У четвер, 27 жовтня 2016 р., священики та богопосвячені особи Кам’янець-Подільської дієцезії зібралися у святині Летичівської Богородиці; і як зазначив о. Адам Пшивускі, хранитель святині, вітаючи учасників з’їзду, стільки священиків, монахів та монахинь «санктуарій ще не бачив».
Це зустріч для усіх, священиків та богопосвячених осіб, які працюють у катехизі та служать різним спільнотам нашої дієцезії; для того, аби ми могли почути одне одного», — сказав напередодні ординарій Кам’янець‑Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський.
Зустріч розпочалася адорацією Пресвятих Дарів та розарієвим молебнем. Урочисту Євхаристію очолив єпископ Леон Дубравський. Проповідь під час Меси виголосив о. Роман Лаба OSPPE: «На закінчення Року Милосердя нам, можливо, хотілося б почути якийсь інший фрагмент Євангелія: [притчу] про блудного сина чи [слова] “Я — тихий та сумирний серцем”, щось лагідніше… Однак дякувати Богові, Він не робить так, як хочеться нам, а так, як хочеться Йому. Тому маємо сьогодні такі різкі слова: “Ідіть і скажіть тому лисові: Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся” (Лк 13, 32) Ісус обізвав людину, обізвав Ірода… Спробуймо відчитати цю подію в контексті Року милосердя, побачити, що Бог хоче нам цим сказати», — зазначив він, коментуючи фрагмент Євангелія від св. Луки.
Щоби пояснити ці слова, отець звернувся до першого читання з Послання св. Павла до ефесян, написаного апостолом наприкінці життя під час ув’язнення у Римі: «Це читання розповідає про духовну боротьбу християнина; кожен з нас знаходиться на лінії фронту, яка проходить у людському серці; це певна духовна війна. (…) Павло, перебуваючи у Римі, бачить різні фізичні вправи легіонерів; зрештою, його, як в’язня, також охороняють, і він спостерігає за цими солдатами. На основі їхньої зброї апостол описує духовну зброю християнина: він говорить про броню справедливості; взуття готовності проповідувати Євангеліє; про шолом спасіння; про меч духовний, про щит. Але перший елемент цієї зброї — пояс. І не випадково. Чому пояс — це зброя?Апостол каже: “Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші”( пор. Еф 6, 14). Отже, цим поясом є життя в правді. Чому це на першому місці? Справа в тому, що римські легіонери кріпили до пояса усю іншу зброю. Іншими словами, якби випадково у якогось римського солдата розв’язався пояс, уся інша зброя впала б! Тобто, якщо хтось немає контакту з правдою, то уся інша зброя, якою б ми володіли, ні на що непридатна. Здається,що Ісус, коли говорить такі різкі слова до Ірода, також виражає своє милосердя, бо сказати правду іншій особі — це чудовий жест милосердя. Можливо сьогодні Бог говорить нам також: “Лис!”. Але Боже милосердя і Божа любов у тому, що Він нам це говорить!»
Після Євхаристії до зібраних на конгрегації звернувся єпископ‑помічник Кам’янець‑Подільської дієцезії єпископ Радослав Змітровіч, заохочуючи священиків та богопосвячених осіб передусім бути покірними. Владика також поділився тим, що, як зазначив, лежало йому на серці після 4‑річного служіння у Кам’янець-Подільській дієцезії.
«Ситуація з одного боку є прекрасною — ми працюємо, служимо, є багато священиків та сестер; але також ми досвідчуємо різних труднощів — із покликанням, із вірністю; у багатьох парафіях непроста ситуація матеріальна, молодь виїжджає сьогодні, не маємо можливо бажаних пасторальних успіхів, живемо у ситуації війни в Україні; не бачимо позитивних переображень в світі. Я відчував, що перед лицем усього всього не потрібно боятися бути покірним, бутим малим. Це також означає не боятися витягнути руку по допомогу, адже допомога існує і в особистому житті, і душпастирській діяльності. — сказав єпископ Радослав у коментарі для CREDO, — Радіємо з того, що ця зустріч відбулася, вперше як конгрегація у нашій дієцезії, коли сестри та священики зібралися разом. Хтось може сказати, що ми забагато часу змарнували на молитву, адже була урочиста Служба Божа, спільний Розарій… Однак те, що ми молилися разом, має величезну вартість, спокійно прославляли Бога, слухали Його Слово, цю гарну конференцію о. Романа про правду як передумову до отримання благодаті Божої та перемоги у боротьбі, яку ведемо у нашому житті. Це, думаю, дуже цінне. Отець також говорив про захист від колонізації, яку сьогодні відбувається з боку прихильників гендерної ідеології, яку також намагаються впровадити у нашій країні, це торкається наших дітей, нашої молоді. Ми торкнулися також наших планів та проектів, які реалізує сьогодні курія. Добре, що це прозвучало, всі почули».
Гарною нагодою для спілкування став спільний обід, після якого конгрегація продовжила свою роботу: другу конференцію виголосив о. Роман Лаба. Отець наголосив на небезпеці, яку несе сьогодні гендерна ідеологія, метою якої є знищити родину так, аби за кілька десятків років люди мусіли «перевіряти у словнику значення слова “тато”». Отець розвінчав також міфи щодо певних дійсностей, з якими ми сьогодні маємо справу. Наприклад, ювенальна юстиція «немає нічого спільного із захистом прав дітей», натомість, використовуючи низку законів, дозволяє забирати дітей із родин, аби керувати на усиновлення гомосесуальним парам. Лише у Швеції протягом року відбувається 40 тисяч таких процесів, наголосив отець. Він наголосив теж, що багато законопроектів були прийняті парламентами різних країн лише тому, що «християни спали», та заохотив зібраних бути активними та діяти вже сьогодні, адже чинне законодавство України дає таку можливість. Отець Роман також порадив читати CREDO, зазначаючи, що на нашому сайті можна знайти багато матеріалів про небезпеку гендерної ідеології та християнське бачення родини.
Також слово взяв канцлер курії о. Павло Басистий. Його промова мала більш практичний вимір: отець розповів про поточні справи, організацію роботи курії тощо.
На закінчення єпископ Леон Дубравський підсумував зустріч та подякував усім за присутність та щоденне служіння, уділяючи пастирського благословення на подальшу працю на Божій ниві.
Фото: Юлія Завадська, о. Микола Мишовський
фінансово.
Щиро дякуємо!
