У рамках ознайомлення читачів зі «святими з-поза звичного календаря», сьогодні представляємо Беатріс да Сільва Менезес. Загальний спомин Беатріс да Сільва відзначається 16 серпня, а 2 вересня вона стає покровителькою дня францисканців, тому що літургійні календарі є не тільки загальноцерковні (чи «загальнодержавні»), а ще й внутрішні, орденські та інші.
Народилася в місцевості Сеута в Португалії 1424 року. Належала до родини аристократів, а її братом був бл. францисканець Амадей Португальський. Виховувалась в замку принцеси Ізабелли Португальської. Коли принцеса вийшла заміж за Хуана ІІ Кастильського, вона стала королевою Кастилії та Леону, Беатріс разом з нею поїхала в Іспанію.
Через свою гарну вроду, Беатріс викликала заздрощі у королеви Ізабелли. У зв’язку з погрозами та інтригами королеви, Беатріс мусила тікати з двору Хуана ІІ Кастильського і ховатися у домініканському монастирі в Толедо, де вона прожила наступні 40 років свого життя. Під впливом об’явлення Матері Божої, яка попросила про закладення нового згромадження в Її честь, Беатріс з кількома супутниками — зі схвалення Святого Престолу — заснувала монастир в Толедо, прийнявши його від королеви Ізабелли І Кастильської. Таким чином, 1484 року в Толедо був створений новий орден Францисканських Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.
Беатріс померла 9 серпня 1490 року в Толедо, через шість років після заснування ордену Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Похована в монастирі в Толедо. Беатифікована 1926 року Папою Пієм ХІ, канонізована Папою Павлом VI 1976 року.