Греко-католицький календар
Апостола Симона Зилота
Апостол
Ді 17, 19-28
19 Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш, 20 бо вкладаєш щось чуже до наших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути! 21 Всі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.
22 Тож Павло, ставши серед Ареопага, сказав: Мужі-афінці, з усього бачу, що ви дуже побожні, 23 бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, кого, не знаючи, ви побожно шануєте. 24 Бог, який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах.25 Він не приймає служіння людських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки сам дає всім життя, дихання й усе. 26 Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь окреслені пори та межі їхнього проживання, 27 щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. 28 У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як деякі з ваших поетів казали: Адже і ми з Його роду!
Євангеліє
Йо 12, 19-36
19 А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним!
20 Деякі з тих, хто прийшов поклонитися у свято, були греками. 21 Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галілейської, і просили його, кажучи: Пане, ми хочемо бачити Ісуса! 22 Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть та й повідомляють Ісуса. 23 А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському. 24 Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай. 25 Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. 26 Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець. 27 Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину. 28 Отче, прослав своє Ім’я! Почувся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!
29 А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив. 30 У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас. 31 Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть. 32 Якщо Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до себе! 33 Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти. 34 А з юрби Йому відповіли: Ми чули із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Людський має бути піднятий. Хто Цей Син Людський? 35 Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде. 36 Доки маєте Світло, вірте у Світло, щоб ви стали синами Світла! Сказавши це, Ісус скрився і відійшов від них.
Апостола:
Апостол
1 Кор 4, 9-16
9 Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
Євангеліє
Мт 13, 54-58
54 Прийшовши на свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: «Звідки в Нього ця мудрість і сила? 55 Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда? 56 Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?» 57 І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: «Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі». 58 І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.