Культура

Ця поезія не поростає пліснявою, грибками, почестями

01 Червня 2015, 16:02 2087
Ян Твардовський

Сьогодні, 1 червня, випадає 100‑річчя з дня народження о. Яна Твардовського, видатного й популярного поета і душпастиря.

Початок святкуванню цієї важливої культурної дати поклав концерт «Пробудження», який відбувся учора, напередодні сторіччя, в Королівському замку у Варшаві. Також у Польщі відбудеться шерег заходів, присвячених поезії о. Яна, який помер уже дев’ять років тому.

Польські інститути, посольства і школи, у Римі, Торонто, Вільнюсі, Монреалі — повсюди в червні готуються вечори польської культури, присвячені незабутньому священику. До відзначення долучаються і школи, які носять його ім’я, а таких на сьогодні в Польщі вже майже 260. У Мазовецькому воєводстві то й цілий 2015 рік проголосили Роком о. Яна Твардовського. На присвячений йому конкурс поезії надіслали свої вірші понад 3 тис. учнів з усієї Польщі.

Отець Ян був із багатьох поглядів непересічною людиною і винятковим душпастирем, надзвичайно відкритим. Він мав дар слухати людей. Як зазначив кардинал Казімєж Нич на урочистості у Королівському замку, що відкрила святкування, «говорячи простонародно, він не робив собі “священицького бізнесу” із зустрічей з людьми». Він їх просто приймав, слухав, любив — і тим пропонував шлях до Бога, набагато глибший за інші, хоч і триваліший.

У промові на честь о. Яна пані почесний доктор Зофія Зарембянка, фахівець із поезії Твардовського, працівниця Ягеллонського університету, зауважила, що в о. Твардовському «крайнощі сходилися»: мудрість поєднувалася з безпорадністю, делікатність із проникливістю, а наївність — із довірою. Його називали «Яном від сонечка», «усміхненим поетом», «поетом діалогу», а також, зрештою, «поетом радісної вічності».

 

Іспит совісті

чи не перекрикував Тебе
чи не приходив постійно вчорашній
чи не втікав в темний плач зі своїм серцем
як п’ята клепка
чи не крав Твого часу
чи не лизав занадто ніжно лапу свого сумління
чи розрізняв почуття
чи зірок не дарував яких давно нема
чи не вів елегантного щоденника свого каяття
чи не залазив в теплий куток оберігаючи свою вразливість
як гусячу шкірку

чи не фальшивив гарним голосом
чи не був м’яким деспотом
чи не перекручував Євангелії в лагідне оповідання
чи органи не глушили мені звичайного скавчання собаки
чи не доводив слона
чи молячись до Ангела Охоронця —
не хотів бути випадково ангелом а не охоронцем
чи ставав на коліна коли малів до шепоту…

 

Остання

Віра це єдина – бо назавжди – довіра
надія це час який не знає прощань
перша любов точнісінько як теля
хоче побачити небо
а дивиться в землю

остання любов – передчуття краси

 

У Почесному комітеті з нагоди 100-річчя від дня народження о. Яна Твардовського — зокрема, такі відомі люди, як Анна Димна, Юлія Хартвіг, Майя Коморовська, Ян Турнау і Анджей Вайда.

Ян Твардовський народився 1 червня 1915 року у Варшаві. Вивчав польську філологію, був солдатом Армії Крайової, учасником Варшавського повстання. На священика висвячений 1948 року. Майже півстоліття був пов’язаний із варшавським храмом сестер-візиток (нині — центр святкування його ювілею), служачи його ректором.

Дебютував 1937 року збіркою «Повернення Андерсена», виданою накладом у 30 примірників. Сам називав дебютом, у точному значенні слова, видання «Знаки довіри», яке вийшло другом 1970 року і разом із книжкою «Небесні окуляри» зробили скромного священика героєм польської культури. Останні десять років минулого століття були просто-таки нещадною експлуатацією його популярності: вийшло кільканадцять його біографій та безліч інтерв’ю, щомісяця на книжковому ринку з’являлося якесь оновлення його творчості або збірки вибраного.

Деякі рядки його віршів увійшли в поточну мову і стали приказками, наприклад: «Ми любимо завжди замало й зади запізно». Крім збірок поезії, велику популярність мають його «Нещоденник», «Зошит у клітинку», «Буквар о. Твардовського для грішних і святих».

Ця людина, один із найвидатніших польських поетів, не любив говорити про себе як про поета — казав, що «просто пише вірші». Хоча наклади його книжок постійно зростали, він щоразу, як йому призначали наступну нагороду, був щиро здивований, що хтось його ще читає. Серед поетичних світочів для себе називав Адама Міцкевича, Анну Камєньску й Чеслава Мілоша.

Отець Ян славився своїм гумором. «Я вже літній, тобто оточений пліснявою, грибами і почестями», — так він прокоментував надання йому титулу почесного доктора Люблінського католицького університету.

 

Ні

Не посипайте релігію цукром
не тріть її гумкою

не вдягайте у рожеве лахміття
янголів що пурхають над війною
не посилайте вірних до дудки коментарів
Не приходжу за втіхою як за тарілкою супу
хочу нарешті сперти голову
на камінь віри

 

Про віру

Як часто треба втратити віру
офіційну
набундючену
що кирпу дере догори
яка страхує
яку декларують від і до
щоб віднайти ту єдину
як вугілля все ще зелене
ту що просто є
зустріччю у пітьмі
як непевність робиться впевненістю
справжню віру
бо цілком неймовірну

 

Ян Твардовський був удостоєний численних літературних нагород, зокрема і ПЕН-клубу. З нагоди надання титулу почесного доктора ЛКУ сенат підкреслив, що творчість о. Твардовського «несе радість християнської надії, навчає глибше дивитися на світ і становить собою великий гімн на честь Творця і створіння».

Отець Ян помер у Варшаві 18 січня 2006 року, йому було вже 90. Це перша людина, похована у крипті заслужених поляків у храмі Божого Провидіння у Варшаві на Віланові.

 

Самота

Не прошу собі самоти найпростішої
першої ліпшої
як лишаюсь один як палець
як не маю до кого відкрити рота
стрижик і той замовкає хоч міг би мені зацвірінькати
бодай на півгоробця
як немає жодного швидкого потягу
що поспішав би до мене
зупинився годинник щоб при мені не ходити
від заходу сонця тіні все довші й довші

не прошу в Тебе найважчої
як пробираюся через натовп
і знову стаю окремим
серед усіх найдальших ближніх

прошу у Тебе самоти правдивої
як Ти говориш через мене
а мене немає

За матеріалами: Gość Niedzielny
Переклади: Володимир Єрмоленко
Фото: Polskie Radio

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: