У суботу, 29 серпня 2015 р., кардинал Френсіс Арінзе відзначив п’ятдесяту річницю своїх єпископських свячень.
Хоча зараз кардинал на пенсії (йому 82 роки) і живе у Ватикані, та все одно він користується великою популярністю, продовжує подорожувати різними країнами, бере участь у виступах та пише книжки. Кардинал також дуже пишається Церквою у своїй рідній Нігерії та оптимістично розповідає про неї. «Як ви би пояснили цю віру (Католицької Церкви у Нігерії)? Люди вірують; духовенство мотивоване; релігії багато і вона служить людям; миряни чудесно поводяться, дуже ідейні!» — вигукує Арінзе. Він сприймає цю радісну картину як дію Господнього провидіння.
У день п’ятдесятиріччя служіння Католицькій Церкві як єпископа (і одного з кардиналів) Френсіс Арінзе перебуває у гарному настрої. «На думку спадає спонтанна подяка Богу та усім людям, які допомагали мені у дорозі, від часу мого висвячення на священика у 1958‑му та до єпископства у 1965‑му. Ніхто не стає священиком, єпископом чи кардиналом для себе. Це завжди для Церкви та для інших. Саме вони, ті, кому ми служимо, допомагають нам рухатися вперед. За всіх цих людей я завжди дякуватиму долі», — сказав він.
Коли його просять розкрити секрет свого славного апостольства, він відповідає: «Я не маю ніякого великого секрету у звичайному розумінні, але більший секрет схований у самому Ісусі Христі, у Таїнстві Пресвятої Євхаристії».
Він каже, що саме Господь Ісус головний у Святій Месі, що він святкує кожен день, коли Спаситель мотивує його. «А ще, поряд із Христом є Пресвята Богородиця, Матір, яку Господь дав нам на хресті і яка, своєю чергою, дарувала нам Його на Різдво. Бути поряд з апостолами це велика втіха для Бога. Наш Господь Ісус був з апостолами в день П’ятдесятниці, у день, коли Церква була явлена світу, і був поруч за часів ранньої Церкви після П’ятдесятниці. Тож Ісус і Марія — ось мій секрет. Вони завжди поруч», — пояснює він.
Стан Католицької Церкви у Нігерії, країні, звідки він походить, дуже важливий для кардинала Арінзе. Це наповнює його серце великою радістю. «Ми дякуємо Богові, що Він дав сильну віру Церкві у Нігерії. Апостольські служіння добре організовані на рівні провінцій, дієцезії та парафій. Це дуже обнадіює», — каже кардинал.
Відповідаючи на запитання, чому так трапляється, що багато католиків у світі борються у своїй вірі, кардинал Арінзе говорить: «Силою Церкви в Нігерії можна завдячувати, по‑перше, божественному провидінню, бо саме Бог є головним керіником євангелізації. По‑друге, традиційні африканські релігії були ткт своєрідною підготовкою до християнства. Народ Африки з традиційними релігіями вірив у єдиного Бога; вони вшановували предків та честь добрих духів і намагалися уникати злих духів. Африканці мали релігію з молитвою, жертвами та священством. Коли християнство з’явилося там, особливо католицизм, воно стало полуденним Сонцем для людей, які шукали світла о 4.00 ранку», — стверджує кардинал Арінзе.
Він схвально розповідає про діяння ірландських місіонерів, які були одними з перших у Нігерії. «Ще одним поясненням сили Церкви на моїй Батьківшині є хороша робота місіонерів, особливо ірландських. Ірландці дуже методичні. Вони сприяли хорошій катехизаційній підготовці та залучали до цього цілі родини, таким чином зміцнюючи їх», — підкреслює він.
Кардинал також радіє за своїх земляків-нігерійців, за те, як вони сприйняли Добру Новину про Христа. «Ми дуже вдячні Богові за відгук у серцях місцевих жителів. Перші катехити, які були поруч із місіонерами; ті, хто допомагав місіонерам у проблемах із місцевими мовами; потім прибули і перші священики та перші єпископи; а тепер є сучасні, миряни та родини. Я вважаю, що через усе це наша Церква в Нігерії така сильна», — сказав кардинал Арінзе.
За власними згадками, на його життя від початку значною мірою впливав блаженний Кипріан Михаїл Тансі, якого Арінзе знав особисто і про якого нещодавно написав книжку. Коли його запитали про це, кардинал сказав: «Блаженний Кипріан Михаїл Тансі — перший священик, якого я пізнав. Він з’явився у нашій парафії в Онічі 1940 року; він же охрестив мене. Моя перша сповідь була у нього; Перше Причастя я отримав із його рук. Він підготував мене до миропомазання, і я був міністрантом під час Богослужіння у 1945‑му. Область, де працював блаженний Тансі, мала багато покликаних до священицького та богопосвяченого життя. Усе це певною мірою завдяки тому, якою людиною він був».
Блаженний Тансі був прикладом священика. Він сприяв розвитку католицької освіти для дітей, таким чином укріплюючи їх віру. Також захищав права жінок та часто виступав проти укорінених традиційних місцевих звичаїв. Блаженний Тансі навчав мирян створювати гармонійні стосунки у сімейному житті. «Отець Тансі був знаний своєю аскезою. Він їв дуже мало, його кухарі не перепрацьовували», — додає кардинал.
Пізніше Тансі став монахом-цистерціанцем у монастирі святого Бернарда у Ноттінгемі, в Англії. Він приєднався до цистерціанців суворого статуту, їх ще називають трапістами. Ставши ченцем, Тансі взяв ім’я Кипріан. Він був дієцезіальним священиком протягом 13 років і ченцем протягом 14. Помер 1964 року. Папа Йоан Павло ІІ зарахував його до лику блаженних 22 березня 1998 року, перебуваючи у Нігерії.
Про цю беатифікацію кардинал Арінзе говорить: «Один або два мільйони людей були присутні на тій Месі. Ми тепер із нетерпінням очікуємо на чудо, щоб Тансі можна було канонізувати. Я написав про нього книжку, і очікується, що вона вийде ще цього року».
Декілька подій сплановані для святкування золотого ювілею єпископства кардинала Арінзе. Розпочнеться урочистість богослужінням у соборі святого Петра, ввечері 26 жовтня. Це буде день після закриття чергової сесії Генеральної асамблеї Синоду єпископів з питань сім’ї, що запланована у Ватикані на 4‑25 жовтня. Під час Меси на честь золотого ювілею у соборі святого Петра будуть присутні друзі та близькі кардинала, священики, духовенство та нігерійська спільнота Італії.
Крім інших невеликих приватних святкувань, відбудеться подія, яка увінчає усі ювілейні урочистості: ймовірно, нею стане запланований рейс до Онічі у Нігерії, 28 листопада. День, який завершує літургійний рік, тому багато людей у Нігерії, звісно, не захочуть пропустити його.
Кардинал Френсіс Арінзе, префект Конгрегації Богослужіння і дисципліни Таїнств, народився 1 листопада 1932 року у місті Езіовелле, архідієцезія Оніча, Нігерія. Він був висвячений на священика під час церемонії, яка відбулася у церкві Папського університету в Римі 23 листопада 1958 року. 29 серпня 1965‑го він став архиєпископом-помічником Онічі, а діючим архиєпископом — через два роки. 1984 року Папа Римський Йоан Павло II попросив Арінзе очолити Секретаріат у справах нехристиян (нині Папська Рада з міжрелігійного діалогу). Він став кардиналом 25 травня 1985 року. Від 2005 року Арінзе має звання кардинала‑єпископа Веллетри-Сеньї.
За матеріалами: Vatican Radio
фінансово.
Щиро дякуємо!
