Прощальне помазання на царя

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія».

В центрі сьогоднішнього Євангелія — помазання Ісуса у Витанії, яке Він приймає від жінки. Як можна зауважити із стихів, що попереджують та продовжують цей уривок, вже прийнято два рішення: про смерть Ісуса та про Його зраду. Отже, атмосфера, що панує в цій ніжній сцені, віддає змовою та напругою.

Матей розпочинає оповідь про Страсті Христові саме цим помазанням. Жінка виливає миро на голову Ісуса. В єврейській культурі, вилити запашну олію на голову гостя є знаком свята та радісного прийняття. Саме таким, мабуть, було значення вчинку цієї жінки.

Ця невідома жінка стає пророчицею. Вона є єдиною, хто зауважує стан душі Ісуса та пропонує Йому розраду, ніжність, солідарність. Вона здає собі справу з Його болю та його причини.

Свіжість цього жесту, повного любові, потішає Ісуса. Це жест вірності, вірності бідних, що зустрілися. Жест, що дозволяє відчути себе не самотнім, гідним, другом.

Між учнями розгортається суперечка щодо можливості використання для бідних тих грошей, які можна було б виручити за ці пахощі. Ісус пригадує, що любов до бідних треба переживати в любові до Того, хто вирішив розділити їхню долю, тобто люблячи самого Ісуса.

В цій оповіді є щось революційне, щось абсолютно нове та багате в значення. Вчинок жінки є жестом, які виконували пророки, щоби помазати когось на царство. Своєю дією жінка визнає в Ісусі справжнього царя і виражає свою готовність віддати життя за Того, хто за кілька днів буде розіп'ятий як Цар Юдейський.

Ця жінка, виливаючи пахощі, вказує на свою готовність, як Ісус, віддати своє життя за любов, тобто показує, що вона є справжньою ученицею. Але інші, ті, що товаришують Ісусові, але не слідують за Ним, не готові до цього. Вони вважають непотрібною смерть Месії, реагуючи погордою: навіщо це марнотратство, навіщо ця втрата пахощів?

Не вистачить лише товаришуватиІсусові, тобто просто бути близько Нього. Треба слідувати за Ним, тобто прийняти Його послання та зробити його нормою свого життя. Хто хоче спасти своє життя, той його погубить; а хто своє життя погубить ради мене, той його знайде (Мт 16,26).

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com