У такій цивілізації, як наша, де панівною цінністю є торгівля та обмін, під щастям розуміють якийсь об'єктивний стан, якого можна досягнути; етап, щось таке, що можна купити, або в інший спосіб придбати, отримати; чи мету, яку треба досягти. В будь-якому разі щастя вважається чимось абсолютно зовнішнім. Але ж поза нами немає нічого.
Бути щасливим – це сьогодні наказ, команда моди та панівного способу мислення. Багато людей чекають, поки їм скажуть, як стати щасливими. Однак саме ті, хто не чекає таких розпоряджень, уже розпочали свій шлях до щастя. Бо все вже у нас закладено. Щастя теж.
Щастя – це внутрішній особистісний досвід. Це спосіб буття, а не власність. Це таємниця. І ось кілька підказок, щоб її розгадати.
1. Наявність мети
Не розмірюйте життя категоріями важко-легко. Ніщо не буває легко, ніщо не буває важко. Це те, що варто запам'ятати. Назавжди. Включіть натомість до свого словника терміни: "мета", "намір", "бажання". І тоді буде тільки шлях до реалізації конкретної мети, конкретного наміру, конкретного бажання. Шлях, сповнений хвилинами труднощів, хвилями відпочинку, втоми, задоволення, страху, тривоги, радості, душевної рівноваги, але ви ніколи не стоятимете на місці, бо завжди матимете перед собою ціль. Не обирайте собі легких доріг чи навпаки, у дусі мазохізму, важких, а плануйте. Труднощі притаманні дорозі.
Зрештою, все зводиться до віри. Віри в нас, в наші можливості співтворити з Богом, брати участь, віри в нашу здатність формувати себе, ґрунтуючись на своєму особистому досвіді й досягненнях попередніх поколінь.
2. Свобода
Свобода – це не приналежність до влади. У нашій зіпсованій цивілізації владою просякнуті всі закутки життя. Навіть культура повністю підпорядковується владі. Молоді інтелектуали прагнуть влади. Сьогодні все є владою. Але влада ніколи не приводить до щастя.
Влада видається найбільш реальною, найбільш доступною, найбільш досяжною, одна історія доводить її крихкість та нетривалість. Влада не дає вибору: або їй підпорядковуєшся, або її твориш – і в цьому випадку влада стає абсолютним твоїм паном.
3. Відвага
Відвага залишитись живим усередині. Бо людина завжди перебуває в дорозі. Хоче цього, чи ні. На жаль, сьогодні багато людей не активні, не працюють над своїм внутрішнім світом. Телебачення, наприклад, привчило нас не думати, а все пасивно поглинати. Ми мусимо заново вчитися мовчанню. Навчитися не боятися самих себе і приймати стан самотності. Власне, у тиші й самотності стає чутно голос найглибшої інтуїції.
4. Смирення
Для того, щоб плідно використовувати свою середину, необхідно навчитися смирення. Смирення уможливлює безперервну критичну самооцінку. Коли людина сконцентрується на власному нарцисизмі й зупиниться, то може й почуватиме себе сильнішою та розумнішою, однак зачиниться у в'язниці з дзеркальними стінами, завжди й повсюди бачачи лише своє віддзеркалення.
5. Правдивість
Живемо у суспільстві, яке не вчить нас щирості. На жаль, вчимося дотримуватись правил, попри те, що вони згубно впливають на людську індивідуальність. В багатьох випадках мусимо мати відвагу не виконувати законів.
Ми повинні намагатись завжди бути щирими. Чи втратимо при цьому друзів? Якщо втратимо їх через правду, то навряд вони були нашими друзями.
6. Наполегливість
Зараз усі хочуть мати все й одразу. Суспільство хоче забути так рідко сьогодні уживані терміни, як витривалість, постійність. На їх місці говорять про бажання, потреби, зовнішні фактори. Але чого варте бажання без наполегливості, волі й дисципліни? Багато хто живе лише результатом веління емоцій, відчуттів, бажань, які спалахують і відразу ж гаснуть. Ми повинні освіжити в ваших приватних словниках слова "воля", "наполегливість", щоби могти взяти участь у творчій візії, а відтак ступати шляхом виваженості, котрий провадить до щастя.
7.Варто іноді думати про смерть
Ці слова можуть видатись вам парадоксальними, різкими, але послухайте ще хвилинку. Не кажу, що смертю треба перейматися хворобливо, маніакально чи депресивно, просто слід пригадувати собі про те, що знаємо від народження. Звільніться від невігластва, поверховості, страху.
І ще одне побажання. Уважно перегляньте усі свої справи й займіться найменшими з них. Не женіться за великими речами, міфами, великими словами, великими почуттями. Все це ілюзії, які не знають смерті. Зважайте на речі, які минають, навіть тоді, коли їх життя триває всього лише один день – лиш тоді побачите в своїй руці таємницю щастя.
Deon.pl / ДивенСвіт
Фото: Pixabay