ПИТАННЯ: Чи можна уділяти вмираючому Таїнство Єлеопомазання всупереч його волі — заради спасіння його душі? Чи буде це актом милосердя?
ВІДПОВІДЬ: Якщо людина не бажає приймати Таїнство або, приймаючи його, не має ніякого каяття у своїх гріхах, то отримане Таїнство не провадить до спасіння й не приносить ніяких плодів.
Безумовно, Таїнство дієвє ex opere operato — виходячи з досконалої дії, тобто силою самого здійснення цього Таїнства, оскільки його здійснює сам Христос. Однак за відсутності об’єктивних умов для здійснення Таїнства воно стає безплідним, і його священний характер зведено нанівець.
Цими об’єктивними умовами є намір служителя (він завжди беззаперечно потрібний для реальності самих Таїнств) і, безумовно, необхідна воля людини, яка приймає Таїнство. Тому сам обряд, без цих умов, не приносить спасенних плодів. Таїнства Христової Церкви — це не магія.
У Таїнстві Ісус дає спасенну благодать через дії та наміри служителя, з’єднуючись із віруючим через його волю і добру відкритість до прийняття Таїнства.
Але коли двері віруючого залишаються зачиненими — хоч би скільки стукав Господь, Він не зможе увійти зі своєю благодаттю.
Тому звершення Таїнства Єлеопомазання над людиноюяка що відмовилася від нього, не буде проявом любові й не відчинить їй дверей до спасіння. Таїнство не діє магічним чином, але це завжди зустріч між Христом і людиною, і двері душі мають бути відчинені для Христа.
У цьому випадку ординарний (звичайний) шлях здобуття благодаті, яким є Таїнства, неможливий, і близьким вмираючого залишається сподіватися на «надзвичайні», невідомі нам шляхи, якими Господь може привести до спасіння.
За матеріалами: Католицький оглядач