Під час розмови з журналістами в літаку з Сантьяго-де-Куба до Вашингтона Папа відповідав на закиди, нібито він антихрист, антипапа і комуніст.
Джан Гвідо Веккі, «Corriere della Sera»: Роздуми Вашої Святості, звинувачення на адресу всесвітньої економічної системи та її несправедливості, а також проблема самознищення планети для багатьох дуже незручні. Особливо тому, що вони зачіпають, серед іншого, величезний нелегальний ринок торгівлі зброєю. Перед цією подорожжю відбулося кілька предивних маніфестацій, які потрапили до більшості серйозних, всесвітніх ЗМІ, а частина американського суспільства безпосередньо стала перед питанням: чи цей папа все ще католик? Певний час тому дискутувалося, чи Папа — комуніст, а тепер піддають сумнівам і католицькість Папи. Що Ваша Святість думає про ці голоси?
Папа Франциск: Один із моїх друзів, кардинал, розповів мені якось про певну побожну жінку, яка прийшла до нього, сильно занепокоєна. Трохи закосніла, але католичка. Запитала його, чи це правда, що у Біблії, в книзі Одкровення, говориться про антихриста, який буде антипапою. Він не розумів, чому вона запитує його саме про це. У відповідь почув: ну бо я впевнена, що це Франциск. На запитання, як їй це на думку спало, відповіла, що так вважає, оскільки Святіший Отець не носить червоних папських черевиків.
Стосовно зізнань, чи хтось комуніст, чи ні, я переконаний, що я ніколи не сказав нічого понад те, що проголошує католицьке соціальне вчення. Під час одного з перельотів один журналіст запитав мене, чи якщо я простягну руку до різних популярних суспільних рухів, то Церква все ще слідуватиме за мною? Я на це відповів, що то я — той, хто слідує за Церквою. В цьому контексті я вважаю, що не помиляюся. Вірю, що ніколи не сказав чогось, що не становить частини католицького соціального вчення. Різні справи вимагають пояснення. Можливо, ті, запропоновані мною, справляють враження дещо «лівацьких», однак не слід цього так інтерпретувати. Те, що я виклав в [енцикліці] «Laudato Si’», хоч би питання економічного імперіалізму, — це елементи соціального вчення Католицької Церкви. А якщо від мене захочуть, щоб я прочитав Символ віри, то я можу це зробити!
*
Також Святішого Отця запитували про економічне ембарго США щодо Куби. Він зазначив, що соціальне вчення Церкви критично оцінює ембарго, зокрема коли воно триває багато років, з огляду на його вплив на бідних. Однак Папа сказав, що не має наміру порушувати питання штатівського ембарго у промові до Конгресу США, а говоритиме там загалом про значення двосторонніх угод заради промування прогресу, миру і спільного блага. «Проблема ембарго становить частину перемовин. Це подано до відома громадськості. Обидва президенти про це говорили. Це частина шляху до добрих стосунків, який зараз триває», — сказав Франциск. Він додав, що прагне, аби переговори завершилися благополучно, угодою, що задовольнить обидві сторони.
Святіший Отець визнав, що завершений візит на Кубу був «почасти збігом обставин». Він бо сподівався, що потрапить у Сполучені Штати через мексиканське місто Сьюдад Хуарес, як і багато інших людей. Однак цей задум зазнав зміни, коли кубинський президент Рауль Кастро і президент США Барак Обама узгодили початок переговорів на тему нормалізації стосунків.
Папу також запитували, чому він не зустрівся з кубинськими опозиціонерами. «Це було цілком ясне, я не мав приватних аудієнцій у нунціатурі, навіть з іншими главами держав», — відповів Франциск, маючи на увазі, найшвидше, президента Аргентини Крістіну Фернандес де Кіршнер, яка прилетіла до Гавани на час його візиту. Однак працівники нунціатури у Гавані подзвонили до представників опозиції і запросили їх до катедри, аби ті могли зустрітися з Франциском. «Я привітався там із багатьма людьми, але ніхто мені не представився як дисидент», — сказав Святіший Отець.
Наступне питання стосувалося зустрічі з Фіделем Кастро, а особливо того, чи Фідель висловив сокрушення за таке суворе ставлення до Католицької Церкви. Відповідаючи, Франциск зазначив, що сповідь це справа інтимна, пов’язана з сумлінням. Він зізнався, що під час розмови з колишнім кубинським вождем говорилося про єзуїтів, яких він знав ще учнем єзуїтської школи, про те, якої тяжкої праці вимагали єзуїти від своїх учнів. Чимало часу у розмові припало на енцикліку «Славен будь», бо Фідель дуже зацікавлений питанням екології. Зустріч не була цілком формальна, але спонтанна, з участю його сім’ї, сказав Папа. Він додав, що вони не розмовляли про минуле, за винятком досвіду з єзуїтських шкіл.
За матеріалами: deon.pl, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
