Розпочинається коляда, або душпастирські відвідини парафіян, навколо яких виникає багато міфів, легенд і чуток. Частина має підстави, інші висмоктані з пальця, а треті можуть бути правдою в конкретних випадках. Частину чуток на цю тему розвіює о. Мартін Ковалевський, кларетинець.
— Я чув, що люди на коляду виймають із шаф святі образи та вішають на стіни, щоби дім виглядав гарніше і більш по‑католицьки. Думав, що це жарти й плітки, але одного разу мені випало побувати на коляді у жінки, яка взагалі не приготувалася, не знала, що цього дня прийде священик, але відчинила і з порогу сказала: «Я дуже перепрошую, щиро запрошую, але я не приготувалася, навіть не встигла з шафи образи повиймати». Виявилося, що ці чутки виправдалися і можуть бути не тільки плітками, а й правдою.
Що таке коляда, тобто душпастирський візит? По‑перше, не люблю слово «візит», бо це асоціюється з чимось дуже офіційним, із візитом якоїсь влади, що хоче щось перевірити, або настоятелів, які, може, хочуть когось на чомусь не дуже доброму впіймати. Думаю, що коляда це не візит священика до парафіян. З боку людей, як іще з дитинства пам’ятаю, це деякий стрес, бо зараз прийде священик, треба поприбирати, приготувати свічки, хрест тощо. Для інших це час трагічного чекання, бо «знову прийде», бо «треба». Ще для інших це момент, коли треба заховатися. Пам’ятаю, як прийшов до одного дому. Зустрічає мене старенька господиня, сама; заглядаю в список — а там ціла сім’я. Запитую: «А що, всі родичі кудись поїхали?» Вона, видно, вже достатньо сварилася з рідними, прочинила двері до другої кімнати: «Подивіться самі!» А там тато, мама та кілька дітей. Отже, для деяких це важкий час. Дехто на час коляди йде гуляти з псом. Це жахливо.
Треба пам’ятати, що коляда — це час, коли священик приходить поблагословити ваш дім. Якщо ви людина віруюча, то знаєте, що Бог хоче благословити все ваше життя. Святе Письмо каже: «Чи їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, — все робіть на славу Божу». Ця слава Божа не тільки в церкві на Службі Божій чи коли я складаю руки на молитву; вона повинна бути в кожному місці і в кожному моменті мого життя. Тому це прекрасний звичай, що раз на рік священик приходить освятити ваше житло, разом помолитися, побажати вам добра на весь рік, вигнати зло з вашого дому своєю молитвою (бо, зрештою, покликаний до цього) свяченою водою і добрим словом. Це основа коляди.
Як це виглядає з боку священика? Це цікаво. Уявіть, що ми не чекаємо цілий день, аби прийти до одного дому, а йдемо на коляду зі списком чоловік із шістдесят. За годину можемо відвідати до десяти родин. Скільки це хвилин на один дім, порахуйте самі. І кожен хоче, щоби священик був у доброму гуморі, усміхався, щоби не дуже поспішав, а принаймні щоби по ньому цього не було видно. Тобто треба в кожному домі, незалежно від того, що на тебе там чекає, налаштуватися добре, приховати втому і просто бути в якнайкращому стані. Крім того, буває, що приходиш до дому, де хтось недавно помер або сталася якась трагедія, або хтось саме навертається і потребує довшої розмови, і треба там залишитися довше. Але при цьому пам’ятати, що інші теж чекають. І час, призначений для них, дуже скорочується. А якщо приходиш пізно, то люди незадоволені, бо вже хочуть спати. Тому я би просив про більше розуміння, бо як священики ми стикаємося з різними реакціями. А головне те, що це момент, коли священик мене має поблагословити.
Важкою темою, коли йдеться про коляду, є гроші. Я не уявляю собі священика, який би сказав: «Не благословлю тебе, якщо не заплатиш». Якщо маєте бажання і хочете допомогти парафії, священикам, — то дайте. А якщо ні — то ні. Я не зустрічав священика, який би записував, що не заплатили, погані і т. п. І насправді в коляді не йдеться про те, щоби дати гроші. Пам’ятайте про це, щоби не втратити благословення, яке священик хоче вам принести на цілий рік. Отже, до побачення з Божим благословенням у вашому домі!
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
