«Забороняється носити хрестик на шиї. Християни не можуть входити до приміщень, призначених для читання традиційної мусульманської молитви салят (намаз — щоденна п’ятикратна молитва в ісламі. — Ред.) Забороняється сідати у спільних приміщеннях у присутності мусульман».
Це не список законів так званої Ісламської держави. Це правила, за якими змушені були жити сирійські християни на вимогу сирійських мусульман у таборі для біженців в Монстерасі, шведській місцевості на балтійському узбережжі.
Випадки неприйняття з боку мусульман проявилися зразу, щойно до рибальської місцини прибули перші біженці-християни. «Християни почувалися залякуваними і, не знайшовши нікого, хто б міг їм допомогти, добровільно залишили табір», — каже Мікель Лонеґрен, директор Бюро у справах біженців у м. Кальмарі.
Місцева влада стурбована тим, що не може розділяти біженців за їхніми релігійними переконаннями; вона наголошує, що інцидент спровокувала невелика група мусульманських емігрантів. Однак поділ біженців за віровизнанням — лише один зі способів зарадити конфліктам на релігійному ґрунті. Слід запитати також і про те, хто дбав про цих людей. Чому відповідальні за табір не реагували? Чому ці люди не знайшли нікого, хто міг би їм допомогти? Якщо ж діяла нечисленна група мусульман, то чому їх не примусили залишити табір або змінити ставлення до інших? Адже відповідальність за насильство мають поносити насильники, а не їхні жертви. Напевно причиною саме такої розв’язки конфлікту стала не так байдужість чи відсутність мислення, як раптовість ситуації.
Тому варто про це говорити задля того, щоб інші держави, приймаючи біженців, усвідомлювали імовірність таких конфліктів та шукали можливостей їх уникнути.
Як повідомлялось, подібна ситуація виникла також минулого року у притулку для біженців у Мюнхені. «Ми пильнуємо своїх дітей день і ніч», — розповів тоді один сирійський християнин. «Кілька разів вони ставали жертвами нападів. Ми стримували себе, щоб не відреагувати на провокації й не спричинити більших проблем», — додав він. На одну сім’ю християн з Іраку, які сховалися у сільській місцевості в Баварії, нападали регулярно протягом кількох місяців.
Становище у шведському таборі для біженців вкотре нагадує нам про нелегку долю тих, хто був змушений залишити власну домівку, утікаючи від війни та переслідувань на батьківщині.
Папа Франциск невпинно закликає молитися «за наших численних братів і сестер, які шукають притулку далеко від своєї землі, які шукають домівки, щоб могти жити без боязні, щоб завжди шанувалась їхня гідність. Підтримую діло всіх тих, що їм допомагають і сподіваюся, що міжнародне співтовариство діятиме у злагоджений та дієвий спосіб, аби запобігти причинам вимушеної міграції».
Нагадаємо, що за даними управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців в Україні 514 тисяч людей були змушені залишити свої будинки через конфлікт на Донбасі й переселитися в іншу частину країни. За повідомленням управління, відповідно до даних Федеральної міграційної служби Росії, ще 233 тисячі українців звернулися по статус біженця або тимчасового притулку в Росії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
