Знаний у Польщі домініканець о. Адам Шустак ОР, який радує не тільки тих, хто слухає його реколекції, а й тих, хто дивиться його відеоблог, наробив медійного шуму своїм роликом про те, як домініканець скидає габіт і збирається покинути монастир.
На початку все виглядає неймовірно драматично: священик заявляє, що має намір зняти свій одяг богопосвяченої особи. Далі все виглядає як добра пародія на… еротичний фільм. Спеціальне акцентування на розщіпанні ґудзиків і паска, на повільному стягуванні частин габіту. Вся сцена підсумовується словами: «Є такий момент, коли монах скидає габіт… Це коли габіт уже настільки заносився, що його потрібно випрати».
Провокативний початок відео продовжується, за законами жанру хорошого кіно, крутою інтригою. Тому що прання пранням, але о. Адам всерйоз збирається покинути монастир! Він про це просив своїх настоятелів уже близько п’яти років. Це вам не жартики. Про що йдеться?
А йдеться про те, що цей непересічний душпастир отримав дозвіл від своїх настоятелів, щоби цілий рік провести у мандрівному проповідуванні.
— Я насправді виходжу з монастиря! Але не в сенсі «покидаю орден», — сміється о. Адам. — Просто протягом найближчого року я не мешкатиму в жодному монастирі. Після серпневих реколекцій у США я вирушаю до Мексики. І звідти, через Південну Америку, до Австралії, потім до Азії, через Азію до Африки й через Африку до Європи, назад у Польщу. Я запитав настоятелів, чи міг би я провести рік у жебручому мандруванні від дому до дому, аби проголошувати Євангеліє? Вони погодилися.
Ідея така, — продовжує о. Адам, — що не буде жодних реколекцій, жодних запланованих зустрічей по храмах, як це було досі, а просто йти туди, де Господь Бог скерує. Не беру жодних грошей, покладатимуся тільки й виключно на Боже Провидіння. Вирушу — і побачимо, де мені дадуть грошей на білет до наступного дому, або куди ноги дозволять дійти. Або дадуть грошей на якийсь інший вид транспорту, бо я не гордуватиму нічим.
Плану немає жодного. «План» просто в тому, щоби зустрічатися з людьми, які не ходять до храму, людей, ніяк не пов’язаних із християнством. Якщо Господь Бог дозволить — зустрітися з ними і сказати їм Євангеліє.
Домініканець не знає, чи вдасться втілити цю ідею, чи це стане чимось тривалим, способом місіонерствування, чи за рік він матиме ще якусь наступну ідею. Він просто впевнений, що Бог його хоче чогось повчити через цю місію, і просить усіх про молитву. Вочевидь він не «зникає з екранів» на цілий рік — навпаки, відеоблог якраз надає можливість певною мірою «брати участь» у цій мандрівці. Інтернет робить світ маленьким.
— Я відчуваю таке покликання, — каже о. Адам. — Не йдеться про емоції, що мені чогось такого хочеться. Відчуваю, що Господь Бог мене кличе. Із планованого є тільки один пункт — я би хотів, обходячи землю, дістатися Єрусалима.
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
