Україна

Апостольський Нунцій: наше щастя — це розіп’яте щастя

26 Травня 2017, 14:53 4008

Про справжню радість, яку дає Христос, а не ту, що пропагує сучасна реклама, говорив у cвоїй проповіді Апостольський Нунцій під час урочистості проголошення санктуарію Страстей Господніх у Шаргороді на Вінниччині.

Нагадаємо, сьогодні, 26 травня, єпископ Леон Дубравський проголосив санктуарієм Страстей Господніх храм св. Флоріана у Шаргороді та Хресну Дорогу, що будується на його околицях. В урочистості взяли участь католицькі і православні єпископи, священики та богопосвячені особи та чисельні миряни з усієї України.

Службу Божу очолив Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті.

«Владико, наш люблений єпископе Леоне, це перший раз, коли я бачу, як ви сидите. Тому що вже від самого раннього світанку наш владика постійно на ногах і мені розказували, що навіть вчора він мав дуже багато роботи. Це єпископ вічного руху. І тепер нарешті можемо йому дозволити трохи відпочити. Це єдина перевага довгої проповіді», — розпочав свою проповідь представник Папи. Апостольський Нунцій зазначив, що вірним, які стоять під дощем, це буде не так просто. Але «чим більше терпимо, тим більше ласки, значить звідси ми вирушимо святими людьми», — зазначив архиєпископ Клаудіо. Також він привітав єпископів, які «засвідчують єпископське братерство», а зокрема двох православних владик: з Української Православної Церкви Московського Патріархату та Української Православної Церкви Київського Патріархату. «Якби життя нашої країни було таким, як тут біля цього вівтаря, ми би вже порятували нашу Україну. Це говорить про те, що Господь робить чудеса. Дякую вам за цей жест братерства», — наголосив Апостольський Нунцій.

Архиєпископ Ґуджеротті особливі вітання переказав францисканцям, зокрема міністру Провінції та отцю-настоятелю, добродіям, «які зробили реальністю цю мрію», журналістам, «які рознесуть цю святкову подію», та  братам і сестрам, «які так численно тут зібралися, які вчите нас значенню прочанства, тому що наше життя — це паломництво».

Урочистість відбувалася на вулиці під прохолодним дощем. Головний вівтар був на місці першого стояння Хресної Дороги.

Апостольський Нунцій прирівняв сьогоднішню погоду до життєвого шляху. «Ми простуємо дорогою життя навіть тоді, коли погода не дуже добра, у напрямку до дому Господнього. Де Бог є нашим сонцем, де більше не буде потреби штучного світла. Дякую за те свідчення віри, яке ви нам даруєте. Бачите, для нас вже трохи легше, бо ми маємо щось над головою, а ви маєте лише капюшони, які принесли з собою».

Апостольський Нунцій зупинився на значенні справжнього щастя і радості.

«Якби я вас запитав сьогодні: “Ви щасливі чи у труднощах і болях?”. Ми сьогодні прийшли сюди, щоби зробити щасливим Христа, Який помирає. Ми прийшли у цей санктуарій, посвячений Страстям Господнім. Незабаром ми розпочнемо Хресну Дорогу, яка провадить на Голгофу, до смерті Господньої. І попри це ми радісні. Тому що Господь Воскрес, тому що Він посеред нас, тому що Він об’єднав нас, тому що Він обіймає нас, тому що Він запрошує нас до цього вівтаря, тому що Він звертався до нас через своє Слово, тому що дасть нам дар Свого Тіла і Своєї Крові. Як можна не бути щасливими? Бачите, мої дорогі брати і сестри, наше щастя – це розіп’яте щастя. Це радість, що народжується з хреста. І якщо ми не хочемо обдурювати людей світу, не можемо хибно думати, що життя – це постійне танцювання і безкінечна радість. Тільки глупі люди вірять, що можна бути безперестанно щасливими. Таїнство життя і таїнство смерті постійно переплітаються. Радість і терпіння нерозділено з’їєднані», — сказав Апостольський Нунцій.

Проповідник звернув увагу на те, як сучасний світ пропонує життя, якого насправді не існує. Зокрема, архиєпископ згадав про рекламу, яка завжди показує гарних людей, постійну молодість, красивий одяг, дорогі автівки та особливі напої. «Життя, яке показують таким чином, служить для того, щоб його продавати. Така гарна жінка біля такої гарної машини означає – якщо я куплю таку машину, я буду мати таку жінку. І не лише. Але так само я буду таким гарним як та жінка. І це обдурювання світу. Якщо куплю – стану гарним. Якщо куплю – буду радісним. І навіть не можу собі припустити, що єдиний, хто справді буде радісним, це той, хто це все продасть. А потім починаю думати: “Як шкода, що я не такий гарний, як та людина”», — підкреслив Нунцій.

Апостольський Нунцій наголосив, що християни повинні бути схожими до Христа, ідентифікуватися з Христом, а не вірити в казочки світу. Ми не боїмося плакати і терпіти з Христом, бо знаємо, що біль, страждання, старість, фізична некрасивість є частиною нашого життя, — сказав проповідник.

«Це дуже добре зрозумів св. Франциск. Отож він починає придумувати вертеп, щоби показати як Ісус народився, щоби і я міг бути присутніх серед пастушків. І зрештою францисканці запровадили Хресну Дорогу. Уявіть собі, що до кінця 1880 років надавався дозвіл мати Хресну Дорогу у церкві лише, якщо був францисканець, який цим займався. Чим є Хресна Дорога? Ще раз ідентифікація з Ісусом. Як Ісус крокував дорогою, що запровадила його до хреста, також і ми простуємо дорогою, що зображує Хресну Дорогу Ісуса. Ми плачемо, йдучи Хресною Дорогою, бо робимо своїми терпіння Христа. Ми плачемо і страждаємо, йдучи Хресною Дорогою,бо розуміємо, що Христос взяв всі наші тяготи гріха. Ми не боїмося плакати і терпіти з Христом, бо знаємо, що біль, страждання, старість, фізична некрасивість є частиною нашого життя. І в такій спосіб зариваємо маску цієї комедії реклами. І ніхто повинен почуватися винним за те, що він не такий гарний як та реклама», — сказав архиєпископ і додав: «Ми не відрікаємося страждань. Безперечно, ми їх не шукаємо. Ми не ті, хто самі собі роблять зле. Але знаємо, що на цій землі терпіння і біль є невід’ємною частиною. Але є одне але. Ми знаємо, що це не останнє слово життя. І ось слово сьогоднішнього Євангелія, один із найкращих уривків, який всі розуміють: Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко — з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам’яті про болі нема! І також ми, як вагітна жінка, переносимо у пологових болях все наше життя, знаючи, що народиться людина, і що буде кінець нашим стражданням і буде вічна радість Бога, нам подарована. Саме це обіцяє нам сьогодні Ісус у тих словах, які ми чули. Приймаймо ці труднощі вагітності, знаючи, що всередині ми носимо найбільше і найвеличніше таїнство людського життя. Знаючи, що на завершенні Хресної Дороги є свято світла. Не стараймося надто скоро стрибати у світло, ніби це велкий басейн. Аби дійти до світла, потрібно пройти всі стояння Хресної Дороги. Кожен із нас, зупиняючись на кожному стоянні Хресної Дороги, кожен із нас, який дає руку своєму братові і сестрі, які так само простують по тій Хресні Дорозі, щоби кожен міг пройти цей шлях Хресної Дороги. Коли будете проходити цю гарну Хресну Дорогу, провадьте так само інших людей разом із вами, допомагайте слабшим крокувати разом з вами. Зробіть це величезне свято співчуття і співпереживання Господа, яке є Хресною Дорогою», — сказав архиєпископ Ґуджеротті.

«Коли дійдете до останнього стояння, коли тіло Господнє опуститься у тишу Гробу, коли проллється остання сльоза на тіло померлого Господа, і на терпіння і страждання Його Матері, Яка тримає Його у своїх обіймах, пам’ятайте, що потрібно зробити ще один кроку уперед – підняти очі до неба і сказати: а тепер вертайся, Господи Ісусе, провадь мене до життя, яке не знає смерті, до тієї радості, яка не є фальшивою».

«Що таке радість? Це не радість, яка купується за гроші, а справжня радість, яка завжди безкоштовна і дарована з неба від Бога, Господа радості, Бога любові. Амінь», — завершив свою проповідь Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Клуадіо Ґуджеротті.

Після Служби Божої розпочалася Хресна Дорога. Роздумуючи над стражданнями Христа, вірні зупиняються біля каплиць-стоянь, що будуються на околицях Шаргорода.

Читайте також детальний репортаж про урочистість: Цей санктуарій постає на землі, де живе народ, який взяв найбільшу участь у стражданнях Христа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

Шаргород
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: