «екстремального підкидання піци», як жартував о. Кристіан Кребель із Гданської дієцезії (10 років працював кухарем).
— Мені важко це пояснити. Я бачив, що це щось акурат для мене, — сказав о. Кристіан про ЕХД.
— Це щось, що насправді допомагає формувати побожність, ставити собі виклики і вимагати від себе, — додає бердардин з Опатова о. Алоїз Гарбаж. На його думку, найкраща мотивація для участі в ЕХД — це позиція Ісуса, який «не прагнув теплого ліжечка».
— Потрібно розуміти, для чого ти йдеш. Не для того, щоб тобі було гарно, аби порозмовляти зі знайомими. Ідеш самотньо, аби відкривати своє нутро, аби відкривати Бога у викликах, аби відкривати хрест Ісуса у своєму хресті, — пояснює о. Алоїз.
Отець Вітольд Беднаж із Замойсько-Любачівської дієцезії (минулого року за шість днів прохав 1200 км велосипедом) додає:
— На цій Дорозі певної миті я доходжу до такого стану, коли вже більше нічого не хочеться. І знаю, що якби я в цей момент сказав «стоп» і відпочив, то пізніше і в житті міг би так само зробити. А якщо я тут себе переламую і йду далі, то це полегшує пізніше долання викликів.
— Ми хотіли нагадати собі, що головна ідея священства — це слова: «Хто хоче зберегти своє життя, той його втратить», — підсумовує першу зустріч «екстремальних священиків» о. Стричек. — Ми були цікаві один одному. З’ясувалося, що нас багато що єднає. А що буде далі — ми не знаємо, — зізнається він.
Цього року Екстремальна Хресна Дорога запланована на 29 березня. На вибір запропоновано 102 траси у Польщі й за кордоном, а роздуми підготовлено різними мовами. Організатори сподіваються навіть до 15 тисяч учасників.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
