Я не знаходжу відповіді на це питання, і я думаю, що воно залишається відкритим, — так Папа Франциск відповів на запитання: «Чому вмирають діти?»
15 грудня 2016 р. Святіший Отець прийняв у залі Павла VI у Ватикані майже 6 тисяч осіб із римської дитячої лікарні «Немовляти Ісуса»: керівників, лікарів, медсестер, 150 дітей та їхніх батьків, також і групи дітей з‑за кордону, з «периферії світу». Крім того, було 15 дітей з Центральноафриканської Республіки, разом з архиєпископом Банґі кардиналом Д’єдонне Нзапалаїнґа.
Від імені всіх присутніх Святішого Отця привітала керівник лікарні Маріелла Енок. Вона зазначила, що лікарня «не повинна бути і не є осередком влади або приносити прибуток», натомість це «місце, відчинене для всього світу». Вона повідомила, що зараз тут лікуються діти з 20 країн світу, а медичний персонал займається як ними, так і членами їхніх сімей. Вона подякувала Папі за те, що дозволив їм подбати про педіатричній центр у Банґі. «Ми також опікуємося сирійськими дітьми, які лікуються в нашому центрі в Йорданії, та дітьми у Вифлеємі», — додала М. Енок.
Вона нагадала, що очолюваній нею установі виповнюється 150 років від заснування, і за цей час відбулися величезні зміни в суспільстві та «неймовірний прогрес у медицині», а лікарня сьогодні є однією з найбільших, і, «можливо, найбільшою клінікою і центром педіатричних досліджень у Європі», — підкреслила керівник лікарні. Вона додала, що йдеться, зокрема, про трансплантологію, лікування орфанних (рідкісних) захворювань, кардіологію, неврологію, онкологію і гематологію та реабілітацію. «Ми не вважаємо результати наших досліджень і наші наукові відкриття нашою власністю, але вони є і мають бути доступними для всіх», — сказала на закінчення пані Енок.
Дякуючи за слова привітання і вітаючи своїх гостей,Франциск в імпровізованій промові послався на шерег питань, поставлених йому деякими учасниками зустрічі.
Спочатку він згадав запитання медсестри Валентини: «Чому діти помирають?». «У мене немає відповіді на це питання, я думаю, що буде добре, якщо воно залишиться відкритим», — сказав Папа. Він зазначив, що навіть Ісус не відповів на словах і стосовно деяких трагедій не читав проповідей та не давав теоретичних відповідей, але показав дорогу, що надає сенс, також і людським стражданням. «Коли ми дивимося на Розп’ятого, Він нам відповідає. Це Він страждає і плаче, і це наше життя», — сказав Папа. Він сказав, що найкраща підтримка хворій дитині — це бути з нею в її стражданнях, виражаючи їй ніжність і близькість, та плакати разом із нею.
Потім Папа сказав, що «надія — це бензин християнського життя, за допомогою якого ми щодня рухаємося вперед». Він заохотив кожного дня відкривати цінність вдячності, вміння дякувати і додав, що це «маленька річ, якої ми можемо навчитися у дітей», Звичайна подяка комусь «це ліки від втрати надії, що є прикрою заразною хворобою», — ствердив Франциск. «Надія — це ліки від того, щоб ми не стали безплідними», — додав він.
Папа зазначив, що «шлях маленьких справ насправді дуже великий». «Більшість із цих маленьких справ, здається, не приносять видимих результатів, але це можна побачити в іншому місці, це сівба життя, кожен жест — це насіння, яке проростає, цвіте і плодоносить; ми ніколи не знаємо, який кінець насіння, але воно завжди щось дає», — запевнив Святіший Отець.
У відповідях на інші теми Папа згадував, що «найбільшим раком у лікарнях, таких, як ця, є корупція». Він закликав протистояти будь‑якій спокусі «перетворення такої гарної справи в бізнес». Лікарі та медсестри стають тоді людьми чиїхось інтересів — зазначив Папа Франциск, а його слова супроводжувалися оплесками. Він застеріг від корупції, підкресливши, що той, хто працює у Дитятка Ісуса, має право відчувати себе втомленим, спітнілим, брудним, хотіти кинути все, але все одно хоче залишитися тут. «Чи можу я бути зіпсований цими дітьми? Ні. Я в кінці дня брудний, втомлений, але не зіпсований», — сказав Франциск.
Під кінець зустрічі він віддав належне «сильній жінці», що згадується в Біблії і яку уособлювала на цій зустрічі Серена — 23‑річна пацієнтка цієї лікарні, яку вилікували від важкої хвороби, пов’язаної з втратою зору, а тепер студентка‑медик. Папа підкреслив, що такі люди, як вона — сильні в болю, — це «найкраща плата» за те, що робить ця лікарня. Він також згадав, медсестру, яка доглядала за ним у Буенос-Айресі, коли він був хворий, і завжди була весела, її радували навіть неприємні речі. «Щастя сіяти життя, допомагати дітям рости сильними людьми — це ваша найкраща нагорода!» — закінчив свою імпровізовану промову Святіший Отець.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
