У Варшаві відбулася щорічна Нарада ОБСЄ з людського виміру з окремим фокусом на свободу релігії та переконань.
Ці питання, а також проблематика боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті, расизмом, ксенофобією та дискримінацією, включаючи нетерпимість та дискримінацію щодо християн та осіб інших віросповідань, стали предметом сесійних засідань 29-30 вересня 2015 року, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Окрім дипломатів з 57 країн-членів ОБСЄ у Нараді взяли участь експерти, правозахисники, громадські та релігійні діячі, в тому числі з України.
У своєму виступі виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін спростував пропагандистські заяви деяких російських учасників стосовно релігійної ситуації в окупованому Криму та на території військових дій у Донбасі. За словами експерта, нещодавній звіт Місії ОБСЄ з оцінки стану справ із дотриманням прав людини в Криму доволі ґрунтовно охарактеризував різні форми утисків релігійної свободи на півострові з боку російської окупаційної влади.
«Ще більш важливим питанням, яке потребує уваги міжнародної спільноти, є значно жорстокіші злочини та переслідування на релігійному ґрунті, які вчиняються озброєними проросійськими сепаратистами на іншій території України – в Донецькій і Луганських областях. Безліч свідчень і фактів свідчать, що релігійна нетерпимість супроводжує російську агресію не тільки у Криму, а також і на сході України», – наголосив представник ІРС.
Особисте свідчення релігійних переслідувань на Донбасі, в тому числі про непоодинокі факти захоплень храмів і молитовних будинків, навів Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви Леонід Падун. «Деякі члени нашої Церкви були жорстоко побиті представниками "ДНР". Нещодавно одного зі священнослужителів без жодної причини схопили та тримали у полоні без їжі та води майже тиждень. На всі письмові та усні прохання про повернення церковних будівель представники "ДНР" відповідають образами та приниженнями. Віруючі нашої Церкви змушені переховуватися у підпіллі, як колись у часи радянського режиму», – наголосив єпископ.
У свою чергу представник УПЦ (в єдності з Московським Патріархатом) о.Миколай Данилевич звернув увагу присутніх на конфлікти у стосунках православних громад, які виникають під час зміни ними канонічної юрисдикції, та заявив про порушення прав віруючих УПЦ (МП).
На це архиєпископ УПЦ Київського Патріархату Євстратій (Зоря) зауважив, що усі їх пропозиції реального діалогу щодо розв’язання конфліктних ситуацій представники Московського патріархату відкидають.
«За ці роки ми неодноразово намагалися налагодити діалог з Церквою Московського патріархату, як у центрі, так і на місцях, але, на жаль, всі наші спроби залишалися марними. А ті спроби, які були успішними, дуже швидко припинялися з боку вищого керівництва з Москви», – підсумував архиєпископ УПЦ КП.
Між тим, представники офіційної делегації України порушили на Нараді ОБСЄ питання утисків кримських татар після російської окупації Криму, наголошуючи на необхідності поваги до суверенітету України та забезпеченні фундаментальних прав людини на півострові.
Представники українських громадських і релігійних організацій закликали ОБСЄ забезпечити постійний моніторинг стану прав людини, особливо свободи релігії та переконань, не тільки в Криму, але й на Донбасі. Зокрема, до більш активних дій у цьому напрямку з боку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.
З цією метою Інститут релігійної свободи передав у Варшаві директору БДІПЛ ОБСЄ Міхаелю Георгу Лінку інформаційні матеріали про факти релігійних переслідувань на Донбасі та перелік захоплених сепаратистами храмів і молитовних будинків.
За матеріалами: Інститут релігійної свободи