28 квітня, 70 років тому, розпочалась акція «Вісла» — військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
Для поширення коректної інформації про цю трагедію команда Українського інституту національної пам’яті, спільно з Українським кризовим медіа центром, підготувала матеріал та інфографіку.
Науковці та громадські діячі звернулися до Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща з проханням засудити акцію «Вісла» як злочин польського комуністичного режиму. Звернення було ухвалене у ході круглого столу «Акція “Вісла” — злочин польського комуністичного режиму», що відбувся у Києві 20 квітня 2017 р.
Також із 27 квітня у Національному музеї історії України працює виставка «Втрачений час», облаштована за участі представників уряду, керівників Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.
Мовою чисел:
Три етапи акції «Вісла»:
28 квітня – кінець травня — депортовано українців із Сяноцького, Ліського, Перемишльського, Ясельського, Кросненського, Горлицького, Бжозувського і частково Любачівського повітів;
червень — «зачистка» Любачівського, Ярославського і Томашув-Любельського, Горлицького, Новосонцького і Новотарзького повітів;
жовтень — виловлювання українців, які втікали під час перевезень або самостійно поверталися на попереднє місце проживання, відхід загонів УПА із Закерзоння.
19500 квадратних кілометрів охоплювала територія, з якої були виселені українці.
137–150 тисяч українців і членів змішаних сімей переміщено із 22 повітів, що входили до складу 3 воєводств, і розселено у 71 повіті 9 північно-західних воєводств.
357 бойових акцій провела оперативна група «Вісла» з квітня до липня 1947 року. Ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні.
3936 осіб, підозрюваних у співпраці з УПА, було ув’язнено в концтаборі Явожно. З них: 823 жінки, 27 священників. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.
Не ближче 50 кілометрів від сухопутного, 30 кілометрів — від морського кордонів, 30 кілометрів від воєводських міст — такими були межі територій, де дозволили селитися українцям.
Загалом понад 700 000 українців комуністичні режими Польщі та СРСР позбавили домівок і права жити на рідній землі у 1944-1951 рр.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
фінансово.
Щиро дякуємо!
