Настоятель церкви Святої Трійці з села Дзвинячка Борщівського району на Тернопільщині Микола Сус вишив усі стояння Хресної Дороги. Виставку цієї роботи організували 27 квітня в обласній раді.
Унікальна композиція складається з п’ятнадцяти частин. Кожне стояння на презентації оспівав хор із Борщівського району. Автор твору, священик Микола Сус каже, що таким чином хотів донести до людей значення подвигу Ісуса Христа.
«Хочу, щоб люди оглядали цю Хресну Дорогу і прославляли Спасителя за те, що Він зробив заради кожного з нас. Хресна Дорога має чотирнадцять стоянь, але я вишив п’ятнадцять. Бо всі чотирнадцять — це повільна смерть на Голгофі, але якщо смертю все закінчується, то тоді не треба нічого. Я починав із п’ятнадцятого стояння, яке означає перемогу Ісуса Христа. Вишивав Хресну Дорогу майже п’ять років, переважно ночами. І в лютому цього року завершив», — розповідає отець Микола Сус.
Християни східного обряду ще проходять Великий Піст. У цей час така композиція особливо актуальна, — каже представниця спільноти «Матері в молитві» Ольга Макарова.
«Хочеться, щоб Хресну Дорогу Спасителя побачило якомога більше людей, бо цей твір допомагає нам побачити своїми очима шлях Ісуса на Голгофу, Його смерть і воскресіння. Нам треба нарешті зрозуміти, що насправді означає Великдень», — відзначає Ольга Макарова.
На ниві служіння Богові о. Микола Сус трудиться вже 40 років. Із них 34 роки він — настоятель Святотроїцької церкви у Дзвинячці. А його малою батьківщиною є село Тростянець, що на Бережанщині.
Сьогодні о. Микола уже не пригадує, коли до нього прийшло бажання вишивати. Якось просто узяв до рук голку з ниткою і спробував вишити перший узор. Вийшло, та ще й непогано.
— Ніхто мене не вчив вишивати, я навіть не мав уявлення як це робиться; але взявся — і зробив, — каже він. — Першу роботу, «Тайна Вечеря», вишив 1984 року. Півроку малював ескіз на полотні, півроку вишивав. Тут так заведено, що жінки вишивають півхрестиком, а я — повним хрестиком, як у нас на Бережанщині.
«Тайна Вечеря» розмірами півтора на два з половиною метри, ще є Зарваницька Матір Божа. Витвором вишиваного мистецтва можна назвати і Плащаницю, над якою отець теж довго працював і яка на Великдень прикрашає Гріб Господній у церкві.
— Коли вишиваю, то ніби розмовляю з Богом, — продовжує о. Микола. — Після двох перенесених інфарктів ця робота приносить мені спокій, відпочинок від повсякденних турбот. Люблю вишивати ночами, коли ніхто й ніщо не заважає. А ще ночами пишу проповіді для Богослужінь.
Минулого року о. Микола представляв пресі 12 вишитих стоянь Хресної Дороги. Тепер ця праця завершена. Зберігатиметься унікальна композиція у храмі села Дзвинячка Борщівського району.
За матеріалами: За Збручем, TeNews
фінансово.
Щиро дякуємо!
