Цього року світ відзначає сім десятиліть після завершення ІІ Світової війни. Яку роль відіграв Ватикан, аби цієї війни не було? Досі на адресу Апостольської Столиці лунають звинувачення в буцімто пасивності. Ми не будемо розглядати енциклік та звернень пап того періоду щодо цієї війни, а зупинимося на чомусь іншому. На розтопленому золоті.
Попри агресивні звинувачення популістів, ми маємо констатувати очевидне: Ватикан відіграв дуже важливу роль у перебігу війни. Завдяки своєму географічному розташуванню, історичному, дипломатичному й суспільному значенню Святий Престол, безумовно, перебував у центрі політичних подій, ставши не лише їхнім спостерігачем, а й активним учасником. Зовнішня пасивність ховала за собою трагедію і велич людського серця двох пап — Пія ХІ і Пія ХІІ.
Із часів виникнення імперії (1870 р.) взаємини між Церквою та державою в Німеччині були непростими, однак радше нейтральними. Аж доки 30 січня 1933 р. влада перейшла в руки Адольфа Гітлера. І виникла перша «точка напруження» — питання про переслідування євреїв. Уже 1935 р. Radio Vaticana закликало до молитви за переслідуваних євреїв Німеччини. Відтоді розпочалася нова епоха — період переслідування Католицької Церкви. Першою цілеспрямованою акцією прямого фізичного насильства й терору щодо євреїв і католицьких священиків на території Німеччини стали єврейські погроми — т.зв. «Кришталева ніч», – що відбулися в ніч із 9 на 10 листопада 1938 р. Наступного дня після «Кришталевої ночі» настоятель берлінської катедри Бернард Ліхтенберг молився за євреїв — і потрапив у концтабір Дахау.
Варто процитувати один із листів Пія ХІІ, адресований архієпископу Йозефові Фрінгсу: «Надлюдських зусиль треба було додати, щоби Святий Престол міг утримати баланс між сторонами; дуже складно прямо розв’язати сплутаність політичних і ментальних течій, насильства і права (а їх у нинішньому конфлікті незрівнянно більше, аніж під час попередньої світової війни). Часто треба ухвалювати болюче рішення: чи поводитися стримано і обережно мовчати, чи ж відкрито висловлюватися та енергійно діяти? Усе це мучить Нас набагато більше, аніж загроза спокою і безпеці у власному домі». Для таких слів папа Пій ХІІ мав усі підстави. У липні 1941 р. він написав відкритого листа до голландських єпископів із засудженням "жорстокого й несправедливого ставлення до євреїв". На жаль, наслідки цього папського заклику мали зворотний ефект до задуманого: гітлерівські окупанти заарештували й вивезли до концтабору Аушвіц кількасот євреїв, навернених у католицизм. Загалом нацисти вивезли з Голландії до таборів смерті більше євреїв, аніж із сусідніх країн. Помилки з «голландським зверненням» папа Пій ХІІ уже не повторить. «Якби папа римський висловився, Гітлер міг би учинити різанину понад шести мільйонів євреїв і напевно знищив би десять разів по десять мільйонів католиків, коли би лиш був у силах це зробити», – ствердив головний рабин Данії Маркус Мельхіор.
У жовтні 1943 р., коли німецькі війська вступили в Рим, папа звернувся з проханням до італійських священиків: переховувати євреїв у церквах і монастирях. Але він і сам зробив вражаючий крок. Окупанти під загрозою вивозу до концтаборів вимагали у юдейської спільноти Рима викуп у розмірі мільйона лір та певної кількості золота. Гроші було зібрано, однак заручники не мали стільки золота — бракувало 15 кг. Рабин Рима звернувся до папи, і той покрив нестачу золота. За однією з версій, Пій ХІІ наказав переплавити освячений літургійний посуд. Посуд, у якому вино перетворюється на Кров Христа, а хліб – на Його Тіло… За відкуплення Його народу.
1944 року після визволення Рима група євреїв прибула до папи, щоби подякувати тому, хто врятував в Італії 80% євреїв (у Європі – близько 20%). У відповідь Пій XII мовив: «Протягом багатьох століть до євреїв ставилися несправедливо, їх зневажали. Час потрактувати їх у справедливий і людський спосіб; прагне цього Бог, і прагне цього Церква. Святий Павло говорить нам, що євреї є нашими братами. Мають бути також прийняті як друзі».
Огляд Ірини Островської
«Католицький Вісник», № 9/2015
Рим під час Другої світової. Фото: info.howtotouritaly.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
