Апостольський Нунцій архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті відвідав Авдіївку, Святогорськ і Краматорськ. Разом із ним у цій поїздці були представники Технічного комітету акції «Папа для України» на чолі з єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії Яном Собіло.
Про те, якою була основна мета цього візиту та про враження, які залишилися після зустрічей у всіх сторін, CREDO питає у єпископа Яна Собіло, у прес-секретаря акції «Папа для України» п. Олени Кулигіної та у волонтерки, що працює з дітьми у «сірій зоні» п. Олени Розвадовської.
Єпископ Ян Собіло:
— У вівторок, 14 лютого, ми з нунцієм поїхали на війну.
Папа через нунція хотів дізнатися, якою є ситуація, особливо щодо дітей, які проживають у зоні конфлікту. Тому цей візит готувався Апостольською Нунціатурою так, аби можна було відвідати якомога більше міст, де знаходяться діти, що постраждали внаслідок війни.
Цей візит — велика надія для дітей та для їхніх батьків у цей складний для Східної України час, особливо для місцевостей уздовж лінії фронту, де постійно чути постріли. Апостольський Нунцій привіз тим змученим людям у «сірій зоні» надію від Святішого Отця, Папи Франциска, а для комітету це була нагода побачити реальні потреби людей, справжню біду, яка там на кожному кроці. Ми побачили волонтерів, які самовіддано працюють — це п. Олена Розвадовська, це люди з ХСП; і якби їм надати належну фінансову підтримку — вони могли би вирішити всі проблеми тих людей. І прикро усвідомлювати, що всі ці гроші в Україні є, але, зосереджені в руках небагатьох, не приносять користі суспільству у потребі. Україна могла би вирішити свої гуманітарні проблеми і без міжнародних організацій, але люди, які мають таку можливість, не мають на те доброї волі. Ми живемо у такий час, що одні від війни страждають, а інші на ній заробляють.
" Україна могла би вирішити свої гуманітарні проблеми і без міжнародних організацій, але люди, які мають таку можливість, не мають на те доброї волі.
Тому треба молитися, щоби Господь допоміг нам своїм благословенням і навернув серця тих, хто тут, в Україні, має можливості розв’язати багато проблем.
Дітям потрібна допомога, дітям, які живуть впритул до лінії фронту і постійно перебувають у небезпеці. Вони — майбутнє нашої країни, а не діти олігархів, які вчаться за кордоном і навряд чи колись повернуться в Україну. І дуже страшно усвідомлювати, чим будуть обтяжені ці діти, і ще їхні діти та онуки.
" Вони — майбутнє нашої країни, а не діти олігархів, які вчаться за кордоном і навряд чи колись повернуться в Україну.
Олена Кулигіна:
— Поїздка планувалася вже досить довго. Нунцій Ґуджеротті сказав, що Папа Франциск хотів, аби його посланець відвідав найбільш постраждалі від війни місця, бо хотів би побачити ситуацію очима довіреної особи, а не за посередництвом ЗМІ. Мета поїздки — не «відмітитися» в Авдіївці, як багато хто робить, а привезти конкретну допомогу, надати дієву та практичну підтримку. Найбільш вразливою категорією є діти війни. Тому через Апостольську Нунціатуру і Комітет «Папа для України» від Святішого Отця було переказано рішення, щоби крім допомоги, яка вже реалізується по проектах, що діють на цих територіях, організувати також додаткову надзвичайну акцію підтримки саме дітей війни.
" Папа Франциск хотів, аби його посланець відвідав найбільш постраждалі від війни місця, бо хотів би побачити ситуацію очима довіреної особи, а не за посередництвом ЗМІ.
Ця поїздка була спланована та організована спільно з «Save the Children» — міжнародною неурядовою організацією, яка надає допомогу і підтримує дітей у країнах, що розвиваються або потерпають від воєн та збройних конфліктів. Ця організація була приймаючою стороною і саме завдяки ним нам вдалося побачитися з дітьми у Святогорську. Це ті діти і батьки, які виїхали з Авдіївки під час недавньої ескалації обстрілів.
Наступного дня ми поїхали у саму Авдіївку, де також було кілька зустрічей: у школах з учителями та учнями, що було дуже важливо для них і для нунція. Ці зустрічі були дуже теплими, зворушливими, нунцій дуже радо спілкувався з дітьми, ставив питання, дивився глибше, аби зрозуміти, як вони насправді почуваються, коли чують щодня відлуння обстрілів, які не припиняються; він хотів зрозуміти, як краще їм допомогти у майбутньому. Ця поїздка була першою, будуть наступні. Це була можливість побачити реальні потреби сьогоднішнього дня.
" Акція «Папа для України» — це ж не лише про фінансову підтримку. Насамперед ідеться про любов до ближнього та милосердя.
Були також зустрічі з представниками місцевої влади в Авдіїівці, а також у Краматорську з Павлом Жебрівським — головою донецької військово-цивільної адміністрації, яка підбила, можна сказати, підсумок цього візиту. Було гарне і тепле спілкування. Нунцій розповів, чому для Папи така важлива ця поїздка, що він хотів показати, висилаючи свого представника: що люди на цій війні не покинуті, що про них пам’ятають, що вони у серці Папи й він молиться за них. І це не гасла та заяви, а реальні обійми, які можна відчути, реальні кроки допомоги цим дітям: саме вони були причиною поїздки. Допомога дітям війни — це основна мета.
" Нунцій розповів, чому для Папи така важлива ця поїздка, що він хотів показати, висилаючи свого представника: що люди на цій війні не покинуті.
Також своїми враженнями від зустрічі з Апостольським нунцієм із нами поділилася Олена Розвадовська, волонтерка, що працює з дітками у «сірій зоні»:
— Це було прекрасно! Діти його сприйняли просто чудово. Нунцій казав мені, що має досвід праці з підлітками, і я це побачила, бо він напрочуд легко знайшов контакт із дітьми, не було жодних бар’єрів, спілкування було цікавим, невимушеним і дуже теплим.
Він зі всіма розмовляв, ставив багато питань, цікавився, як вони живуть, що їм цікаво. Фізично неможливо вникнути в усе за тих коротких два дні, але сам факт, що нунцій намагався побачити реальне життя цих людей, хотів іти з ними на контакт, — це добрий знак для людей. Акція «Папа для України» — це ж не лише про фінансову підтримку. Насамперед ідеться про любов до ближнього та милосердя. І люди цей жест Папи побачили завдяки нунцію, бо він дуже простий у спілкуванні. До нього можна було підійти на вулиці й познайомитися без жодних перешкод — архиєпископ Ґуджеротті ходив без охорони і не був оточений кордонами з поліцейських. Я бачила, як люди говорили йому те, що хотіли сказати, і ніхто не намагався зробити для нього «картинку».
" Акція «Папа для України» — це ж не лише про фінансову підтримку. Насамперед ідеться про любов до ближнього та милосердя.
Я побачила також, що Нунцій прекрасно відчуває людей. Він уже працював у державі, яка була у стані збройного конфлікту з Росією, і чудово розуміє, що означає війна і які наслідки все це має для людей, і як довго ці наслідки будуть відлунювати у їхньому житті. Тому він перш за все хотів зустрічатися зі звичайними людьми, із дітьми у школах, із тими, хто постраждав від військових дій. Нунцій Ґуджеротті зустрічався з некатоликами, і його посада чи духовний сан не мали для них такого значення, як, наприклад, для мене; але він вразив їх своєю простотою, невимушеним спілкуванням, почуттям гумору. Він заходив у клас — і не було ніякої незручності, ніяких бар’єрів, скованості: діти моментально відкривалися, усміхалися, розповідали.
А для мене особисто зустріч із нунцієм мала також і духовний вимір. Вона стала знаком того, що Папа безпосередньо знає про нашу ситуацію і простягає руку підтримки й допомоги. Це був не піар; це була конкретна практична допомога. І папа хоче, щоб вона була максимально ефективною, тому особисто тримає руку на пульсі. Для нас усіх це дуже позитивний знак.
Фото Олени Кулигіної
фінансово.
Щиро дякуємо!
