«Ми були повними аматорами, які замахнулися на щось таке незвичне, як музика госпел, — розповідає про початок групи «Gospel Rain» («Євангеліє Дощу») її засновник і лідер Ґжеґож Ґлух. — Але це був дощ Святого Духа. Ми піддалися його дії».
Йшов 1991 рік. Зустріч із Папою в Ченстохові. «Дивовижна, досі недооцінена подія, — каже Ґжегож Ґлух. — Ми повернулися звідти, наче одурманені. Почали зустрічатися. Група близько10 осіб. Друзі. Ми хотіли створити щось важливе. Це були важкі часи, але ми тоді чогось хотіли», — згадує він.
Євангеліє як коло
Команда, в якій усі співали, але не було інструменталістів, зустрічалася в одній із зал у братів-капуцинів на люблінській Почекайці раз на тиждень. «Це вимагало від нас рішучості. Я тягнув свою гітару у великому картонному футлярі. Ми знали, що хочемо співати госпели польською. Майже неможливо!» — сміється Ґжегож.
Хоча на початку молоді музиканти аранжували вже відомі пісні, одразу звучали в них нотка музики чорних рабів. «Ця музика має все, чого я очікую від музики: гармонію, багатство, правду, — пояснює Ґ. Ґлух. — І це немов коло, в якому зустрічаються різні музичні жанри. У нас не було жодного музичного досвіду, а ми співзвучали між собою. Ті, хто нас слухав, казали, що чути набагато більше голосів, ніж було насправді».
«Коли ми почали співати разом, ніхто з нас не сподівався, що виникне щось таке, як група “Gospel Rain”, що ми будемо їздити і давати концерти, — каже Бася Крупа, яка є учасницею групи з моменту її створення. — Нам дуже сподобалося, ми любили проводити час разом. Ми подумали, якщо Ґжеґож також добре грає на гітарі, і ми встигаємо за ним зі співом, то чому б не спробувати зробити щось більше».
Дощ Євангелія
Спочатку був перший фестиваль на Почекайці, потім другий, потім ще більше й більше. «Ми не планували створювати велику групу. Нам були просто добре разом, — розповідає Бася. Для одного з фестивалів виникла назва групи «Gospel»: — Ця музика виразно звучала в наших піснях, тому ми вирішили, що така назва пасує ідеально», — додала вона. «Дощ» з’явився через кілька років.
«Це був дощ Євангелія, — пояснила співачка. — Бог постійно виливає на нас своє слово. Ми іноді від цього захищаємося, відкриваємо парасольку, але Він хоче з нами говорити. А ми хочемо розповісти про це усьому світові».
Музиканти-аматори відразу віднайшли своє місце в Церкві. «Деякий час ми були і в Страсну П’ятницю на Почекайці, потім були роки спільного переживання Великоднього Тридення в церкві Святого Духа, — каже Ґ. Ґлух. — Я знаю, що без цього не було би “Gospel Rain”. Ми вірили, що ми біля Божого Слова, і біля Нього ми змінювалися. Перші власні пісні з’явилися лише через кілька років. Через кілька років також з’явився перший професійний диск, яким завершилася початкова фаза історії групи.»
Через 10 років виник хор. Стосунки були вже інші, але існував фундамент, на якому можна було будувати. «Тоді настав момент усвідомлення того, чим є прославлення, що про це говорить Бог. Це був переламний час, час навернень і зцілень,» — згадує засновник «Gospel Rain».
Святий Дух організовує
За 25 років існування «Gospel Rain» через групу пройшло 150 музикантів. Сьогодні її творять кількадесят осіб, дуже міцно пов’язаних із цим поприщем та одне з одним. «“Gospel Rain”, як Церква, ліво-правий. Кожен має різні погляди, і я не прагну цього уніфікувати, — каже Ґжеґож. — Я намагаюся, щоби ми в дружбі дивилися в одному напрямку. Це непросто, але можливо. Святий Дух усе це влаштовує, пропонує наступні ідеї».
«Я насправді вважаю, що “Gospel Rain” це Божа робота, — підкреслює Бася. — Якби це був спів ні про що, то напевно, вже давним-давно би це розпалося, бо не було головного мотиву, який би нас збирав в одному місці. Господь піклується про нас. А у нас в серці є бажання проголошувати славу Божу. І до сих пір, після стількох років, нам добре разом. Хоча, звичайно, як це буває в найкращих сім’ях, іноді ми бурмосимося один на одного, але намагаємося швидко вирішувати конфлікти», — додає вона.
Для лідера групи найбільшим успіхом є не популярність, а той факт, що музика, яку він створює, може щось змінювати в людях. «Я пам’ятаю, як після одного з концертів прослави підійшла до мене молода, трохи перелякана дівчина, яка тримала троянду квіткою додолу, і сказала, що в одну мить її життя змінилося. Вона все зрозуміла. Це був наш успіх».
Цей палець
У групі є люди, які знають одне одного вже багато років, але є й такі, як гітарист Войтек Свєрчина з Рибника, який долучився зовсім недавно. «Я завжди мріяв грати з “Gospel Rain”, — каже Войтек. — Для мене лідер команди Ґжеґож Ґлух — неймовірна постать. Більшість текстів він пише сам. Це зміст, який реально перемінює людину. Одного разу я кинув якійсь запис на Facebook, і Ґжеґож відізвався до мене. Він сказав, що це саме “той палець”, який йому потрібен». Войтек приєднався до команди рік тому, перед Концертом прослави.
«Коли я отримав перший матеріал від Ґжеґожа: ноти і демо пісень, то кілька днів не міг оговтатися. Хоч я ніби не був далеко від Бога, але пережив навернення. Ці тексти пізніше вийшли на диску “Вогонь”, вони наповнили моє життя, дали мені новий імпульс».
Для Войтека, професійного музиканта, важливо те, що кожен може зробити свій внесок у творчий процес. «Музиканти грають у різних складах, і кожен з нас має досягнення в різних музичних формах, — зауважує він. — Дуже добре, що кожен може щось від себе додати».
Репетиції на реколекціях
У доробку «Gospel Rain» — чотири диски, зокрема останній під назвою «Вогонь», який з’явився цього року. «Крім нього, у нас на рахунку багато матеріалу, що не увійшов до запису. Я постійно думаю про проект колядок, уже відомий багатьом людям; але метою нашої групи не є запис дисків», — розповідає Ґжеґож Ґлух. Група також не займається постійно музичною підготовкою.
«Хтось запитав мене, коли у “Gospel Rain” репетиції, й тоді я зрозумів, що не можу відповісти на це питання, тому що я не знаю, — сміється Ґжеґож. — Багато хто з нас не живуть у Любліні чи навіть у Люблінському воєводстві. Ми зустрічаємося на своєрідних реколекціях-зборах, і тоді вчимо новий матеріал. Тільки перед концертами або перед записом нового альбому ми зустрічаємося частіше».
«Я живу у Варшаві, у мене четверо дітей, — каже Бася. — Колись ми зустрічалися раз на тиждень. Потім одні люди роз’їхалися, прийшли інші, з інших міст. Ґжеґожу спало на думку, що будемо робити збори. Разом із молитвою і своєрідними реколекціями для групи будемо приділяти час на вивчення нових пісень і шліфування вже відомого матеріалу. Звісно, коли потрібно, ми з’їжджаємося, навіть посеред тижня, особливо перед записом або концертом. Я дякую Богові, що Він дав мені терпеливого чоловіка, який мириться з моєю відсутністю та віддано піклується про наших дітей».
Гурт «Gospel Rain» зіграв багато концертів, а також разом із великими зірками польської музики. Створила великі музичні проекти з відомими музикантами і протягом багатьох років є основним виконавцем Концертів прослави під відкритим небом.
Юстина Ярошинська, Wiara
Фото: Radio Lublin, J’sound
фінансово.
Щиро дякуємо!
