Світ

Папа до єпископів: смирення, бідність і радість Христа, а не складність доктрини

28 Вересня 2015, 17:52 1778
овечка

Зустріч із єпископами США, 23 вересня 2015 р.

Вашингтон

Кафедральний собор св. Матея

 

Дорогі Брати у єпископстві,

я радію з того, що моя апостольська місія привела мене до Вашої країни, і ми можемо зустрітись. Я вдячний кардиналові Вюрлу та архиєпископу Курцу за їхні теплі слова, скеровані також і від Вашого імені. Я дуже ціную Вашу гостинність та щирі зусилля, що допомогли організувати і спланувати моє перебування у Вашій країні. Коли дивлюсь на Вас — пастирів цієї Церкви, — у мені зроджується глибоке прагнення обійняти усі локальні церковні спільноти, над якими Ви здійснюєте самовіддану пастирську опіку. Я прошу передати мої почуття, любов, щиру приязнь Божому людові, що мешкає на цих просторах: запевняю вас — серце Папи достатньо велике, аби вмістити всіх без винятку. Проголошувати безмежну любов Бога — ось серце місії, дорученої Наступникові св. Петра та Вікарієві Того, котрий із Хреста обіймає усе людство. Нехай жоден член Христового Тіла, яким є Церква, а також жоден громадянин Сполучених Штатів не почувається поза обіймами Папи!

Усюди, де лиш проголошується Ім’я Ісуса, нехай сьогодні лунає також і голос Папи, який свідчить: «Ісус — наш Спаситель!» Зі Сходу на Захід, у прекрасних мегаполісах на океанському узбережжі та серед просторів Середнього Заходу — усюди, де відбуваються Євхаристійні зібрання, нехай голос Папи стане не лише звуком, нехай усі вірні відчують його присутність і заклик Нареченої, що взиває: «Прийди, о Господи!»

Хочу, аби мене почули всюди, де лиш можна сягнути рукою, аби робити добро та вказувати Любов Христа; висушити сльози й принести полегшення самотнім; вказати шлях загубленим та втішити розбите серце; допомогти, тим що падають, і навчити спраглих правди; пробачити й забезпечити новий початок у Господі… Знайте — Папа на Вашому боці: він підтримує Вас; він подасть Вам руку — позначену віком та зморшками, однак завдяки Божій благодаті досі здатну підтримати й потішити.

Спершу хочу скерувати слова подяки до Нашого Господа за те, що сила Євангелія принесла надзвичайні плоди і спричинила розквіт Церкви Христової на цих землях; Церкви, яка зробила великий щедрий внесок у розвиток Америки та усього світу. Я щиро вдячний за Вашу щиру солідарність із Апостольським Престолом та підтримку, яку Ви здійснюєте у справі поширення Євангелія у багатьох районах світу, що сьогодні страждають. Я дуже ціную внесок Церкви у США у справу захисту життя та родини; додам — я прибуваю до Вашої країни також із цим наміром. Я добре поінформований про Ваші зусилля й заходи щодо прийняття іммігрантів та їхньої інтеграції в суспільство: вони постійно продовжують прибувати — як і численна кількість людей протягом історії — з надією мати тут благословення свободи й добробуту. Я дуже ціную Ваші ініціативи й служіння у численних виховних та освітніх закладах різних рівнів, що допомагають у здійсненні місії Церкви навчати і виховувати; я щиро дякую також за всі благодійні акції, що реалізуються різними церковними інституціями. Це служіння часто відбувається без належної підтримки та вдячності; воно непомітне й нерідко вимагає героїчної самопожертви, що випливає з послуху закликові Христа, яким ми не можемо знехтувати.

Я знаю Вашу відвагу, з якою Ви пережили небезпечні та важкі моменти історії Церкви на цих землях — уникаючи страху, ви критикували себе; погоджуючись нести тягар сорому, упокорення й жертви, Ви викривали власні помилки і падіння. Також ціную Ваші зусилля: адже задля того, аби знову здобути довіру й авторитет, якого слушно очікують від служителів Церкви вірні, Ви готові були знехтувати тим, що несуттєве та непотрібне Я добре усвідомлюю, наскільки міцно біль минулих років тяжіє над Вами. Я підтримую Ваші щирі зусилля щодо зцілення ран минулого усіх жертв, усвідомлюючи, що й ми самі тоді зазнаємо зцілення; слід також зробити усе, аби такі злочини ніколи більше не повторювалися.

Я звертаюсь до вас як Єпископ Рима, покликаний Богом уже у старшому віці, також із Америки, аби оберігати єдність Вселенської Церкви, а також спонукати локальні церковні спільноти до учинків милосердя задля поширення віри та любові до Христа. Читаючи Ваші імена, вдивляючись у Ваші обличчя, знаючи про Вашу єдність, відповідальність і відданість Наступникові св. Петра, я хочу засвідчити, що не почуваюся серед Вас чужинцем. Я народився також у великій країні із відкритими кордонами, яка отримала віру від мандрівних місіонерів — як і Ваша батьківщина; я знаю з власного досвіду, наскільки важко сіяти зерно Євангелія серед людей, що належать до різних світів та мають затверділі серця, втомлені довгою мандрівкою. Я також усвідомлюю, чого коштує збудувати Церкву серед прерій та гір, у великих мегаполісах і часто ворожих передмістях, де кордони дуже умовні, а легкі відповіді та рішення не спрацьовують. А що ж насправді діє? Симбіоз наполегливості піонерів та мудрої гостинності місцевих жителів. Як писав один із Ваших поетів — «міцні й невтомні крила у поєднанні з мудрістю тих, хто уже знає гори».

Я також не промовляю лише від себе: прагну, щоби голос моїх попередників знову пролунав на Вашій землі. Від моменту народження нації, після Американської революції, коли перша дієцезія постала у Балтіморі, Церква Рима завжди була близькою до Вас — Вам ніколи не бракувало її братньої настанови. Минулими роками троє Понтифіків відвідали Вашу країну та залишили неоціненний скарб, адже їхні слова досі важливі й актуальні, вони продовжують надихати наші спільноти, вести і спонукати до досягнення мети.

Я не маю наміру пропонувати вам готовий план дії, розподіляти завдання чи пропонувати стратегії. Я не приходжу оцінювати, засуджувати, або ж читати лекції — я цілковито довіряю голосові Того, Котрий всього вас навчить (пор. Йн 14, 26). Дозвольте мені лиш у свободі та з відвагою, яку дає любов, звернутися до Вас як до братів. Я не маю бажання вказувати, що Вам слід робити, — адже нам добре відомо, чого Господь від нас очікує; хочу натомість звернути увагу на два важливих завдання. Нам усім сьогодні необхідно шукати нові стежки та можливості у служінні, а також відновлювати духа. Не маю наміру сказати все, дозволю собі, однак, поділитися думками, які — на моє переконання — допоможуть у вашій місії.

Ми, єпископи Церкви, — пастирі, яких призначив Господь, аби піклувалися про Його вівчарню. Наша найбільша утіха — бути пастирями з неподільним серцем та відданістю, що дозволяє забути про себе; нам слід берегти цю радість і не дозволити, аби її у нас украли. Злий дух — що кружляє, як лев, — власне, хоче, аби ми, втомлені та знеохочені численними спробами, не були такими, якими Господь нас хоче бачити: не для себе, а в дарі Христові, Пастиреві наших душ (пор. 1 Пт 2, 25). Серце нашої ідентичності закорінене у постійній молитві, проповідуванні (пор. Діян 6, 4) та в турботі про довірену нам паству (пор. Йн 21, 15‑17; Діян 20, 28‑31).

Йдеться тут не лише про певний вид молитви, йдеться про особистий зв’язок із Христом: щодня ми ловимо Його погляд та намагаємось відкрити почуття, з якими він запитує: «Хто моя мати? Хто мої брати?» (пор. Mк 3, 31‑34). Ми можемо тоді цілком спокійно відповісти: «Господи, ось Твоя мати, ось Твої брати! Я приводжу їх сьогодні до Тебе, це ті, кого Ти мені довірив». Союз довіри з Христом живить усе життя пастиря.

Не йдеться також про проповідування складної доктрини; йдеться про радісне проголошення Христа, який помер і воскрес задля нашого спасіння. Стиль нашого служіння допоможе нашим слухачам відчути, що це все для нас означає. Нехай Слово Боже сповнить найглибшим сенсом кожен аспект їхнього життя; нехай Святі Таїнства живлять їжею, яку вони не можуть собі гарантувати; а турбота і близькість пастирів дозволить шукати обіймів Небесного Отця та сумувати за Ним!

Слід сподіватися, що довірені вам люди запрагнуть відчути смак вічності у серці їхніх пастирів — щастя, якого вони безрезультатно шукали у світі, що проминає. Нехай вони завжди чують від вас слова вдячності, пошани й підтримки у їхніх намірах зберігати і розвивати свободу, справедливість та добробут цих земель. Одночасно, хай не забракне Вам відваги проголошувати, що слід працювати «не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне» (Йн 6, 27).

Пастирі, що не пасуть себе самих, здатні зробити крок назад, аби не перебувати постійно у центрі; здатні «зникнути», аби займатися вівчарнею Христа, піклуватись про родину Божу із Ним. Вони стоять на варті, постійно перебуваючи на високій місцині, слідкуючи — так, як би це робив сам Христос, — за вівчарнею, що належить лише Йому. Вони просуваються уперед, аж до вершини хреста Ісуса, Сина Божого — єдиної позиції, що відкриває для пастиря серце, дорученої йому пастви.

Нам потрібні пастирі, що не скеровують наш погляд додолу, до наших турбот, потреб і прагнень; пастирі, які запрошують нас дивитись уперед, прямувати до нових горизонтів, що їх Господь перед нами відкриває; пастирі, котрі допомагають відкривати те, що ми самі зможемо передбачити і спланувати. Вони живуть наче понад власними потребами та здібностями, уникаючи спокуси нарцисизму, що може засліпити очі пастиря, вчинити його голос нечутним та дії безплідними. На незліченних стежках, що відкриваються перед Вами й очікують Вашої пастирської присутності, завжди пам’ятайте слова, що підсумовують будь‑які зусилля та дії: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших, — ви Мені зробили» (Мт 25, 31‑45).

Без сумніву, дуже допоможе єпископові передбачливість доброго лідера та проникливість мудрого адміністратора; однак ми не досягнемо нічого, якщо переплутаємо владу сильних світу цього із силою, що вдосконалюється у слабкості, адже саме так Христос відкупив нас. Єпископи мають чітко усвідомлювати: у світі точиться боротьба між світлом і темрявою. Горе нам, якщо ми учинимо Хрест Ісуса символом боротьби за краще майбутнє й не зважатимемо на ціну перемоги, що досі триває, та дозволяє нам пізнавати зцілення (пор. Флп 2, 1‑11). Ми добре усвідомлюємо почуття, які товаришували одинадцятьом: їх огорнув страх овець, розгублених і розкиданих без Пастиря, котрого убили. Ми також знаємо, що ми отримали духа свободи — не рабства, — тому не можемо дозволити, аби страх нас паралізував.

Я добре усвідомлюю: щодня Ви стаєте перед силою‑силенною викликів: сієте у поганий ґрунт; завжди існує спокуса злякатись і зализувати власні рани, повернутись у «старі добрі часи» й дати жорстку відповідь на усі закиди та агресію. Однак наше завдання — розвивати та просувати міжособові й міжкультурні зв’язки. Ми — живий знак єднання багатства Бога і нашої убогості; ми — свідки єднання та довіри Богові, котрий випереджає любов’ю кожну нашу потребу. Діалог — наш спосіб життя; це тонка й прониклива стратегія Того, хто ніколи не гребує тим, аби вийти на площу об одинадцятій годині, шукати працівників для свого виноградника (пор. Мт 20, 1‑16).

Наш метод — це діалог: із собою, зі священиками, світськими, родинами та суспільством загалом. Я не втомлююсь заохочувати вас до діалогу, вільного від страху. Що важливішим є послання, яким ви хочете ділитися, то більшим має бути смирення, з яким ви маєте намір нести його людям. Не бійтеся зважитись на цей вихід — «exodus», необхідний для істинного діалогу. Інакше нам не вдасться зрозуміти світогляду інших, усвідомити найглибші мотиви, потреби, рани тих, кому ми маємо занести Добру Новину про спасіння силою любові та близькості, що вартує більше, ніж їхня позиція, і переважає усе, що ми вважаємо справжнім та істинним. Гостра, різка й підозріла мова не може бути мовою пастиря, не може мати місця у його серці; хоча здається, що це діє, однак ці плоди не триватимуть надто довго.

Слід дозволити Слову Бога постійно звучати у наших серцях: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо Моє любе й тягар Мій легкий» (Мт 11, 28‑30). Ярмо Христа це ярмо любові, що приносить полегшу.

Часами у нашому служінні нас може огорнути почуття самотності — ми відчуваємо тягар цього ярма настільки, аж починаємо забувати, що отримали ми його від Господа. Здається, воно лише наше, ми тягнемо його, як утомлений віл, що працює на сухій землі, опановані думками про те, ніби ми трудимось намарне. Ми можемо забути про найглибшу утіху Того, хто дав нам цю обітницю. Ми маємо навчитись від Ісуса, або інакше: маємо навчитись Ісуса, тихого і покірного, увійти у Його тихість і покору, роздумуючи про Його діяння; також вести наші Церкви і наших людей, часто втомлених тягарями буденності, до ярма Христа, яке дає полегшу нашим душам. Пам’ятаймо, що Церква Христова встоїть не тому, що ми будемо скликати вогонь із неба (пор. Лк 9, 54), але завдяки таємному теплу Духа Святого, котрий єднає поранене, зв’язує роз’єднане і простує заплутане.

Місію, доручену Христом, ми здійснюємо колегіально. Світ сьогодні розірваний та розділений, Церква — як «ткана з гори до низу шата Христова» — не може дозволити, аби її розірвали, знищили та побороли. Наше завдання — укріплювати цю єдність, єдність у розумінні Христа, що дає нам Своє Слово і Пресвяте Тіло. Спираючись на ці дві дійсності, спільноти довірені нам, залишаться справді католицькими — відкритими, у сопричасті одні з одними та з Церквою в Римі, яка має першість у любові.

Ми зобов’язані піклуватися про нашу єдність: оберігати її, поширювати як знак та засіб єднання понад усілякими бар’єрами та кордонами націй, рас, соціальних класів і поколінь. Святий Рік Милосердя, якого ми очікуємо, уведе нас у безмежну глибину Божого Серця, де не існує поділів, і буде для всіх Вас особливим моментом для зміцнення зв’язків та сопричастя, посилення досконалої єдності, що злагоджує поділи, пробачає та лікує кожну рану, аби Ваше світло світило людям, як місто, побудоване на горі (пор. Мт 5, 14). Служіння єдності дуже потрібне цій країні з великим матеріальним і духовним, культурним та політичним, історичним і гуманітарним, науковим та технічним різноманіттям, і спонукає до відповідальності перед світом, що шукає балансу, наполегливо й часто навпомацки, задля встановлення миру, добробуту та інтеграції. Це суттєва складова вашої місії також: стати покірною, але виразною рушійною силою єдності для суспільства США. Нехай усі люди розпізнають у Вас «таїнство єдності» (Lumen gentium, 1)! Це допоможе нам уникнути занепаду й розсіювання; цей вид свідчення як маяк, чиє світло вказує напрямок тим, хто мандрує крізь темні хмари життя; дає певність, що Небо на них чекає, що вони не розіб’ються на рифах, їх не поглинуть хвилі й безодня. Я заохочую Вас прийняти цей великий виклик наших днів, присутній у кожній особі, як дар та відповідальність. Майбутня свобода й гідність нашого суспільства залежить від нашої відповіді на цей виклик. Думаю про невинні жертви абортів, дітей, які вмирають з голоду або під час бомбардувань; іммігрантів, що втікають у пошуках кращого майбутнього; осіб похилого віку та хворих, кого сприймають як тягар для оточення; жертв тероризму, воєн, насильства і торгівлі наркотиками; про тих, хто страждає внаслідок руйнування довкілля… Ми — лише розпорядники, а не господарі Божих дарів; помилкою буде сприймати дійсність інакше або просто мовчати.

Не менш важливою для суспільства сьогодні є Добра Новина про родини, яку я проголошуватиму під час Всесвітньої зустрічі родин у Філадельфії разом із Вами та всією Церквою. Наше завдання — проголошувати це послання, навіть серед ворожих настроїв (Evangelii gaudium, 34-39). Я заохочую вас свідчити про цю дійсність, творчо та на різні способи, зроджені любов’ю, у простоті й покорі правди. Це необхідно проголошувати; вірю, що це послання знайде місце у серцях людей та сумлінні суспільства.

Важливо, аби Церква у США стала простою оселею та сімейним вогнищем, що притягуватиме людей світлом і теплом любові. Як пастирі, ми добре знаємо, наскільки темно й зимно буває у цьому світі; нам відомий досвід самотності, що його зазнають чимало людей, навіть посеред добре розвинутих засобів комунікації та добробуту. Ми бачимо їхній страх перед лицем життєвих труднощів і негараздів, їхній розпач, різноманітні форми втечі від реальності й відчуження. Лише Церква може зібрати їх навколо сімейного вогнища! Це вогнище було запалене у ранок Воскресіння: Воскреслий Господь і надалі запрошує пастирів тихим закликом багатьох наших братів і сестер (пор. Йн 21, 4‑12); нам слід розпізнати голос Господа, як це вчинили апостоли на березі Тиверіадського озера. Дуже важливо мати впевненість у тому, що жевріюче вогнище Його присутності, розпалене у стражданні на Хресті, ніколи не згасає. Якщо ж ця певність ослабне — ми закінчимо тим, що будемо займатися виключно попелом, а не тими, хто дозволяє вогневі палати й розсіювати світло і тепло, запалюючи при цьому і свої серця також (пор. Лк 24, 32).

Перш ніж я завершу ці роздуми, дозвольте дати Вам дві поради, що плинуть просто з мого серця. Будьте пастирями, які знаходяться близько людей — як брати і слуги. Дозвольте, щоби цю близькість відчули особливо Ваші священики. Підтримуйте їх, аби вони служили Христові неподільним серцем, адже лише це сприятиме реалізації їхнього покликання. Я наполягаю: не дозвольте, аби вони вдовольнялися служінням «наполовину»; знаходьте спосіб сприяти їхньому духовному зростанню, аби вони уникли спокуси бути службовцями й бюрократами, але, роздумуючи над материнством Церкви, яка зроджує та виховує синів і дочок для Божого Царства, наслідували її. Чувайте, аби вони не втомлювалися відповідати тим, хто стукає до їхніх дверей, у момент, коли вони вважають, що час відпочити (пор. Лк 11, 5‑8); тренуйте їхню готовність, аби вони уміли зупинитися, потурбуватись, оглянути рани, підняти й товаришувати тим, яких пограбували і поранили у дорозі (пор. Лк 10, 29‑37).

Моя друга рекомендація стосується іммігрантів — вибачте, якщо я знову розповідатиму про себе. Церква у США краще, ніж будь‑яка інша спільнота у світі, усвідомлює сподівання й надії цих паломників. Від самого початку Ви вивчили їхню мову, допомагали у вирішенні їхніх проблем, також і їхні здобутки ставали Вашими власними; Ви боронили їхні права, допомагали осягнути добробут, підтримували полум’я їхньої віри. Навіть сьогодні жодна державна інституція не робить стільки для іммігрантів, як християнські спільноти. Зараз потік іммігрантів із Латинської Америки дуже великий у Ваших дієцезіях. Не лише як єпископ Рима, а також як людина з Півдня, я відчуваю прагнення вкотре подякувати вам і заохотити вас до подальших дій. Можливо, зрозуміти цих людей непросто, однак пам’ятайте — вони також мають чим із вами поділитись. Отже, не бійтеся їх привітати: обдаруйте їх теплом любові Христа, і ви відкриєте таємниці їхніх сердець. Я впевнений, приклади минулого лише підтверджують: ці люди збагатять згодом Америку та її Церкву.

Нехай Господь Вас благословить, а Пресвята Діва піклується про Вас!

За матеріалами: Vatican Radio

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Venture Miksi sinun kannattaa ehdottomasti peittää lautasellinen ruokaa yöllä: Muista nämä keittiön taikauskot Noki on helppo pestä pois liedeltäsi: kokeile näitä hyväksi havaittuja puhdistusmenetelmiä Kaalin versot kasvavat isoiksi ja vahvoiksi: muista tämä hoito Yksinkertainen temppu, jolla saat pidettyä tuoreet hedelmät keittiössäsi pitkään.Laita tämä päälle Puutarhurin niksi siitä, miten herukoita voi parhaiten lisätä Avattu suolakurkku on turvassa homeelta: muista tapa suojata suolakurkkuja Slovakiassa kävi hyvin huonosti.Nämä ovat maailman onnellisimpia maita Sinulla on sitä keittiössäsi, mutta et tiedä, että se on yksi terveellisimmistä mausteista.Se suojaa sydäntä ja tukee vastustuskykyä Keittiösi tuoksuu aina hyvältä: 5 niksiä kokeneilta emänniltä Munakokkelista tulee hämmästyttävän herkullista: noudata 3 yksinkertaista sääntöä Onko slovakkeja uhkaamassa uusi vero? Maksaa valtiolle tilisiirroista ja pankkiautomaattinostoista Pannukakut paistuvat mukavan rapeiksi: kokeile lisätä tätä ainesosaa taikinaan Pasta kiehuu kiinteäksi ja mehukkaaksi: muista, miten ruokalaji keitetään oikein Charlotte kypsyy täydellisen mureaksi ja maukkaaksi: muista 3 tärkeintä kokin salaisuutta Hikitahrat vaatteissasi eivät jätä jälkiä: kokeile tätä nestemäistä jauhetta Mikä ilmastointilaite sopii kotiisi: muista nämä asiantuntijoiden vinkit Cât rezistă ouăle de țară vs.de cumpărat la frigider? Când nu mai trebuie consumate Miten valurautaiset keittotasot puhdistetaan tehokkaasti Hirssipuuro kiehuu ihanan mureaksi ja herkulliseksi: muista nämä niksit Miten kokeneet emännät pesevät rasvaa kylmässä vedessä: muista 3 yksinkertaista temppua Miksi kokeneet emännät pakastavat leipää: muista nämä hyödylliset kulinaariset niksit Älä heitä kertynyttä muovipulloa pois: 10 tilannetta, joita voit käyttää kotona ja keittiössä Miksi tieltä löytyneitä rahoja ei kannata noutaa: viisi vaarallista seurausta Miten puhdistaa kylpyamme nopeasti: 6 tapaa käyttämällä kansanhoitoa Miten muuten käyttää paperiliittimiä: käsityöläisemännät ovat keksineet 9 uutta tapaa kotiin ja keittiöön Valkosipuli lopettaa kellastumisen: muista nämä 3 tehokasta hoitoa Älä heitä vanhoja muoviastioita pois: 9 tapaa käyttää niitä kotona ja keittiössä Kylpyamme pääsee nopeasti eroon kalkista: muista nämä 2 puhdistusliuosta WC-kulho lakkaa vuotamasta vettä: muista tämä vianetsintämenetelmä Et itke sipulia: kolme tapaa käsitellä epämiellyttävää haittaa Miksi riisivettä ei tarvitse kaataa pois: 4 tapaa käyttää sitä kotona Älä heitä vanhaa paistinpannuasi pois: 5 mielenkiintoista käyttötarkoitusta kotitaloudessa Älä heitä vanhoja tavaroita pois: 8 esinettä, jotka tulevat tarpeeseen kotona ja keittiössä Perunan säilyvyys pitenee: Näin säilytät perunat oikein tasaisissa olosuhteissa Näin muut ovelat emännät käyttävät mikroaaltouunia: 12 vinkkiä kotiin ja keittiöön Hoover kestää paljon pidempään: miten laitetta ei saa käyttää siivouksen aikana Laattojen välissä olevat rikkaruohot häviävät: kokeile tätä ruiskutusliuosta Uunin luukku kiiltää valkoisena: yksinkertainen liuos poistaa nopeasti rasvan ja saostumat lasista Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta auringonkukkaa vihannespuutarhaan: Kasvi vaikuttaa negatiivisesti maaperään Miten muut tajuavat emännät käyttävät vanupuikkoja: 6 hyödyllistä kauneus- ja kotitalouselämän hakkeria Lasit eivät enää huurru: 5 todistettua tapaa shampoon ja saippuan avulla Käytä sitruunahappoa keittiön ulkopuolella: 4 hyödyllistä kotitalouden lifehackia Froteepyyhkeistä tulee poikkeuksellisen herkkiä: kirjoita ylös näiden pesuliuosten koostumus Älä heitä vanhaa lapiotasi pois: 8 tehokasta tapaa käyttää sitä kotona ja maaseudulla Mitä jokaisen kokin tulisi tietää: 4 yleisintä virhettä keittiössä Tuholaiset eivät koske sipuliisi: muista tämän puutuhkaliuoksen koostumus Omenahillo maistuu tavallista paremmalta: muista tämä maukas karpalolisäys Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta lintukirsikkaa talon lähelle: vahingoittaa hedelmäpuita ja vihannespuutarhaa Miten muuten kokeneet kotiäidit käyttävät muovipulloja: 5 tapaa kotiin ja mökille Aamiaisruoat, jotka pitävät sinut virkeänä koko päivän, on nimetty Kanafileestä tulee hämmästyttävän herkullista: kokeile lisätä ruokaan tämä kastike PERFEKTNÍ těsto na veškeré pečivo, které není třeba hníst: Recept mám od slavného pekaře, peču už jenom z něj! Pečení bude vzdušné a křehké: pamatujte na základní pravidlo přípravy těsta Nalévám obyčejné SALKO s ořechy a dělám to na každou oslavu: výsledek vás potěší (RECEPT)! Tyto přísady v kávě z ní dělají jed.Většina Slováků ji tam dává Domácí hnojivo na ibišek je lepší než to z obchodu.Vyrábím ho ze tří ingrediencí.Sousedé mi závidí mou zahradu Odtrhněte několik listů a vložte je pod těsnění.Problém zmizí a pračka bude jako nová Jak ochladit byt v horkém počasí? Ani nápad otevřít okna! Odstraňte jednu věc Nevylévejte vodu po uvaření brambor: 3 užitečné způsoby, které využijete doma i v kuchyni Nejen levandule.Tyto rostliny zaženou komáry z vašeho balkonu Palačinky se upečou pěkně křupavé: zkuste přidat tuto přísadu do těsta Přidejte do vody a vaše okna budou zářit jako nová Mají také 40 květů a kvetou nepřetržitě půl roku: Pěstitelka nejkrásnějších orchidejí prozradila, jak získat takovou nádheru! V horkém počasí nastavte termostat na „pět“.Čeká vás příjemné překvapení Proč byste si měli na noc rozhodně přikrýt talíř s jídlem: pamatujte na tyto kuchyňské pověry Proč zkušené hostitelky zmrazují chléb: pamatujte na tyto užitečné kulinářské triky Těstoviny se uvaří pevné a šťavnaté: nezapomeňte, jak pokrm správně uvařit Mrkev bude sladká a velká: pomůže jí jednoduché hnojení Bez klimatizace se byt rychle ochladí: pamatujte na těchto 5 účinných pravidel Míchaná vajíčka budou úžasně chutná: dodržujte 3 jednoduchá pravidla Knedlíky se při vaření nerozpadají: pomůže jedna lžíce této přísady Takto se připravuje ovoce ke zmrazení.Nebude se lepit ani drolit Jak najlepiej zagęścić gulasz? Zapomnij o ziemniakach, TO jest o wiele lepszy sposób! Irytują Cię nowe plastikowe nakrętki do butelek? Oto prawdziwy powód, dla którego nie można ich rozdzielić! Jedz garść dziennie, a twoje jelita będą działać jak nowe.Słowacy o tym zapominają Krem francuski: Niesamowicie lekki i delikatny, pasuje do każdego deseru!