Переживаємо особливий місяць травень, протягом якого згадуємо ювілейну подію 100‑літньої давності: коли у португальському містечку Фатіма з травня по жовтень являлася Діва Марія.
Двоє візіонерів (Гіацинта і Франциск) померли в дитячому віці, а 13 травня ц.р. Папа Франциск проголосив їх святими. Лусія прожила довге життя, посвятившись Господеві як монахиня-кармелітка і як місіонерка «фатімських послань». За рік до об’явлень Пресвятої Богородиці діточкам з’являвся Божий посланець «Ангел миру». А сьогодні відновимо у пам’яті слова з перших трьох явлень Пресвятої Богородиці, бо вони, незважаючи на 100‑літню давність, дуже актуальні для нашого часу і для нашого українського народу.
13 травня 1917 року Марія у Фатімі запитала дітей: «Чи хочете жертвувати себе Богу? Чи бажаєте зносити всі страждання, що Він їх зішле вам, як надолуження за гріхи інших, якими Його ображають? Чи хочете страждати за навернення грішників?» Діти відповіли: «Так, ми хочемо», на що Марія: «Будете мати багато страждань, але благодать Божа буде вашою підтримкою». За кілька хвилин Богородиця додала: «Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та кінця війни». Ми розуміємо, що тоді йшлося про Першу світову, а війна — це біда, це горе, це втрата рідних, це сльози. Марія дає неначе вказівку, як кожен може допомогти покращенню ситуації — це молитися Розарій. Багато людей і в наш час кажуть, що вони проти війни, але рідко задумуються, як вони можуть допомогти? Сам Ісус Христос доручив нам молитися, навчив нас молитися; Богородиця і святі часто про це нагадували. Не раз і Святіший Отець закликав нас серйозно поставитися до молитви, а Синод єпископів на чолі з Блаженнішим Святославом просив усіх вірних нашої Церкви молитися кожного дня о 21.00 та жертвувати піст за мир в Україні. Про це наші Владики нагадували у 2014 році, потім у 2015 і так аж до сьогодні. Патріарх Святослав при таких нагодах закликав вірних до безперервної молитви за українське військо, за призовників, їхніх батьків, за тих, хто постраждав, за поранених, за тих, хто потрапив у полон, та за мешканців Сходу, які гинуть від холоду й голоду. «Розділіть добу, яка має 24 години, на частини, і молімося безперервно», — підкреслив Глава УГКЦ в одному зі своїх повчань.
Тепер, звичайно, запитання до кожного з нас — тих, які кажемо, що любимо нашу Україну і переймаємося її долею: чи ми молимося? Чи ми молимося щоденно? Чи ми молимося Розарій? Це ж один зі способів, яким я реально можу підтримати нашу Батьківщину й тих, які захищають її долю та незалежність!
13 червня Богородиця розмовляла з дітьми і сказала до Лусії: «Ісус хоче через твоє посередництво допомогти людям пізнати Мене й любити Мене. Він хоче поширити у світі почитання Мого Непорочного Серця. Тим, які будуть його шанувати, Я обіцяю спасіння. Ці душі будуть возлюблені Богом. Вони будуть як квіти, Мною доглянуті, прикрашати Його престол». І ще Марія сказала: «Ти багато страждаєш? Не втрачай мужності. Я ніколи тебе не покину. Моє Серце буде твоїм пристанищем, воно поведе тебе до Неба». Ці слова Марії насправді запали в серце кожного священика і кожного душпастиря. Багато вірних разом зі Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ, нині святим, на площі св. Петра у Ватикані 25 березня 1984 року взяли участь у присвяченні світу Непорочному Серцю Марії. Це був день Благовіщення, і Папа весь світ і кожну людину зокрема доручив опіці Діви Марії. І багато українських душ раділо, коли Патріарх Святослав із єпископами минулого, 2016 року, в жовтні сказав дуже цінні та знакові для кожного українця слова: «Ми знаходимося в унікальному чудотворному місті об’явлення Богородиці, яке несе в собі послання й духовний заклик до відкриття таємниці духовної історії усього людства, а зокрема історії нашого народу. Бо ми, як ніхто, чуючи слова про ті Фатімські богородичні об’явлення, розуміємо, що йдеться передусім про нас, зокрема про тих, які страждають від війни». А також: «Сьогодні я відчуваю своїм обов’язком відповісти на ваше прохання — посвятити Україну, наш народ та інші народи світу Непорочному Серцю Марії та віддати нас всіх під Її покров. Бо ми знаємо, що лише особистим умертвленням і боротьбою з гріхом та злом ми зможемо перемогти в цій війні, в якій перебуваємо». І ще: «Маріє, ми стоїмо сьогодні перед Твоїм обличчям і посвячуємо Твоєму Непорочному Серцю та віддаємо під Твій покров Україну та інші народи Східної Європи й світу. Ми жертвуємо Тобі весь біль і всі страждання України, бо тільки через навернення і покаяння приходить мир. Прийми нашу жертву і врятуй наш народ та нашу землю і світ від гріха й смерті».
Радіємо, що наш народ відданий в руки Пресвятої Богородиці, а Вона, як наша Небесна Матір, завжди опікується кожним своїм сином і своєю донькою. Як Святіший Отець — весь світ, так і Патріарх УГКЦ посвятив наш народ Непорочному Серцю Марії, як Вона про це просила у своїх зверненнях. Ми певні, що це присвячення додасть нам любові та сили, щоб ми любили Господа Бога всім нашим життям і серцем, і щоб ми мали силу триматися Господа Бога, Його Святої Церкви. І щоб мали велике бажання та охоту молитися щоденно Розарій, аби здобути закінчення війни, бо Марія 13 липня сказала до діточок: «Хочу, щоб ви далі продовжували щодня молитися на честь Пресвятої Богородиці Розарію, щоб досягнути миру для світу та кінця війни… Жертвуйте себе за грішників і завжди, коли приносите будь-яку жертву, промовляйте: о Ісусе, чиню це з любові до Тебе, за навернення грішників і як надолуження за зневаги Непорочного Серця Марії».
о. Йосафат Бойко, ВС
Нова Зоря
фінансово.
Щиро дякуємо!
