Може, було би добре продовжити цей рік милосердя? Поговорити з Шефом, що ми залишимося довше у цій відпустці? Або що у цю відпустку нарешті виберемося?…
Кінець року це час підсумків та рефлексій. Кілька тижнів тому закінчився той, що був оголошений Роком Милосердя і в якому зусібіч можна було почути про широке розуміння милосердя. Це також був рік, коли милосердям був позначений Всесвітній день молоді. Це наповнило нас неймовірною міццю і силою, дало нову мотивацію для дій і новий погляд на молодь всього світу.
Папа Франциск, відвідуючи Всесвітній день молоді, дав нам підтримку й залишив у наших головах і серцях багато хороших порад, сказаних простою та зрозумілою мовою. Крім того, він сам є свідком і глашатаєм Божого милосердя. Він знов і знов дивував нас у так звані «п’ятниці милосердя» й не тільки. То роздав кілька сотень штук піци бідним, то відвідав хворих дітей у лікарні, як це було під час Всесвітнього дня молоді, а то звернувся до влади країн з пропозицією про амністію для ув’язнених.
У цьому році також відбулася канонізація св. Терези з Калькутти, все життя якої було одним великим актом милосердя. І хоча ювілейні Двері Милосердя вже зачинені, та саме милосердя не повинно бути відкладене нами на бік.
Насамперед тому, що Боже милосердя до грішника ніколи не вичерпається. У будь‑який час ми можемо скористатися ним у сповідальні. Ісус чекає там саме тебе. Цей рік мав нам нагадати про це, а також надихнути до дії. До справ милосердя для душі й тіла.
Ну, а що з милосердям, авторами якого є ми? Що з роком милосердя у наших серцях? Ці двері теж зачинилися? Вистачило? Хм… Краще поставити якийсь кілок під наші особисті двері милосердя, щоби вони не захряснулися назавжди.
Якщо ми якось більше відкрилися в цьому році на потреби інших, то слава Богу! Або, може, замало зробили в цьому напрямку? Може, було би добре продовжити собі цей рок Милосердя? Поговорити з Шефом, що ми залишимося довше у цій відпустці? Або що ми у цю відпустку нарешті виберемося? Відпустку від егоїзму, жорстокості серця, незгоди в родині, недоброзичливості, гіркоти, нарікання. Кожен, безсумнівно, має щось, від чого добре було би взяти відпустку…
Подумаймо про це на кінець року. І постараймося, щоби ця відпустка тривала якомога довше. Я думаю, що «Шеф усіх шефів» із задоволенням продовжить вам її настільки, наскільки ви захочете.
Рафал Матушевський, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
