Україна

«Гріх — це неволя»: проповідувати Шептицького в’язням

27 Серпня 2015, 18:17 1733
тюрма Бурштин

Ці слова великого митрополита Андрея стали гаслом акції милосердя, яку провели для жінок-в’язнів Маріампільської виправної колонії група мирян із Бурштина разом з сестрами Воплоченого Слова та о. Любомиром Іваночко.

Ще взимку сестри Бурштинського монастиря разом із молодими родинами організували вертеп для позбавлених волі жінок. Для вертепників то була нагода познайомитися з новою для них реальністю, побачити потреби в’язнів, поговорити і зрозуміти їх: одним словом, відчути необхідність того діла милосердя для тіла, яке Церква заповідає кожному християнину — в’язня відвідати (див. Мт 25).

Протягом майже півроку цих людей не покидала думка відвідати тюрму знову. Вони зібрали одяг, печиво та солодощі. Сестри зі свого боку узгодили всі деталі щодо дозволів у пенітенціарної служби України. Потрібно відзначити, що працівники цієї установи дуже прихильно поставилися до бажання відвідати в’язнів і навчити їх добрих справ, тому охоче пішли на співпрацю.

У суботу 15 серпня група з 16 парафіянок, священика, дяка та чотирьох сестер увійшли до виправної колонії. У великій залі зібралося близько 70 жінок. Отець Любомир сказав вступне слово-привітання, де зазначив мету візиту — нести любов. Потім він присвятився своєму служінню сповідника і майже три години вислуховував сповіді в’язнів.

Далі сестра Марія Зарваницька розповіла присутнім про особу великого українця, митрополита Андрея Шептицького, 150-річчя з дня народження якого відзначається цього року на церковному та державному рівнях. Вона вказала на ту важливу роль, яку зіграла в житті цього праведника його мати, графиня Шептицька, яка, як сама зазначила, не мала інших методів виховання, крім «Богородице Діво». Це яскравий приклад того, як молитва матері, навіть коли вона далеко від своїх дітей, може їх формувати і оберігати.

тюрма перукарі

Потім усі присутні поділилися на чотири групи-гуртки: перукарні (серед гостей було троє перукарок, які добровільно пропонували свої послуги жінкам-в’язням); малювання, волейболу та співу. Багато жінок охоче взяли участь у гуртках, проявили свої таланти, навчилися чогось нового. Хто не брав участі, з цікавістю спостерігали за приємною метушнею. Для усіх було втіхою пережити щось нове серед сірих буднів тюрми. Це був немов подув свіжого вітру, який нагадував, що є інше життя, до якого вони обов’язково повернуться.

Одночасно відбувалася сповідь у каплиці тюрми. Кілька сестер та жінок готували в’язнів до Тайни Сповіді. Адже така очікувана для цих жінок зовнішня свобода ніколи не принесе їм справжнього спокою і радості, якщо вони залишаються невільницями гріха. Справжня свобода починається зі свободи духа, коли людина відмовляється від рабства гріха і знаходить мир з Богом.

На завершення відбулася Божественна Літургія, де багато жінок змогли приступити до Святої Тайни Євхаристії і прийняти у свої душі саме Милосердя.

Сестри Чернечої родини Воплоченого Слова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: