Суспільство

Сприйняття пропаганди залежить від вибору мови

22 Червня 2015, 10:31 1524
Сергій Оснач

Від вибору мови залежить сприйняття ситуації в країні, — стверджує активіст громадянського руху «Відсіч», медіаексперт Сергій Оснач (на фото). Він опублікував результати соціологічних опитувань, які свідчать про це. 

Василь Шандро: Ви опублікували дослідження, де стверджуєте, що проблема української мови в Україні за останній рік стала ще сильнішою, ніж була досі.

Сергій Оснач: По-перше, я хочу розпочати з того, що моє дослідження нітрохи не покликане якимось чином принизити російськомовних українців. І ми всі знаємо, що чимало російськомовних українців воює на сході і чимало займається волонтерською діяльністю, тому просто хочу цей момент окремо зазначити, щоб поставити тут крапку. Ми говоритимемо про статистику. І статистичні дані, на жаль, свідчать, що дуже сильно вплив російської пропаганди залежить від мови громадян. І так саме дуже сильно ставлення громадян залежить від їхньої мови. Ставлення до незалежності України, наприклад. Моє дослідження спирається на дослідження кількох дослідницьких організацій. Одразу скажу, що вибірка тут репрезентативна. Наприклад, дослідження Київського міжнародного інституту соціології показує, що російськомовні громадяни значно вразливіші до російської пропаганди, вразливіші за україномовних фактично у два з половиною рази. І десь посередині між російськомовними і україномовними ідуть суржикомовні, вони середньовразливі, скажімо так, їхній рівень вразливості збігається з пересічним рівнем вразливості по Україні. Річ у тому, що науковці КМІСУ (Київського міжнародного інституту соціології) запровадили такий собі індекс результативності російської пропаганди. І от, наприклад, в україномовних цей індекс становить 15 одиниць, а в російськомовних цілих 38. І що характерно: у суржикомовних, так назвемо цих громадян, цей індекс становить 27, пересічний — 26, узагалі для всіх мовних груп.

Тетяна Трощинська: Багато хто говорить зараз, що в Україні не вдалося розіграти мовну карту. Ви, очевидно, так не вважаєте, бо Ваше дослідження називається «Мовна складова гібридної війни», тобто мова, на Вашу думку, є важливим аргументом, за допомогою якого можна утримувати таке-сяке, але протистояння. Ви бачите зараз це протистояння на підставі мовного вибору, мови в Україні? Можливо, на побутовому рівні.

Сергій Оснач: Розіграти мовну карту не вдалося в тому обсязі, в якому вони хотіли того досягти, але вдалося в певному обсязі, в якому ми дозволили це в Україні влаштувати. Тому що, насправді, одна з причин нападу Росії на Україну — це демонстративна слабкість супротивника. Тобто ми продемонстрували, що не проводимо ніякої культурної і мовної політики, скажімо, на сході та в Криму. Знову ж таки, за даними соціологічних досліджень, упродовж усіх років Незалежності, на сході, і навіть у центрі України, ну, і, зрозуміло, в Криму, тривала русифікація. За цей час 10% громадян, які розмовляли двома мовами, перейшли на російську… І тільки на заході України білінгви, двомовні громадяни, переважно переходили на українську. Тобто це свідчить, що розкол суспільства посилювався всі ці роки через недолугу мовну і культурну політику української влади. В Криму, в принципі, вдалося мовну карту розіграти. Тому що ми бачимо, як раптом місцеве населення і, зокрема, місцеві військові українські, певної миті підвищили градус українофобії.

Тетяна Трощинська: А що би мала робити влада, щоби переконувати говорити українською?

Сергій Оснач: От хоч як парадоксально, треба формувати єдиний мовний простір. Не йдеться ні про яку насильницьку українізацію. А йдеться лише про те, щоби поширити українську мову в ті сфери, де їй належить бути. Насамперед це телебачення, радіо, друкована преса. Це мова чиновників. Ми знаємо, що чиновники у нас дуже часто ігнорують українську державну мову і навіть чиновники високого рангу до цього вдаються. Отже, держава має забезпечити преференції для української мови. І забезпечити її поширення і домінування в усіх сферах суспільного життя. Власне, як і зазначено в Конституції.

top-10

Станіслав Свідлов проаналізував плейлисти десятки топових радіостанцій за будній день з 9:00 до 21:00. І отримав дані, які свідчать що в середньому за день ви можете почути 7 українських пісень, 58 російських та 84 іншомовних. Українські пісні займають всього 4,81% радіо ефіру. На сімох радіостанціях з десяти домінують іншомовні пісні. Російські пісні домінують на трьох станціях (Радіо Шансон, Русскоє радіо, Наше радіо). Найбільше україномовних пісень можна почути на «Наше радіо», найменше на «Кісс ФМ».

мовний розподіл пісень

За матеріалами: hromadskeradio.org, language-policy.info

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит червень-липень
Зібрано Залишилося зібрати
20037грн
68971грн
Потрібно зібрати
89008грн
Залишилося
8днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: