У п’ятницю, 31 березня 2017 р., о 22.00 у Києві з парафії Воздвиження Святого Хреста вийде Екстремальна нічна Хресна Дорога. Це буде виклик для стійких, боротьба зі власними слабкостями та можливість досвідчити віру. У мовчанні й темряві, сам-на-сам зі своїми людськими обмеженнями — на зустріч зі Стражденним Христом.
Олександра Зуєва, організатор Екстремальної Хресної Дороги розповіла CREDO про те, як народилася ідея такої форми Хресної Дороги, про її сенс та виклики, які стоять перед учасниками.
— Що надихнуло вас на таку ідею?
— Ідею Екстремальної Хресної Дороги я привезла з Польщі. Там вона існує вже десять років. Вперше була організована в рамках душпастирства чоловіків групою «Чоловічий бік реальності» та о. Яцеком Стричеком. Двічі взявши участь у ЕХД під час навчання у Польщі, я вирішила, що в Україні також варто започаткувати таку форму Хресної Дороги.
— Коли відбулася перша Екстремальна Хресна Дорога в Україні?
— Вперше ми спробували чотири роки тому. Ми тоді ще були «маленькі» і не мали великих організаційних можливостей, тому обмежилися Києвом: із парафії Воздвиження Святого Хреста до парафії св. Олександра. Це тривало майже 6 годин. Такий шлях ми додали щороку три роки поспіль. Цього року ми хочемо, щоб Хресна Дорога і справді було більш екстремальною, тому проклали маршрут до Ворзеля, а це близько 30 км. Частина шляху буде проходити через ліс. Звісно, у всіх буде карта місцевості, будемо йти групою, про нашу безпеку дбатиме поліція Києва та області, але від дощу чи снігу, як от минулого року, ніхто не застрахований. Духовну підтримку надаватимуть священики: можна буде посповідатися дорогою.
— Чому саме Ворзель став пунктом призначення?
— Ми шукали пункт призначення за містом, але хотіли також, щоб воно мало якусь релігійну цінність і о. Віталій Безшкурий подав ідею йти у Ворзель. Ми цю ідею підтримали і, можна сказати, вже затвердили, а тоді там похоронили єпископа Петра Мальчука, якого поважали і любили багато людей, отже це стало ще однією духовною особливістю нашої фінальної точки.
— Яку мету ставлять перед собою учасники?
— Ідеться про те, щоби прийняти певний виклик і дати можливість Богу нас змінити, не будувати жодних очікувань, а відкритися на дію Бога. Шлях буде пройдено у мовчанні, буде 14 стоянь, як і повинно. До певної міри доведеться вийти за межі своїх можливостей, перевірити свою віру. Гасло Екстремальної Хресної Дороги-2017 — «Дорога прориву».
Ось що говорить про Екстремальну Хресну Дорогу її засновник, о. Яцек Стричек:
«”Дорога прориву” — ця провідна думка була вибрана не випадково. Це, швидше, відкриття того, як діє ЕХД. Щораз більше людей діляться своїм досвідом фундаментальної зміни, яка зросла під час цієї нічної подорожі.
Нема, чому дивуватися. Адже, ЕХД за своєю ідеєю повинна бути болісна. Не варто знеболюватися. Ані, тим більше, шукати замінників комфорту. Пікніки, балаканина, поблажливість до себе зводять всі наші зусилля нанівець. Зосередження, визначеність, ламання бар’єрів — це веде до важливого моменту. Коли все болить, кричить: “повертайся до ліжка!”, “навіщо це тобі?” — можемо відповісти: “Я не хочу комфорту, я хочу справжнього життя”. Поки молимося і нам добре — ми насправді й не молимося. Нам просто добре. Коли ж ми перемагаємо самих себе, ми можемо розпочати справжню розмову з Богом. Ми не концентруємося вже на самих собі, але на зустрічі із Богом. В цій розмові чутно: “Ти знаєш, хто ти, але ти не знаєш, ким ти можеш стати. Відкрийся на нове життя. Лиши те, що було. Перевір, як може бути.
Час рушати в дорогу. Річ не в тім, щоб пройтися, аби щось собі довести. Річ у тім, щоби змінитися. Навернення відбувається тоді, коли ти відкриваєшся і дозволяєш Богові діяти. Це не відбувається саме по собі. Це вимагає повної задіяності: Твоєї та Божої.»
— Чи відомо вже, скільки людей візьме участь у цьогорічній Екстремальній Хресній Дорозі?
— Ми не ведемо попередньої реєстрації, тому кількість людей для нас завжди загадка. Зараз знаємо, що приїде група з Бердичева, також із Житомира, ще було декілька попередніх дзвінків, які дають підстави вважати, що буде приблизно 30-40 осіб, але остаточну кількість взнаємо вже під час проведення. Перший раз із нами було близько ста осіб, наступного разу — 50, а минулого року — 30, бо погода різко зіпсувалася і для багатьох це стало на перешкоді.
фінансово.
Щиро дякуємо!
