Свято і праця становлять частини «творчого Божого задуму»: після того, як попередньої середи Папа Франциск поділився думками «про цінність свята в житті сім’ї», 19 серпня 2015 р. він запросив застановитися над «доповнювальним елементом, яким є праця».
«Праця, як зазвичай говориться, необхідна для того, щоб утримувати родину, щоб виростити дітей, аби забезпечити своїм найдорожчим гідне життя», — сказав Святіший Отець, звернувши увагу на те, що про серйозну і чесну людину говорять також як і про працьовиту. Адже праця, «у тисячах своїх проявів, починаючи від домашньої», є також дбанням про спільне добро. А де вчимося «працьовитого стилю життя»? «Насамперед, у родині, — сказав Наступник святого Петра. — Сім’я виховує працьовитість завдяки прикладові батьків: тато і мама, які працюють для добра родини і суспільства».
Папа звернув увагу на те, що Свята Родина з Назарета, яку зустрічаємо на сторінках Євангелія, також виявляється родиною робітників, так що навіть самого ж Ісуса називали «сином теслі» і «теслею». А святий Павло застерігає християн: «Хто не хоче працювати, нехай і не їсть», вказуючи на фальшиву духовність тих, які нічого не роблячи, живуть «на плечах» своїх ближніх. «Залученість у працю та в духовне життя у християнському розумінні не протиставлені між собою, — пояснив Святіший Отець. — І важливо дуже добре це зрозуміти! Молитва й праця можуть і повинні перебувати у гармонії між собою, як навчає святий Бенедикт. Брак праці ранить дух, як також відсутність молитви завдає шкоди практичній діяльності».
Працювати «притаманно людській особі», — вів далі Наступник святого Петра, вказуючи на те, що праця є вираженням «гідності Божого образу», а тому вона «священна». Отож, управління зайнятістю «є еликою загальнолюдською та соціальною відповідальністю, якої не можна віддати в руки небагатьох людей чи перекласти на плечі обожнюваного “ринку”. Призвести до втрати робочих місць означає завдавати важкої соціальної кривди», — наголосив Папа. Він додав, що його дуже засмучує, коли «бачить безробітних», позбавлених «гідності приносити додому зароблений хліб», і, навпаки, дуже тішить, коли бачить «зусилля урядовців», спрямовані на створення робочих місць. «Праця — священна, праця надає гідності родині. І ми повинні молитися за те, щоб у родинах не бракувало праці», — наголосив він.
У світлі старозавітної Книги Буття, в якій тема землі як дому-саду, ввіреного дбанню і праці людини, випереджена зворушливим уривком: «не було ще на землі ніякої польової рослини й не росла ще ніяка трава на полі, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю», — Святіший Отець зазначив, що «праця, як і свято, є частиною задуму Бога-Творця». «Це не романтичний вираз, а Боже об’явлення, — додав він, — і на нас лежить відповідальність за те, щоб добре його зрозуміти і до глибини засвоїти. І в енцикліці “Laudato si’”, яка пропонує цілісну екологію, вміщено також послання: краса землі та гідність праці створені для того, щоб бути поєднаними. Земля стає гарною, коли людина її обробляє».
Але коли «праця відокремлюється від союзу» людини з Богом, коли «стає заручником лише логіки прибутку», тоді «отруєння душі поширюється на все інше: на повітря, воду, траву, поживу», тоді «корумпується цивільне життя і псується середовище». Наслідки цього «зачіпають насамперед найбідніших, найбідніші родини». «Сучасна організація праці, — зауважив Глава Католицької Церкви, – іноді виявляє небезпечну тенденцію вважати родину перешкодою, тягарем, пасивом з огляду на продуктивність праці. Але про яку продуктивність ідеться? Для кого? Так зване “розумне місто”, без сумніву, багате службами й організованістю, але, наприклад, часто є ворожим до похилих віком і дітей».
Папа зазначив, що іноді ті, хто займається плануванням, зацікавлені лише індивідуальною одиницею праці, яку можна об’єднувати, використовувати або викидати, немов непотріб, відповідно до економічної доцільності. І сім’я за таких умов стоїть перед великим випробуванням. Але «коли організація праці бере її в заручники чи навіть чинить перешкоди на її шляху, то можемо не сумніватися, що людське суспільство почало працювати проти себе самого».
Підсумовуючи, Святіший Отець сказав, що ця ситуація є «великим викликом і великою місією» для родин, які повинні ставити на карту фундаментальні основи Божого створіння: ідентичність та зв’язок між чоловіком та жінкою, народжування дітей, праця, яке одомашнює землю та робить світ придатним до життя. «Втрата цих основ, — сказав він, — це серйозна справа, а в нашому спільному домі вже надто багато тріщин! Перед нами — нелегке завдання».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
