Документи

Папа на ХХХІІ Всесвітній день молоді: «Церква — це не флешмоб!»

09 Квітня 2017, 10:17 1999

«ВЕЛИКЕ БО ВЧИНИВ МЕНІ ВСЕМОГУТНІЙ»

 

Послання Папи Франциска
на ХХХІІ Всесвітній день молоді

 

Дорога молоде,
ми знову перебуваємо в дорозі, після нашої прекрасної зустрічі у Кракові, де ми відзначали ХХХІ Всесвітній день молоді, а також Ювілей молоді в рамках Року Милосердя. Ми дали провадити себе святому Йоанові Павлу ІІ і святій Фаустині Ковальській, апостолам Божого Милосердя, аби дати конкретну відповідь на виклики наших часів. Ми пережили інтенсивний досвід братства і радості та дали світові знак надії; різні прапори й мови були не джерелом незгоди й поділу, а нагодою відчинити двері наших сердець, аби зводити мости.

На завершення Всесвітнього дня молоді в Кракові я вказав наступну мету нашого паломництва, яка, з Божою допомогою, приведе нас до Панами у 2019 році. В цій дорозі нас супроводжуватиме Діва Марія, Та, яку всі покоління називають благословенною (пор. Лк 1, 48). Новий етап нашої дороги пов’язаний із попереднім, що був зосереджений на Блаженствах, але надихає нас іти вперед. Для мене важливо, щоб ви, люди молоді, могли звершувати паломництво не тільки згадуючи минувшину, але також маючи відвагу в час нинішній та надію на прийдешнє. Ці життєві позиції, завжди живі у молодій Нареченій із Назарета, чітко виражені в темах, вибраних на наступні три Всесвітні дні молоді. Цього року (2017) ми замислюватимемося над вірою Марії, коли Вона у Magnificat сказала: «Велике бо вчинив Мені Всемогутній» (Лк 1, 49). Тема наступного року (2018) — «Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога» (Лк 1, 30) — дозволить нам замислитися над любов’ю, повною відваги, з якою Марія прийняла ангельське благовіщення. Всесвітній день молоді 2019 буде натхнений словами «Ось Я слугиня Господня, нехай Мені станеться за твоїм словом» (Лк 1, 38), які є сповненою надії відповіддю, що її Марія дала ангелу.

В жовтні 2018 року Церква матиме Синод єпископів на тему «Молодь, віра і розпізнання покликань». Ми будемо запитувати себе, яким чином ви, молоді люди, переживаєте досвід віри посеред викликів наших часів. Ми також порушимо питання того, як ви можете виробити план життя, розпізнаючи своє покликання у широкому розумінні, тобто до подружжя, у світському та професійному середовищі, або до богопосвяченого життя і священства. Я прагну, щоб існувала велика згідність поміж приготуваннями до Всесвітнього дня молоді в Панамі та синодальним процесом.

 

Наші часи не потребують «диванної молоді»

За Євангелієм від св. Луки, Марія, прийнявши ангельське вістування і відповівши «Так» на покликання стати Матір’ю Спасителя, встала і пішла «з поспіхом», аби відвідати свою родичку Єлизавету, яка була вже на шостому місяці вагітності (пор. 1, 36. 39). Марія — дуже молода; те, що Їй було звіщено, є великим даром, але пов’язане також із великими викликами; Господь запевнив Її у своїй присутності та у своїй підтримці, але в Її думках і серці багато чого ще залишається неясним. Однак Марія не замкнулася вдома, не дала себе паралізувати страхом або пихою. Марія це не той тип жінки, яка, аби почуватися добре, потребує дивана, де могла би зручно й безпечно всістися. Вона не диванна наречена! (див. Промову під час молитовного чування, Краків, 30 липня 2016). Якщо старшій кузині потрібна допомога, то Вона не марудиться й одразу ж вирушає в дорогу.

Дорога до дому Єлизавети довга: близько 150 кілометрів. Але молода дівчина з Назарета, натхнена Святим Духом, не знала перешкод. Напевно дні, проведені в дорозі, допомогли Їй роздумувати над чудесною подією, в якій Вона брала участь. Так само діється і з нами, коли ми вирушаємо в паломництво: по дорозі нам спадають на думку різні події життя і ми можемо відкрити їхнє значення та поглибити наше покликання, яке потім розкривається у зустрічі з Богом та в служінні іншим.

 

Велике вчинив мені Всемогутній

Зустріч двох жінок, молодшої та старшої, сповнена присутністю Святого Духа, повна радості й подиву (пор. Лк 1, 40-45). Дві матері, подібно як і їхні діти, яких вони носять у лонах, майже танцюють від щастя. Єлизавета, вражена вірою Марії, вигукує: «Благословенна, яка увірувала, що сповниться сказане їй Господом» (в. 45). Так, одним із найбільших дарів, які отримала Діва, є віра. Віра в Бога це неоціненний дар, але вона вимагає, щоб він був прийнятий, а Єлизавета з огляду на це благословляє Марію. Та, своєю чергою, відповідає піснею величання Magnificat (Лк 1, 46-55), де й міститься вираз «велике вчинив Мені Всемогутній» (в. 49).

Молитва Марії — революційна: це спів молодої дівчини, повної віри, свідомої своїх обмежень, але з довірою до Божого милосердя. Ця мала, толкова жінка дякує Богові, бо Він зглянувся на Її малість, і за діло спасіння, яке Він здійснив щодо народу, смиренних і покірних. Віра це серце всієї історії Марії. Її пісня величання допомагає нам зрозуміти милосердя як вирішальний чинник, що впливає на хід історії, як особистої історії кожного з нас, так і історії всього людства.

Коли Бог торкається серця хлопця чи дівчини, то вони стають здатні до воістину великих справ. «Велике», яке здійснив Всемогутній у житті Марії, говорить нам також про нашу життєву подорож, яка є не блуканням без сенсу, а паломництвом, яке — попри всі свої непевності й страждання — може знайти в Бозі свою повноту (пор. «Ангел Господній» 15 серпня 2015). Ви мені скажете: «Але ж, отче, я такий обмежений, я грішник, що я можу зробити?» Коли Господь нас кличе, Він не спиняється на тому, хто ми є і що зробили. Якраз навпаки, в момент, коли нас кличе, Він дивиться на все те, що ми можемо зробити, на всю любов, яку ми можемо вивільнити. Подібно як молода Марія може зробити так, аби ваше життя стало знаряддям для покращення світу. Ісус закликає вас, аби ви залишили свій слід у житті, слід, який позначив би історію, вашу історію та історію багатьох людей (пор. Промова під час молитовного чування, Краків 30 липня 2-16).

 

Молодість не означає відмежованості від минулого

Марія це підліток старшого віку, подібно як багато хто з вас. Однак у Magnificat Вона вимовляє прославу для свого люду, для його історії. Вона показує нам, що бути молодими не означає відкидати минуле. Наша особиста історія вписується в довгу тяглість, у спільне паломництво тих, хто нас випередив за минулі століття. Подібно як Марія, ми належимо до народу. А історія Церкви вчить нас, що навіть тоді, коли вона мусить переходити через бурхливе море, її провадить рука Бога, робить так, що вона долає тяжкі хвилини. Справжній досвід [пізнання] Церкви — це не флешмоб, коли люди призначають зустріч, проводять нетривалу акцію, а потім кожен іде собі у свою сторону. Церква несе в собі тривалу традицію, що переказується з покоління в покоління, одночасно збагачуючись досвідом кожної людини. Також і ваша історія має своє місце у межах історії Церкви.

Пам’ять про минуле допомагає прийняти безпрецедентне втручання, яке Бог прагне звершити в нас і через нас. І допомагає нам відкритися, щоб ми були вибрані як Його знаряддя, співпрацівники Його спасительних планів. Також і ви, молоді люди, можете звершити великі речі, взятися за великі обов’язки, якщо розпізнаєте милосердне і всемогутнє діяння Бога у вашому житті.

Я б хотів поставити вам кілька запитань: як саме ви «записуєте» у своїй пам’яті події, досвід вашого життя? Що ви робите з фактами та образами, закарбованими у ваших спогадах? Дехто, особливо коли зранений життєвими обставинами, хотів би «перезавантажити» своє минуле, аби використати право забувати. Я б, однак, хотів вам нагадати, що немає святого без минулого ані грішника без майбутнього. Перлина народжується з рани устриці! Ісус, зі своєю любов’ю, може зцілити наші серця, перемінюючи наші рани в істинні перлини. Як сказав св. Павло, Господь може виявити свою міць через наші слабкості (пор. 2 Кор 12, 9).

Однак наші спогади не повинні залишатися нагромадженими, як у пам’яті на твердому диску. Не вдасться також усього записати у віртуальній «хмарі». Ми мусимо навчитися з робити так, аби факти минулого стали динамічною дійсністю, над якою треба замислитися і з якої можна зачерпнути науку і сенс для нашого сьогодні й завтра. Складним, але доконечним завданням є відкриття «червоної нитки» Божої любові, яка весь час єднає наше буття.

Чимало хто каже, що ви, молоді, позбавлені пам’яті й поверхові. Я з цим зовсім не згоден! Однак маємо визнати, що в наші часи треба віднайти в собі здатність замислюватися над своїм життям і планувати його на майбутнє. Мати минуле — це не те ж саме, що мати історію. У своєму житті ми можемо мати буде багато спогадів, але скільки з них насправді будують нашу пам’ять? Скільки з них насправді мають значення для наших сердець і допомагають надавати сенс нашому існуванню? Обличчя молодих людей у соцмережах з’являються на численних фотографіях, які говорять про події більш або менш реальні, але ми не знаємо, скільки з цього всього є «історії», досвіду, який може бути розказаний, обдарований метою і сенсом. Телепрограми повні так званих «реаліті-шоу», але це не справжні історії, а лише хвилини, які минають перед телевізійними камерами, де герої живуть сьогоднішнім днем без будь-якого плану. Не дайте себе обманути цим фальшивим образом дійсності! Будьте творцями своєї власної історії, вирішуйте своє майбутнє!

 

Як перебувати в єдності, йдучи за прикладом Марії

Сказано, що Марія зберігала всі ці справи і роздумувала над ними у своєму серці (пор. Лк 2, 19. 51). Ця проста дівчина з Назарета своїм прикладом навчає нас зберігати пам’ять про життєві події, але також єднати їх, відтворюючи спільність фрагментів, які разом можуть творити мозаїку. Як ми конкретно можемо в цьому вправлятися? Дам вам кілька вказівок.

Під кінець кожного дня ми можемо затриматися на кілька хвилин, аби пригадати добрі моменти, те, що вдалося, і те, що не вдалося. Таким чином перед Богом і самими собою ми можемо виразити почуття вдячності, скрухи і ввірення, а якщо захочете, то також записуйте це в зошит, провадячи своєрідний духовний щоденник. Це означає молитву в житті, через своє життя і стосовно життя. Це напевно посприяє тому, щоби краще помічати великі речі, які Господь чинить для кожного з вас. Як казав колись св. Августин, Бога можна знайти у величезному домі нашої пам’яті (пор. «Сповідь», книга Х, 8, 12).

Читаючи гімн Марії Magnificat, ми усвідомлюємо, як добре Вона знала Слово Боже. Кожний вірш цієї пісні має свій відповідник у Старому Завіті. Молода мати Ісуса добре знала молитви свого народу! Напевно Вона їх навчилася від своїх батьків та дідів. Як же важливо переказувати віру з покоління в покоління! У молитвах, переказаних нам нашими предками, міститься прихований скарб, у цій духовності, що переживається в культурі простих людей, яку ми звемо народною побожністю. Марія збирає спадщину віри свого народу і компонує її наново у пісні повністю своїй, яка, однак, водночас є співом цілої Церкви. І вся Церква співає її разом із Нею. Основоположне значення для того, аби й ви також, молоді люди, могли співати уповні свій Magnificat  і зробити з вашого життя дар для цілого людства, має поєднаність з історичною традицією та молитвою тих, хто був до нас. Звідси значення доброго знання Біблії, Слова Божого, її щоденного читання та зіставлення зі своїм життям, коли прочитуєш щоденні події у світлі того, що Господь каже до вас у Святому Письмі. В молитві та молитовному читанні Біблії (т. зв. lectio divina) Ісус розпалить ваші серця, освітить ваші кроки, також і в темні хвилини вашого життя (пор. Лк 24, 13‑35).

Марія також  вчить нас жити у поставі євхаристійній, а саме — дякувати, практикувати прославлення, а не тільки зосереджуватися на проблемах і труднощах. У динаміці життя сьогоднішні благання стануть мотивом завтрашньої подяки. Таким чином ваша участь у Святих Месах і хвилини, вони ви берете участь у Таїнстві Примирення, стануть водночас кульмінацією і вихідною точкою: ваше життя буде щодня відновлюватись у прощенні, стаючи невпинним прославленням Всемогутнього. «Довіртеся пам’яті Бога. […] Його пам’ять це ніжне співчутливе серце, яке радіє, надійно усувають всілякі наші сліди зла» (проповідь під час Меси Всесвітнього дня молоді, Краків 31 липня 2016).

Ми бачили, що Magnificat випливає з серця Марії у момент, коли Вона зустрічає старшу віком родичку Єлизавету. Своєю вірою, своїм метким поглядом і словами та допомагає Діві краще зрозуміти чудове діяння Бога в Ній, місію, яку Їй Бог довірив. А чи ви усвідомлюєте незвичайність джерела багатства, яким є зустріч молодих людей та осіб похилого віку? [Чи усвідомлюєте,] Яке велике значення мають для вас старші люди, ваші дідусі? Ви слушно прагнете «випурхнути в політ», несете у своїх серцях стільки мрій; але ви потребуєте мудрості й бачення старших. Важливо, щоб ви, готуючись до польоту, відкрили свої корені та перейняли естафетну паличку від тих, хто був перед вами. Аби будувати розумне майбуття, треба знати події минулого і мати щодо них свою позицію (пор. Посинодальна адгортація «Amoris laetitia», 191, 193). Ви, молоді, маєте силу, а старші люди мають пам’ять і мудрість. Подібно як Марія на Єлизавету, дивіться на людей, старших віком, на своїх предків. Вони скажуть вам про те, що пробудить ентузіазм вашої думки і зворушить ваше серце.

 

Творча вірність для будування нових часів

Це правда, що ви не маєте за плечима багажу років, і тому вам може бути складно приділяти належну увагу традиції. Майте на увазі, що це не означає бути традиціоналістами. Жодною мірою! Коли Марія в Євангелії каже: «Велике вчинив Мені Всемогутній», це означає, що це «велике» не закінчилося, але надалі звершується у сьогоденні. Тут не йдеться про далеке минуле. Уміння увічнювати минуле означає не тривання в тузі або прив’язаності до конкретного періоду історії, а вміння розпізнати свої корені, аби завжди повертатися до того, що суттєве, і віддатися з творчою вірністю будуванню нових часів. Було би нещастям і нікому би не послужило культивування пам’яті, що паралізує, яка завжди робить те ж саме і в такий само спосіб. Великим даром Божим є те, що чимало з вас, із вашими сумнівами, мріями і питаннями, противляться тим, хто каже, що дійсність не може бути іншою.

Суспільство, яке цінує виключно сьогодення, має також схильність девальвувати все те, що успадковується з минулого, як, наприклад, інституції подружжя, богопосвяченого життя, священицької місії. Вони починають сприйматися як позбавлені значення, як форми архаїчні. Вважається, що краще жити у так званих «відкритих» ситуаціях, поводячись у житті так, як у реаліті-шоу, без плану і без мети. Не дайте себе обдурити! Бог прийшов, аби розширити горизонти нашого життя в усіх напрямках. Він нам допомагає надати належне значення минулому, аби краще запланувати щасливе майбутнє: але це можливе лише тоді, коли ми переживаємо справжній досвід любові, який набирає конкретних рис у відкриванні Божого покликання та в послусі цьому покликанню. І тільки це робить нас по‑справжньому щасливими.

Дорога молоде, я ввіряю наше паломництво до Панами, а також процес приготувань до наступного Синоду єпископів материнському заступництву Пресвятої Діви Марії. Заохочую вас, аби ви пам’ятали про дві важливі річниці, які припадають на 2017 рік: 300 років відкриття образу Матері Божої з Апаресіди у Бразилії та сторіччя об’явлень у Фатімі, в Португалії, куди з Божою допомогою я подамся у паломництво в травні цього року. Святий Мартін де Поррес, один із покровителів Латинської Америки та Всесвітнього дні молоді-2019, у своєму щоденному покірному служінні мав звичай жертвувати найкрасивіші квіти Марії, як знак своєї синівської любові. Подібно як він, також і ви піклуйтеся про близький і дружній зв’язок із Матір’ю Божою, ввіряючи Їй ваші радості, неспокої та побоювання. Запевняю вас, що ви ніколи про це не пошкодуєте!

Молода дівчина з Назарета, яка по всьому світу прибрала стільки облич та імен, аби стати близькою до своїх дітей, нехай заступається за кожного з вас і допоможе виспівувати великі діла, які Господь звершує в нас і через нас.

Ватикан

ФРАНЦИСК

Переклад CREDO за матеріалами: wiara.pl  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity